1 Особі, але можливі випадки, коли оференту все одно хто прийме його

пропозицію укласти договір. Договір також може бути укладений шляхом торгів

на аукціоні чи конкурсі.

№ 16. Купля-продаж.

Договір купівлі-продажу – угода сторін, в силу якої одна сторона

(продавець) зобов'язується передати іншій стороні (покупцю) своє майно.

Покупець зобов'язується сплатити обговорену в договорі ціну. Договір

купівлі-продажу є двухстороннім, тобто покупець і продавець мають визначені

права й обов'язки. Продавці: будь-які суб'єкти цивільних правовідносин

(іноземці, особи без громадянства, юридичні особи і держава), яким майно

належить на праві приватної власності. Покупець - суб'єкт цивільних

правовідносин з необхідною для даної виду продажі дієздатності. Договір

купівлі-продажу оплатний, еквівалентом майна виступають тільки гроші.

Договір купівлі-продажу – консенсуальный - права і обов’язки виникають у

момент досягнення згоди по істотних умовах. Договір може бути терміновим і

безстрокової. Річ передається в момент продажу. Зміст договору купівлі-

продажі – це істотні умови, без яких не може бути укладений договір:

предмет і ціна. Предмет - будь-яке майно: об'єкти матеріального світу, що

мають грошову оцінку. Ціна: договірна ціна - обговорена в договорі;

фіксована - види майна, на яке держава уводить свою ціну; регульована

державою - установлені нижчий рівень і вищий.

№ 19. Мнимі та удавані угоди.

Практиці відомі випадки, коли сторони не бажають укладати угоду і не

переслідують виникнення визначених правових наслідків, хоча зовні виражають

таку волю. Це так називані мнимі угоди (ч. 1 ст. 58 ГК), коли є

волевиявлення, в основі якого немає реальної волі укласти угоду. Мнимі

угоди мають різні цілі, у тому числі і протизаконні (наприклад, один

громадянин укладає угоду з іншим, щоб захистити своє майно від опису).

Мнимі угоди варто відрізняти від удаваних, тобто зроблених з метою

приховання іншої угоди. Угоди, які хочуть сховати може бути як незаконним,

так і правомірним. Наприклад, громадянин хоче подарувати майно іншому, але

не хоче, щоб про це знали його близькі; він укладає договір купівлі-

продажу, хоча грошей не одержує.

№ 20. Види договорів.

1. В залежності від підстав: односторонні (займ, дарування) та двухсторонні

(у кожної з сторін є і права і обов’язки). 2. Оплатні (стороні одержують

плату) та безоплатні (дарування) 3. У залежності від того з якого моменту

угода вважається укладеною: реальні (однієї угоди не досить, необхідна ще і

передача речі, наприклад, займ); консенсуальні (досить досягти угоди по

всіх істотних умовах, наприклад, купівля-продаж); 4. Іменні (перелічені

назви у ЦК – 19 штук, крім того з прийняттям відповідних законів – договір

оренди, лізінг) та безіменні (рента, агентський, франчайзінг...) 4. Угоди

можуть бути каузальні (угоди, у яких видно їхня підстава чи ціль,

наприклад, договір закупівлі-продажу - підстава: передача майна від однієї

особи до іншої) і абстрактними (підстава здійснення угоди прямо не

виражена); 5. Угоди можуть бути звичайними й умовними (угоди, по яких

виникнення, зміна чи припинення прав і обов'язків поставлено в залежність

від настання чи не настання в майбутньому події, щодо якої сторонам не

відомо наступить воно чи ні. Від правової мети: на відчуження майна

(купівля-продаж, поставка, міна, контрактація); на передачу майна в

тимчасове користування (майновий найм, оренда, лізінг); на виконання робіт

(підряд на капітальне будівництво); договори на надання послуг

(перевезення, доручення, схов); договори на передачу результатів творчої

діяльності (авторський); інші договори (про сумісну діяльність...).

№ 21. Перевезення.

Договір перевезення вантажу - це угода сторін у силу якого перевізник

зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж у цілості і

схоронності і видати одержувачу, а друга сторона – відправник вантажу

зобов'язується сплатити відповідну плату. Види договорів перевезення: 1) у

залежності від транспорту: морський, річковий, авто, авіа і ж\д; 2) У

залежності від того скільки транспортних організацій беруть участь у

перевезенні: місцеві перевезення (один вид транспорту й однієї транспортної

організації); прямі (перевезення, що здійснюються одним видом транспорту,

але декількома транспортними організаціями); змішаний вид (якщо беруть

участь кілька транспортних організацій, але по одному транспортному

документі); спеціальний вид перевезення - перевезення трубопровідним

транспортом (чисто умовне поняття). Консенсуальный. Державний контроль

здійснює Міністерство транспорту України. Суб'єкт: відправник і перевізник.

Перевізник спеціальне транспортне підприємство. Відправник будь-яке фізична

особа, якій вантаж належить на праві власності. Дорговір оплатний.

Двухсторонній.

№ 24. Угоди, укладені з порушенням тих вимог, які законодавець висуває до