- •Агрохімія
- •1.Агрохімічні властивості грунтів. Агрохімічні моделі родючості грунтів.
- •2. Баланс основних елементів живлення.
- •7. Органічні добрива, їх значення,види, хімічний склад та особливості застосування.
- •8. Екологічні аспекти використання добрив.
- •9. Азотні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
- •10. Фосфорні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
- •14. Бактеріальтні препарати. Класифікація, властивості та особливості застосування.
- •15. Методи діагностики мінерального живлення рослин.
- •16. Хімічна меліорація кислих та засолених грунтів. Хімічна меліорація
- •Вапнування грунтів
- •Гіпсування грунтів
- •17. Методи розрахунку норм добрив під прогнозований урожай.
- •18. Агрохімічне обстеження грунтів, використання агрохімічних картограм.
- •20. Особливості застосування добрив в умовах зрошення.
17. Методи розрахунку норм добрив під прогнозований урожай.
При розробці системи удобрення досить важливо встановити оптимальні норми і співвідношення поживних елементів для окремих сільськогосподарських культур і сівозміни в цілому. Визначення оптимальних норм добрив під окремі культури проводять такими методами: визначення норм добрив за результатами польових дослідів із добривами; балансово-розрахункові методи за виносом поживних речовин з урахуванням коефіцієнтів їх використання з ґрунту і добрив; визначення норм добрив на запланований приріст урожаю; визначення норм добрив за нормативами витрат поживних речовин для одержання одиниці продукції та одиниці приросту врожаю; визначення норм добрив за рівнем природної родючості ґрунту та ін.
розрахунок проводять за формулою : Н=В*Н1*К, де Н-норма поживних речовин ( азоту, фосфору і калію) кг/га, В – плановий врожай кг/га, Н1- нормативні витрати поживних речовин (азоту, фосфору і калію) для вирощування одиниці врожаю, кг, К — поправочний коефіцієнт на вміст рухомих форм поживних речовин у ґрунті (окремо для кожного елемента).
Щоб перерахувати дозу діючої речовини в туки необхідно дозу діючої речовини перемножити на процентне відношення мінерального добрива.
18. Агрохімічне обстеження грунтів, використання агрохімічних картограм.
«Агрохімічний аналіз ґрунту» – це комплекс послуг, метою яких є отримання максимально достовірної, об’єктивної та повної інформації про характеристики конкретного поля чи масиву полів (рельєф, тип ґрунту, неоднорідність фізичних, водно-фізичних, фізико-хімічних і агрохімічних характеристик ґрунту), що визначають потенційну родючість ґрунтів та дають можливість правильно спланувати систему технологічних операцій вирощування продукції рослинництва. За результатами діагностики поля розробляються рекомендації щодо правильного вибору культури, планування системи удобрення, планування технологічних операцій та ін.
Агрохімічне обстеження – це фундамент, без якого неможливо побудувати ефективну систему удобрення сільськогосподарських культур. Без знання фактичного вмісту елементів живлення та їх доступності в ґрунтах конкретного поля, внесення дорогих мінеральних добрив часто призводить до «викидання грошей на вітер», так як культура не в змозі їх ефективно використати при порушенні оптимального співвідношення. Оцінка ґрунтових умов кожного поля дозволяє оптимізувати технологію вирощування і уникнути неефективного використання коштів на мінеральні добрива.
Важливо розуміти, що не тільки величина норм добрив, але й співвідношення елементів і правильний розподіл їх внесення протягом технологічного процесу можуть дозволити Вам досягати рівнів потенційної урожайності культур.
Оцінити вміст елементів живлення в ґрунтах неможливо без проведення лабораторного аналізу, результати якого у всіх без виключення розвинутих країнах є основою для планування системи живлення культур.
а результатами дослідження ґрунтів господарств державні обласні проектно-технологічні центри охорони родючості ґрунтів і якості продукції складають картограми вмісту гумусу, макро- і мікроелементів, кислотності, засолення ґрунтів і інші.
До агрохімічних картограм додається зведена відомість розподілу площ за різним вмістом поживних речовин, ступенем кислотності, засолення. У пояснювальній записці до картограми вказують загальні відомості про район чи область, географічне розташування господарства, детальну характеристику ґрунтів, приводять зведені таблиці агрохімічних показників, аналіз останнього туру (циклу) обстежень порівняно з попереднім, рекомендації з вапнування (гіпсування), таблиці рекомендованих норм добрив. Наявність ЕОМ, ГІС дає змогу за допомогою комп'ютерів виготовляти і використовувати агрохімічні картограми, агрохімічний паспорт поля.
