Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Адміністративне право України. Словник. 2009.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.06 Mб
Скачать

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // ввр Української рср (ввр). – 1995. – № 34. – Ст. 226.

Відповідальність за порушення законодавства про державну службу. Особи, винні у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із чинним законодавством.

Закон України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 р. // ввр Української рср (ввр). – 1993. – № 52. – Ст. 490.

Відповідальність за порушення спеціальних обмежень, встановлених для осіб, уповноважених на виконання функцій держави. Порушення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, будь-якого із зазначених у ст. 5 цього Закону обмежень, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п’ятнадцяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року порушення будь-якого із зазначених у ст. 5 Закону “Про боротьбу з корупцією” обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // ввр Української рср (ввр). – 1995. – № 34. – Ст. 226.

Відповідальність за умисне невиконання своїх обов’язків по боротьбі з корупцією. Умисне нескладення або невчасне складення протоколу про вчинення корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, за наявності для цього підстав, або умисне неподання до суду протоколу про вчинення корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов’язаного з корупцією, особою, на яку покладено ці обов’язки, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // ввр Української рср (ввр). – 1995. – № 34. – Ст. 226.

Відповідальність керівників за невжиття заходів щодо боротьби з корупцією. Керівники міністерств і відомств, державних підприємств, установ та організацій чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених ст. 5 цього Закону, в межах своєї компетенції зобов’язані вжити заходів щодо припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у пунктах “а”, “а-1” і “б” ст. 4 Закону “Про боротьбу з корупцією”. Умисне невжиття такими керівниками заходів, передбачених частиною першою цією статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення діяння, передбаченого частиною другою цієї статті, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 5 жовтня 1995 р. // ввр Української рср (ввр). – 1995. – № 34. – Ст. 226.

Відповідальність посадових осіб за порушення законодавства про звернення громадян. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність, передбачену законодавством України. Відшкодування збитків громадянину у зв’язку з порушенням вимог цього Закону при розгляді його скарги: у разі задоволення скарги орган або посадова особа, які прийняли неправомірне рішення щодо звернення громадянина, відшкодовують йому завдані матеріальні збитки, пов’язані з поданням і розглядом скарги, обгрунтовані витрати, понесені у зв’язку з виїздом для розгляду скарги на вимогу відповідного органу, і втрачений за цей час заробіток. Спори про стягнення витрат розглядаються в судовому порядку. Громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.