- •19. Розумове виховання. Змоделювати пізнавальну гру.
- •20. Формування наукового світогляду
- •21. Завдання і зміст морального виховання. Шляхи і засоби морального виховання. Показники вихованості
- •23. Завдання, шляхи та засоби естетичного виховання
- •24. Завдання , шляхи та засоби трудового вих-я. Ідея трудового вих-я в історії розвитку педагогіки і шкільництва.
- •25. Завдання, шляхи та засоби фізичного вих-я.
- •26. Колектив і його роль у вих-і школярів. Ознаки колективу. Стадії розвитку колективу.
- •28. Місце і роль сім’ї у вих-і дітей. Функції сім’ї у вих-і дітей.
- •41. Взаємозв'язок загальної, політехнічної і професійної освіти
- •46.Сутність методів, прийомів і засобів навчання. Підходи до класифікації методів навчання.
- •48. Методи стимулювання навчальної діяльності учнів
- •49. Методи контролю і самоконтролю у навч-ні
- •55. Критерії оцін-я навча-х досягнень учнів.12-бальна система оцін-я
- •58. Керівництво навчально-виховною роботою школи
- •59. Планування роботи школи. Перспективне. Річне. Поточне
- •60. Педагогічна та громадська ради.
- •62.Передовий пед-й досвід (ппд). Вивчення, узагальнення і поширення
62.Передовий пед-й досвід (ппд). Вивчення, узагальнення і поширення
ППД – відкрита система пед ЗУН, яка постійно вдосконалюється, спирається на досягнення психолого-пед-ї науки та шкільної практики, творчо розвиває ідеї як класичної, так і сучасної педагогіки. Вчитель у процесі пед-ї діяльності здобуває ЗУН, які складають його пед-й досвід. Досвід усіх учителів називають масовим. Але серед них є фахівці, які працюють нестандартно, створюють нові форми, прийоми, методи, засоби навч-я і вих-я або творчо і ефективно використовують надбання інших. Досвід таких учителів називають ППД. Він характ-ся такими показниками: - актуальність досвіду; - педагогічна новизна в дія-сті вчителя; висока результативність та ефективність; -стабільність; - можливість творчого використання досвіду ін.педагогами. В залежності від ступеня новизни виділяють: - зразковий (творче використання здобутків інших); - новаторський (раціоналізація окремих прийомів, методів, форм роботи, або створення нових навч.-вих-х схем, організація експериментальної роботи). Методи виявлення і узагальнення ППД: 1) словесні (розповідь, опис в журналі); 2) наочні (відкриті уроки, ілюстровані видання); 3) практичні (введення елементів досвіду в свою практику). Форми вивчення ППД: 1). Відкриті уроки, виховні заходи; 2) пед-і та методичні наради з проблеми вивчення досвіду; 3) науково-методична і науково-практична конференції; 4) педагогічні виставки, ярмарки; 5) пед-і читання; 6) методичні діалоги (дискусії, диспути); 7) пед. екскурсії; 8)методичні семінари і практикуми; 9) метод. фестиваль по обліку досвіду; 10) метод. аукціони, пед. КВК і т.д.
Вивчення, узагальнення і поширення ППД
ППД фіксують у процесі внутрішкільного контролю на пед-х читаннях, конференціях тощо. Щоб він став надбанням масової практики, його потрібно вивчати й узагальнювати, що передбачає такі етапи роботи: а) визначення пед-ї проблеми та об'єкта вивч-я. На цьому етапі формулюють тему досвіду, обґрунтовують її актуальність, формують групу для його вивч-я; б) попереднє вивче-я досвіду. Цей етап передбачає попереднє ознайомлення з об'єктом досвіду через відвідування навч-х занять, бесіди з педагогами, вивчення шкільної докум-ції. На цій основі визначають ідеї передового досвіду, уточнюють методи його вивче-я; в) теоретична підготовка. Особи, які вивчають передовий досвід, повинні знати існуючі теоретичні та методичні положення з цієї проблеми, що дасть змогу визначити ступінь новизни досвіду, з'ясувати пед-і умови, які забезпечують його результативність; г) основне вивчення досвіду. На цьому етапі збирають емпіричний матеріал, вивчають окремі ланки навч-о-вих-го процесу, організовують контрольні експертизи (зрізи). Зібраний матеріал класифікують на типовий і випадковий, відтак його систематизують та узагальнюють; ґ) визначення провідних пед-х ідей досвіду. Ця робота полягає в аргументуванні і підкріпленні емпіричним матеріалом сформульованих на етапі теоретичної підготовки вихідних теоретичних положень. У процесі систематизації та узагальнення досвіду саме ці положення є основою визначення його провідних ідей, вироблення методичних рекомендацій щодо розв'язання досліджуваної проблеми, оцінювання перспективності досвіду.
