16. Розвиток освіти в польско-литовску добу.

Загарбання українських земель польськими та литовськими феодалами в другій половині XIV ст. завдало відчутних втрат українській культурі. Разом з тим у цей період йшов безперервний процес багатостороннього спілкування українського, білоруського і литовського народів, розширення взаємовпливів у сфері культури. Наприклад, реформація, яка почалася в Європі у першій половині XVI ст., сприяла поширенню у Польщі гуманістичних і протестантських течій. У свою чергу, прогресивні ідеї, шо поширювалися у Польщі, мали велике значення для укра¬їнської культури. Розвиткові прогресивних традицій в куль¬турах обох народів сприяла боротьба з феодальною реак¬цією у формі контрреформації.Разом з тим слід зауважити, що в умовах національно-релігійного гніту розвиток духовної культури українського народу здійснювався повільно. За традицією школи діяли при церквах і монастирях. Підготовлені дяки навчали дітей письму церковнослов’янською мовою, основам арифметики, молитвам, співу. Такі школи існували в найбільших містах, згодом їх кількість зростала. Розгортання реформаційного руху зумовило появу протестантських шкіл. Вони, зокрема, були засновані в Гощі,Белзі, Львові, Берестечку, Хмільнику. Створювали свої школи та колегіуми і єзуїти, які головну мету виховної діяльності вбачали в наверненні якомога більшої кількості українців до католицької віри.

Нові риси у розвитку освіти найяскравіше втілилися в діяльності Острозького культурно-освітнього осередку. Його було засновано 1576р. з ініціативи князя Василя-Костянтина Острозького. Головну мету діяльності він убачав у відродженні української культури на засадах православ’я. З цією метою не пізніше 1578р. в Острозі було створено школу. В ній ґрунтовно вивчалися мови – церковнослов’янська, грецька і латина, тому сучасники називали її ще «тримовним ліцеєм». Викладалися і «сім вільних наук» - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика. Шкільна програма, за якою здійснювалося навчання в Острозькій школі, передбачала початкову й середню освіту з елементами вищої. Власне, тому сучасники називали Острозьку школу і школою, і колегіумом, і академією. То була словяно-греко-латинська школа – перша вища школа в Україні та на східнослов’янських землях. Першим ректором Осторозької академії був Герасим Смотрицький – знавець літератури, поет, письменник. На запрошення Костянтина Острозького він прибув до Острога та очолив гурток учених, які готували до друку Острозьку Біблію. Герасим Смотрицький був головним перекладачем і редактором цього видання. Серед вихованців Острозької академії було багато видатних особистостей, зокрема Максим(Мелетій) і Степан Смотрицькі, Петро Конашевич-Сагайдачний, Йов Борецький.

Освітянські й виховні ідеї Острозької академії були підхоплені братствами. Необхідність протидіяти наступові католицької культури спричинила появу братських шкіл. Перша така школа з’явилась у Львові 1586р., а незабаром їх почали створювати по всій Україні. На поч.. 17ст. братських шкіл налічувалося близько 30. Утримувалися вони коштом братств. Діти з незаможних родин і сироти навчалися безкоштовно. Головне призначення братських шкіл – давати добру освіту й виховувати відданість давнім традиціям та батьківській вірі. Братськ школи, так само як і Острозька школа, були слов’яно-греко-латинськими. У 1615р. постала братська школа в Києві. До її заснування доклали зусиль вчені, письменники й провідні діячі православної церкви, які гуртувалися навколо архімандрита Києво-Печерської лаври Єлисея Плетенського. Першим ректором Київської братської школи був Йов Борецький. Восени 1631р. в Києві виникла ще одна школа – Лаврська. Заснував її Петро Могила. Незабаром Лаврську школу було об’єднано з Київською братською. Об’єднана школа почала діяти у вересні 1632р. Називалася вона колегією. Київська колегія( згодом Києво-Могилянська академія) була вищим навчальним закладом. Повний курс навчання тривав 12 років. За своєю структурою вона мала сім класів: підготовчий (елементарний), три молодших і три старших. У підготовчому і молодших класах вивчались церковносло¬в'янська, книжна українська, польська, латинська і грецька мови. Пізніше до програми було включено вивчення західноєвропейських мов. У старших класах вивчались поетика, риторика, філософія і частково богослов'я. Учні ко¬легії отримували знання і з інших предметів.За рівнем викладання та глибиною наукових знань, що їх отримували учні, Київська колегія була близькою до за-хідноєвропейських університетів. У ній викладали відомі вчені та громадські діячі, педагоги з філософії. Усі вищі науки в Києво-Могилянській академії викладалися, як і скрізь у Західній Європі, латиною. Проте дбали в академії і про належне знання української мови. Києво-Могилянська академія впродовж тривалого часу була єдиним вищим навчальним закладом для всіх станів України, Східної Європи і православного світу.