§11. Використання елементів народної педагогіки у виховній роботі одц

Народна педагогіка пройнята глибокою людяністю. Вона високо підносить гідність людини, її життєву місію. Основну мету виховання народна педагогіка вбачає у тому, щоб навчити кожного бути людиною. Навіть знання без людяності нічого не варті. "Дитина - гість у нашому домі", - сказано в одному з життєвих правил народної педагогіки. З'явившись на світ, вона приходить у сім'ю років на двадцять, а потім починає жити своїм життям. Тому й виховання зводиться до того, щоб підготувати її до самостійного життя...

Народна педагогіка виробила і чітко додержує у вихованні відповідних принципів. На основі досліджень можна виділити такі провідні принципи виховання, як гуманізм, природовідповідність, зв'язок виховання з життям, виховання в праці, врахування вікових та індивідуальних особливостей вихованців, систематичність і послідовність виховання, єдність вимог і поваги до особистості, поєднання педагогічного керівництва з розвитком самостійності та ініціативи виховання.

Народна педагогіка використовує три форми організації

виховання: індивідуальну, групову і фронтальну. До індивідуальних форм відносимо догляд дорослих за дитиною, до групових -виховання дітей у сім'ї, участь дітей і молоді в об'єднаннях ровесників; до фронтальних - участь дітей і молоді в праці, додержання народних традицій свят і обрядів. Кожна з цих форм виховання по-різному може виявлятися в тому чи іншому випадку на кожному етапі з життя дитини.

Серед усіх виховних методів народна педагогіка на перше місце поставила ті. які формують суспільну поведінку дитини. тобто все те. що сприяє нагромадженню практичного життєвого досвіду дівчини чи хлопця.

Основними напрямками національного виховання в ОДЦ є:

1) пошук, розробка і впровадження у виховну діяльність нових форм виховної роботи, шо сприяють національному відродження України:

2) використання традицій національного виховання, історії, літературно-творчої спадщини, народної творчості українського народу в діяльності табору;

3) наповнення народознавчим змістом традиційних форм роботи табору;

4) використання у змісті діяльності об'єднань за інтересами (гуртки, клуби, секції, студії, фольклорні ансамблі тощо), засад народної педагогіки і народних промислів (плетіння, інкрустація по дереву, вишивка, розпис та ін.).

5) педагогічно доцільне поєднання у виховній роботі табору традиційних і нетрадиційних форм роботи;

6) урахування етнографічних особливостей різних районів країни.

Дитяча гра - один з основних видів діяльності ді_тей спрямована на практичне пізнання навколишніх предметів і явищ через відтворення дій та взаємин дорослих. За своїм змістом ігр_И органічно пов'язані з життям, працею і поведінкою дорослих членів суспільства. Сюжети ігор дуже різноманітні й відображають реальні умови життя дитини. Вони змінюються залежно від входження дитини в навколишню реальність, її кругозору.

Одне з чільних місць народна педагогіка відводить народним обрядам, святам, символам як засобам вираження настрою, ідей Іпереконань, світогляду людини. Вони не тільки символічно І відображають і поглиблюють почуття дитини, і значною мірою | облагороджують її. Значення народних свят і обрядів _для Івиховання полягає в тому, що вони дають можливість _для виявлення думок і почуттів людини, будять емоційні відчуття і j переконання, стимулюють настрій. Кожний народний обряд чи свято, як правило, розраховані на широке коло людей, як дорослих так і малих.

Винятково благородну місію в організації виховання несе

] народнасимволіка. У народній педагогіці символіка супроводжує

і всі періоди розвитку людини, починаючи з моменту її народження

Кожний народний символ переважно позначає щось добре

_; світле, оптимістичне. Народна символіка відображає досить

широке коло: розмальоване яйце (писанка) - символ весняного

пробудження природи і родючості; рожева троянда - символ

бажаного знайомства; червона - символ кохання; жовта - розлуки-

біла - смутку і страждання; коса - символ дівочої краси і честі

птахи - символ сім'ї як осередку домашнього затишку і

дітонародження; перстень - символ дружби і довір'я. Чимало

символів пов'язані з весіллям: рушник, на який стають молоді -

символ єдиного життєвого шляху подружжя, його спільної долі; вінок на голові молодої - символ радості, молодості, дівоцтва: мирта в прикрасі молодих символізує сімейний мир та злагоду; обсипання молодих зерном, цукерками та горіхами символізує достаток і щасливе подружнє життя; хліб-коровай - символ праці і достатку.

Звичайно, що в магічну силу слова, обрядового дійства, у чарівний вплив речей, тварин чи рослин мало хто ввірить. Але якщо сучасний молодий господар, освічений і начитаний, підтримуючи давню народну традицію, садить біля иовозбудованої оселі явір і калину, або на дереві, стовпі чи даху клуні кладе колесо від воза, щоб гніздилися лелеки, то цим він символічно перед людьми і самим собою заявляє, що робитиме все для того, щоб мати міцну, згуртовану сім'ю, злагоду і добробут в домі.

Отож, згадаймо свята, які припадають на літні місяці. їх ми можемо відсвяткувати разом з дітьми в оздоровчому таборі, вони принесуть в життя ваших загонів поезію, красу, нагадають про обряди та звичаї наших предків.

- 1 червня -Міжнародний День Захисту дітей;

- 5 червня - Всесвітній день охорони навколишнього сере­довища;

- 6 червня - День журналіста;

- 15 червня - День медичного працівника;

- 28 червня - День Конституції України;

- 29 червня - День молоді;

- на початку червня - зелені свята. Трійця;

- 6 липня -День працівників морського та річкового флоту;

- 13 липня - День рибалки;

- з 6 на 7 липня - Івана Купала;

- З серпня - День залізничника;

- 2 серпня - Ілля, останній день купання;

- 6 серпня горіховий Спас;

-10 серпня -День будівельника;

- 19 серпня - яблучний Спас;

- 24 серпня - День незалежності України.