- •3.142 .Сучасні підходи до класифікації порушень мовлення. Загальна характеристика форм.
- •3.143 .Класифікація дислалії. Загальна характеристика форм.
- •3.144. Етапи формування правильної вимови звука. Загальна характеристика.
- •3.145. Порушення вимов свитячих звуків. Методика колекційної роботи.
- •3.148..Порушення вимови звуків [р], [р']. Методика корекційної роботи.
- •3.149..Психолого-педагогічна характеристика дітей із ффнм.
- •3.150..Методика логопедичного обстеження дошкільників молодших школярів із ффнм (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.151..Особливості організації корекційно-розвивальної роботи з дітьми дошкільного віку із ффнм
- •3.152. .Класифікація ринолалїї. Етіологія та патогенез виникнення різних форм ринолалії.
- •3.153. Особливості прояву рінолалії в різні вікові періоди.
- •3.154. .Система логопедичної роботи при вродженій відкритій ринолалії (за і.Єрмаковою).
- •3.155.. Методика логопедичного обстеження дітей із ринолалалією (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.156.. Класифікація порушень голосу. Загальна характеристика форм . Профілактика порушеннях голосу у дітей.
- •3.157.Етіологія , патогенез та синдромокомплекс дізартрії .
- •3.158.. Класифікація дізартрії . Загальна характеристика форм .
- •3.159.. Комплексний підхід до подолання дізартрії у дітей .
- •3.161. Стерта дизартрія. Загальна характеристика. Методика логопедичної роботи при стертій дизартрії.
- •3.162.. Етіологія алалії. Класифікація форм.
- •3.164.. Порівняльна характеристика моторної алалії з іншими мовленнєвими порушеннями (дислалією, дизартрією, сенсорною алалією). Основні діагностичні показники моторної алалії.
- •Диференційна діагностика моторної алалії та дизартрії.
- •3.167.Рівні знм за р.Є.Лєвіною. Загальна характеристика
- •3.168. Комплексний підхід до подолання знм у дітей дошкільного віку.
- •3.171. Методика подолання нерізко вираженого знм у молодших школярів
- •3.177. Класифікація дислексії. Критерії виділення форм дислексії, загальна характеристика форм.
- •3.178.Методика логопедичної роботи при дислексії.
- •3.181.Методика логопедичного обстеження дітей із порушеннями читання і письма (мета, провідні завдання, принципи, етапи, зміст).
- •3.182.Профілактика порушень писемного мовлення у дітей дошкільного віку.
- •3.184.Класифікація заїкання. Загальна характеристика форм.
- •3.186.Психолого-педагогічна характеристика дітей із неврозоподібної формою заїкання
- •3.188..Комплексні системи подолання заїкання у дітей дошкільного віку (н.А. Власової; є.Ф. Рау; н.А. Чевелєвої, с.А.Миронової).
- •3.190. Особливості організації надання логопедичної допомоги в Україні.
3.152. .Класифікація ринолалїї. Етіологія та патогенез виникнення різних форм ринолалії.
Ринолалія (від грец. Rhinos - ніс, lalia - мова ) - порушення тембру голосу і звуковимови, обумовлене анатомо -фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату.
Ринолалія за своїми проявами відрізняється від дислалії наявністю зміненого носового (від лат. Nasus - ніс) тембру голос.
Залежно від характеру пошкодження мовленнєвого апарату, характеру анатомічного дефекту і порушення функції піднебінно- глоткового змикання ринолалія є 3 видів - відкрита, закрита і змішана. За етіологією може бути органічна і функціональна.
Закрита ринолалія характеризується зниженим фізіологічним носовим резонансом під час вимови звуків мовлення. Мовленнєвий видих спрямований тільки через рот при всіх звуках.
Особливо сильно страждають носові звуки: м, мь, н, нь. Носовий резонанс відсутній, тому носові звуки звучать як ротові: м замінюється на б, н замінюється на д, мь - на бь, нь - на дь. (У нормі в процесі артикуляції цих звуків носоглотковий отвір залишається відкритим і повітря проникає в носову порожнину). Така заміна звуків сильно спотворює понятійний апарат мовлення. Буває часткове закриття проходу повітряного струменя через ніс. У цьому випадку звук м звучить як поєднання звуків мб, а звук н - як нд.
При даній формі ринолалії різко страждає вимова і голосних звуків, які позбавляються деяких тонових характеристик, що значно збіднює їх звучання. Вони змащені, мають мертвий неприродний відтінок.
Основні причини: 1) органічні зміни в носовому просторі, що закривають прохід повітряного струменя в носову порожнину; 2) функціональні розлади м'якого піднебінн, піднебінної фіранки, піднебінно-глоткового клапана, який пропускає повітря в носову порожнину.
Відповідно до класифікації причин закрита ринолалія підрозділяється на органічну і функціональну.
Органічна закрита ринолалія виникає внаслідок анатомічних змін в носовій або носоглотковій порожнині. У цьому випадку необхідно хірургічне втручання, усунення причини непрохідності носової порожнини. Як правило, з усуненням цих причин носове дихання нормалізується і дефект зникає. Якщо ж поліпшення мовлення не відбувається, то надалі проводять ті ж логопедичні вправи, що і при функціональному порушенні.
Залежно від локалізації ураження анатомічних структур - порожнини носа або порожнини носоглотки - М.Зеєман поділяє органічну закриту ринолалію на два види: передню закриту ринолалію і задню закриту ринолалію:
Передня закрита ринолалія. Причини: хронічний нежить, що приводить до гіпертрофії слизової носа, розрощення в носовій порожнині (поліп, пухлин), викривлення носової перегородки виникає при зменшенні носоглотковій порожнині.
Задня закрита ринолалія.Причини: розрощення в носоглотці (великих аденоїдних розрощень, фібром, носоглоткових поліп, пухлин носоглотки)
При закритій риналолії спостерігається гіперфункція (підвищена функція) м'якого піднебіння, воно завжди піднесено і перегороджує шлях повітряному струменю в носову порожнину, повітряний струмінь йде через рот. При функціональній закритій ринолалії тембр носових і голосних звуків може бути порушений сильніше, ніж при органічній ринолалії. Найчастіше це порушення виникає у дітей з невротичними розладами.
Причина полягає в ураженні центральної нервової системи, а не самого м'якого піднебіння. Зустрічається часто, але не завжди правильно розпізнається. У деяких випадках функціональна закрита ринолалія зберігається як звична після видалення аденоїдів.
Корекційна робота з усунення функціональної закритої ринолалії включає ті ж напрямки, що і при органічній закритій ринолалії, але, враховуючи, що в даному випадку порушення носить центральний характер, в деяких випадках логопедичний вплив є недостатнім, і потрібна консультація лікаря- невролога.
Відкрита ринолалія Це більш поширене мовне порушення, ніж закрита ринолалия. Причина - порушення перешкоди між ротовою і носовою порожнинами. Повітряний струмінь слабкий, під час промови проходить одночасно через рот і ніс, внаслідок чого змінюється тембр всіх звуків, виникає носовий резонанс при їх проголошенні. При цьому носові звуки характеризуються підвищеним носовим відтінком - гіпернозалізацією.
Форми відкритої ринолалії
Органічна відкрита ринолалія - може бути вроджена (наслідок вроджених ущелин верхньої губи, твердого та м'якого піднебіння) і придбана (наслідок травм, паралічів, парезів, рубців, пухлин).
Функціональна відкрита ринолалія - дефект мовлення обумовлений найчастіше гіпокінезією м'якого піднебіння, його гіпофункцією без явних ознак органічного ушкодження, недостатнім підйомом при фонації (при частих захворюваннях носоглотки і слабкості нервових імпульсів або загальної м'язової млявості), а також обумовлений порушенням контролю власного мовлення при зниженому слусі або при наслідуванні назального мовлення. Функціональна відкрита ринолалия зустрічається рідше, ніж органічна відкрита ринолалия. Найчастіше вона зустрічається у фізично ослаблених дітей із зниженим м'язовим тонусом.
Змішана ринолалія. Виникає при комбінації факторів, що викликають відкриту і закриту ринолалии. Характер прояву мовленнєвого розладу залежить від переважного порушення.
Змішана ринолалія обумовлюється витоком повітря через ніс при патологічно зменшеному носовому резонансі, в результаті чого страждає артикуляційна й акустична характеристика всіх мовленнєвих звуків, значно спотворюється тембр голосу.
