58. Керівництво навчально-виховною роботою школи

Керівництво роботою загальноосвітньої школи здійс­нюють директор, його заступники з навч-ї та вих-ї роботи, помічник директора з госп-ої частини. їхні права та обов'язки окреслені Положенням про середній за­гальноосвітній навч-о-вих-й заклад (СЗНВЗ). Призначення на посаду та звільнення з посади керівни­ка держ-го, ком-го ЗНЗ здійснює відповідний орган управління осві­тою. Посаду керівника ЗНЗ незалежно від підпорядкування, типу і форми влас­ності може займати особа, яка є громадянином У., має вищу пед-у освіту на рівні спеціаліста або магістра, стаж пед-ої роботи не менше 3х років, успішно пройшла атестацію керівних кадрів освіти у порядку, вста­новленому Міністерством освіти і науки У. Призначення на посаду і звільнення з посади заступни­ків керівника та інших пед-х працівників держ-го ЗНЗ здійснюють відповідні органи управління освітою за поданням керів­ника навч-го закладу, комунального -власник за по­годженням з відповідним органом управління освітою. Директор школи виконує такі обов'язки: забезпечує реалізацію держ-ї освітньої політи­ки, діє від імені Н-ВЗ; розпоряджається в установленому порядку шкіль­ним майном і коштами, затверджує за погодженням з ра­дою НВ-З кошторис та забезпечує його виконання, укладає угоди, відкриває рахунки в уста­новах банків і є розпорядником кредитів; видає в межах своєї компетенції накази та розпоря­дження, обов'язкові для всіх учасників навч-о-вих-го процесу; організовує навч-о-вих-й процес, здійснює контроль за його ходом і рез-ми, відповідає за якість і ефект-сть роботи пед-го колективу, за дотриман­ня вимог охорони дитинства і праці, створює необхідні умо­ви для участі учнів у позакласній та позашкільній роботі; за погодженням з радою навч-о-вих-о закла­ду призначає і звільняє своїх заступників, пед-х працівників, помічника з госп-ї частини; за погодженням з профспілковим комітетом затвер­джує правила внутрішнього розпорядку, посадові обов'яз­ки працівників навч-о-вих-го закладу; створює умови для творчого зростання пед-х працівників, пошуку та використання ними ефективних форм і методів навч-я та вих-я; несе відповідальність за свою діяльність перед учня­ми, батьками, пед-ми працівниками та загальними зборами (конференцією), засновником, місцевими органами державної виконавчої влади. Заступник директора з навч-ї роботи орг-вує та контролює процес навч-я школярів, їх загально­освітню і трудову підготовку, всебічний розвиток і пове­дінку; перевіряє виконання навч-х планів і програм, якість ЗУН учнів; здійснює керівництво методичною роботою з учителями школи. Заступник директора з вих-ї роботи організовує позакласну вих-у роботу і дозвілля учнів школи, надає необхідну допомогу кл. керівникам, вихователям та ін працівникам школи, що залучаються до проведен­ня вих-ї роботи з учнями, підтримує зв'язки з поза­шкільними установами, громадськими орг-ми і держ-ми органами, причетними до вих-я молоді. Помічник директора з госп-ої частини відпові­дає за збереження шкільних будов і майна, матер-не за­безпечення навч-го процесу, санітарний стан школи, протипожежну безпеку, правильну організацію роботи обслуговуючого персоналу.

Керівник має дотримуватися у своїй роботі таких правил: 1. Однаково ставитись до всіх членів колективу, нічим не виявляти свої симпатії чи антипатії, оцінювати вчите­лів за їхньою працею. 2. Бути принциповим у значущому і поступливим у дрібницях. Зайва принциповість у дрібному сприймаєть­ся як адміністративна амбіція намагання продемонс­трувати свою владу, обмежити самостійність у творчості вчителя. 3. Радитися з колективом. Це правомірним є тоді, коли керівник не цілком впевнений у своєму рішенні, і тоді, коли він цілком впевнений у ньому. Порада підлеглого, неза­лежно від її цінності, зближує його з керівником. 4. Не виносити на загальне обговорення нетипові по­милки чи дія-сть вчителів, які не дають нічого пов­чального для колективу. Про них ведуть мову тільки з тим, хто їх допустив. 5. Керівництво і контроль мають здійснюватися дифе­ренційовано, в групових та індивід-их формах. Дирек­тори, які полюбляють виступати перед широкою аудиторі­єю, зловживають нотаціями, часто втрачають зв'язок з ко­лективом. 6. Формулюючи зауваження, необхідно передбачати можливу реакцію на них учителів. 7. Не перетворювати конфліктну ситуацію у тривалий конфлікт. Керівник незрівнянно менше, ніж рядовий учи­тель, має право ображатись, не розмовляти, не вітатись то­що. Навіть здогадка, що керівник «помстився» комусь, кидає тінь на його репутацію. 8. Поділ учителів на кращих і гірших має бути вмоти­вованим і переконливим. 9. Не допускати образ, приниження людської гідності вчителя ні перед колективом, ні перед учнями, ні в індиві­дуальній розмові, навіть тоді, коли доводиться вести мову про його професійну непридатність, переведення на непедагогічну роботу. 10. Виявляти делікатність у своїх запитаннях, реплі­ках, жестах, поглядах, поведінці. Якою б не була оцінка вчителя, вона не повинна супроводжуватися ні іронічним тоном, ні зневажливим жестом чи поглядом.