4.3. Організація спостережень і контролю за забрудненням ґрунтів важкими металами
Як правило, важкими металами значні території навколо населених пунктів, що пов’язано із значними викидами автотранспорту міста, промисловості, неорганізованих викидів. Тому для відбору ділянок спостережень за важкими металами користуються наступним методом.
Довжина зони забруднення важкими металами визначається метеорологічними умовами: напрямом і швидкістю вітру. Населений пункт розміщують в центрі плану, з центру за допомогою циркуля наносять кола з радіусами 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 20; 30; 50 км, тобто визначають зону можливого забруднення території. На підготовлений план місцевості наносять контури багаторічної «рози вітрів».
Найбільший вектор, який відповідає найбільшому повтору вітрів, відкладають у підвітряний бік, його довжина становить 25-30 см (25-30 км). У напрямку радіусів будують сектори шириною 200-300 м поблизу джерела забруднення з поступовим розширенням до 1-3 км. У місцях перетину вісі секторів з колами розміщують ключові ділянки, на них – сітку опорних розрізів, пункти і майданчики взяття проб.
Наводимо схему розміщення ключових ділянок при спостереженні за рівнем забруднення ґрунтів важкими металами. Визначаємо кількість запланованих ключових ділянок.
Роза вітрів
Рис. 4.2 Схема розміщення ключових ділянок для визначення вмісту в ґрунті важких металів
На даному рисунку помітно, що в нашому басейні розміщено 4 ключові зони по спостереженню за забрудненням ґрунтів важкими металами.
4.4. Організація спостережень і контролю забруднень ґрунтів пестицидами
Для оцінки забруднення ґрунтів пестицидами ґрунтові проби відбирають 2 рази на рік (весною після посіву і восени після збору врожаю). При встановленні багаторічної динаміки залишку пестицидів спостереження проводять не менше 6 разів у рік (1 раз перед посівом, 2-4 рази під час вегетації культури, 1-2 рази в період збору врожаю) .
Кількість проб визначаємо за формулою:
,
шт, (4.2)
Де
- загальна площа орних земель, га; 
- площа поля, що характеризується однією
пробою, га; 
-
скільки разів на рік відбираються проби
(n=2 для оцінки ґрунтів, n=6 для визначення
динаміки зміни вмісту пестицидів).
Для визначення кількості пестицидів:
N=4000/3*2=2666 шт.
Для визначення динаміки вмісту пестицидів:
N=4000/3*6=8000 шт.
На рис. 4.3 зображено сітку на ріллі, перетини ліній яких будуть точками для спостереження за вмістом пестицидів.
4.5. Оцінка родючості ґрунтів
Родючість грунту залежить від кількості цих речовин у гумусі, вмісту гумусу в грунті та товщини шару грунту.
Основні причини зниження агрономічних властивостей грунту - це, насамперед, багаторазовий обробіток його різними знаряддями за допомогою потужних і важких колісних тракторів і комбайнів; водна та вітрова ерозії (цей процес різко зростає внаслідок низької культури землеробства, застарілих методів обробітку грунту тощо); споживацьке ставлення до землі, намагання якнайбільше від неї взяти і якнайменше їй повернути, що призводить до виснаження гумусу; перехід на індустріальні та інтенсивні технології, тобто застосування високих доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, яке супроводжується забрудненням грунту баластними речовинами (хлоридами, сульфатами), накопиченням отрутохімікатів у грунтах і підгрунтовних водах. Грунти забруднюються відпрацьованими газами тракторів, комбайнів, автомобілів, мастилами та пальним, які витікають з них під час роботи на полях, а також техногенними викидами промислових підприємств -сульфатами, оксидами азоту, важкими металами, радіонуклідами. Безповоротної шкоди завдає грунтам відведення сільськогосподарських земель, особливо ріллі, під будівництво фабрик, заводів, електростанцій, відкритих гірничих розробок, доріг та міст, військових полігонів тощо.
Заходи, спрямовані на збереження грунтів. Найважливішим заходом збереження грунтів є правильне формування культурного агроландшафту. У кожній екосистемі має бути своє, науково обгрунтоване співвідношення між полем, лісом, луками, болотами, водоймами. Це дасть найвищий господарський ефект і збереже довкілля.
Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових та інших сівозмін.
Зберегти грунт допоможуть і перехід на прогресивні форми обробітку землі, ефективні та легкі машини й механізми, скорочення повторного обробітку грунту, перехід на безплужний обробіток.
Загалом, грунти басейу річки є досить родючими. Так переважаючим типом є чорноземи звичайні, що займає великі площі. Проте важливою характеристикою грунтів є їхня розораність або перетвореність людиною.
Великої шкоди землям с/г призначення завдають пестициди, які масово використовуються для захисту рослин, а потім потрапляють до грунтів, де призводять до негативних змін, зокрема погіршуть зв’язки в екосистемі грунту.
Тож, землі басейну річки Спановка зазнають великого впливу за рахунок діяльності людини. Тому рекомендується впровадження захисних заходів, для покращення ситуації. Зокрема основним з таких заходів є впровадження контурно-меліоративної системи землеробства, яка створюється з урахуванням зв’язків у системі. Не менш важливою справою є організація і дотримання польових, кормових та інших сівозмін.