3.159.. Комплексний підхід до подолання дізартрії у дітей .

Комплексний підхід при усуненні дизартрії включає в себе три блоки:Перший блок - медичний;Другий блок - психолого-педагогічний;Третій блок - логопедична робота.

Перший блок визначає лікар-невропатолог. Він призначає медикаментозне лікування, лікувальну фізкультуру, масаж, фізіотерапію тощо

Основні напрями роботи у другому блоці полягають у розвиток слухового сприйняття, фонематичного слуху; зорового сприйняття; стереогноза; просторових уявлень, конструктивного праксису, графічних навичок; уваги, пам'яті, мислення.

Третій блок - логопедична робота - включає етапи:

·Перший етап - підготовчий (в основному індивідуально): нормалізація м'язового тонусу, мімічної й артикуляційної мускулатури з використанням логопедичного масажу; нормалізація моторики артикуляційного апарату; нормалізація голосу; нормалізація мовленнєвого дихання; нормалізація просодики; нормалізація дрібної моторики рук.

·Другий етап - вироблення нових произносительных умінь і навичок (в основному індивідуально): розвиток фонематичного слуху; викликання конкретного звуку; закріплення викликаного звуку і його автоматизація; диференціація поставленого звуку в вимові з опозиційними фонемами. Послідовність постановки звуків індивідуальна. Вироблення основних артикуляційних укладів (дорсального, какуминального, альвеолярного, піднебінного).

·Третій етап - вироблення комунікативних умінь і навичок. Формування у дитини навичок самоконтролю; введення звуку в мова в навчальній ситуації (заучування віршів, розповіді, перекази тощо).

Включення в лексичний матеріал просодичних засобів, різних інтонацій, модуляцій голосу по висоті і силі, зміна темпу мови і тембру голосу, визначення логічного наголосу, дотримання пауз та ін

·Четвертий етап - попередження або подолання вторинних порушень при дизартрії. Усунення фонематических і лексико-граматичних порушень.

·П'ятий етап - підготовка дітей до навчання дітей в школі. Формування графо-моторних навичок; формування психологічної готовності до навчання; профілактика дисграфических помилок.

Логопедична робота з дітьми, що страждають дизартрією базується на знанні структури мовного дефекту при різних формах дизартрії, механізмів порушення загальної та мовленнєвої моторики, обліку особистісних особливостей дітей.

3.160.. Діференціація функціональної діслалії від стертої дізартрії . Дислалія це порушення вимовної сторони мовлення за збереженої інервації мовленнєвого апарату, що найчастіше виявляється у дитячому віці.

Дизартрія – це порушення вимовної сторони мовлення обумовлене недостатністю іннервацією м’язів мовленнєвого апарату.

Стерта дизартрія – це мовленнєва патологія, що виявляється у розладах фонетичного та просодичного компонентів мовленнєво функціональної системи і яка виникає внаслідок невираженого мікроорганічного пошкодження головного мозку.

Різниця в етіології : у більшості дітей зі стертою дизартрією обтяжений анамнез. Після народження діти погано беруть груди , мляво ссуть , їх дихання поверхневе і прискорене , аритмичное . Може спостерігатися незначна затримка мовного і психомоторного розвитку. Невропатологи виявляють наявність неврологічної мікросимптоматики (стерті парези , ММД , особливості загальної і мовної моторики та ін ).

При дислалии порушено тільки проголошення звуків , а при стертою дизартрії - вся фонетична сторона мови ( голосообразование , дихання , просодика , звуки.).При дислалии страждають , як правило , тільки складні за артикуляцією приголосні звуки. При стертою дизартрії страждають як складні , так і прості приголосні , голосні звуки. Недорікуватість в цьому випадку завжди полиморфно,динаміка корекції і результат більш сприятливі при дислалии (за винятком механічної)

Таким чином , стерта дизартрія є Тяжким мовленнєвим розладом центрального генезу , яке характеризуетсякомбинаторностью стертих порушень процесу моторної реалізації мови ( артикуляція , дикція , голос , дихання , просодика , міміка ) . Ведучий дефект - фонетичне розлад .