- •Агрохімія
- •1.Агрохімічні властивості грунтів. Агрохімічні моделі родючості грунтів.
- •2. Баланс основних елементів живлення.
- •7. Органічні добрива, їх значення,види, хімічний склад та особливості застосування.
- •8. Екологічні аспекти використання добрив.
- •9. Азотні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
- •10. Фосфорні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
- •14. Бактеріальтні препарати. Класифікація, властивості та особливості застосування.
- •15. Методи діагностики мінерального живлення рослин.
- •16. Хімічна меліорація кислих та засолених грунтів. Хімічна меліорація
- •Вапнування грунтів
- •Гіпсування грунтів
- •17. Методи розрахунку норм добрив під прогнозований урожай.
- •18. Агрохімічне обстеження грунтів, використання агрохімічних картограм.
- •20. Особливості застосування добрив в умовах зрошення.
10. Фосфорні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
В отличии от N, пополнение в почве Р возможно лишь при внесении минеральных удобрений. Содержание Р на всех типах почв сравнительно низкое. В качестве сырья для Р служат фосфориты (остатки флоры и фауны), апатиты (вулканические породы). Производство Р-ых удобрений основано на обработке фосфоритов и апатитов серной кислотой.
Простой суперфосфат Са(Н2РО4)2*2Н2О+СаSО4 – 20% д.в. Темно- и светло-серый. Физиологически слабо-щелочное удобрение. Хорошо растворяется в воде, хорошо рассеивается, слабо подщелачивает почву. Применяется под все культуры, на все типах почв в любое время года как основное, припосевное, подкормки.
Двойной суперфосфат Са(Н2РО4)2*2Н2О – 42% д.в. Физиологически слабо-щелочное удобрение. Хорошо растворяется в воде, хорошо рассеивается, слабо подщелачивает почву. Применяется под все культуры, на все типах почв в любое время года как основное, припосевное, подкормки.
Преципитат СаНРО4*2Н2О – 38 % д.в. Слабо растворимо в воде. Растворяется в слабых кислотах. Применяется на кислых почвах и по усваеваемости не уступает суперфосфату. Белый порошок, не гигроскопичен, хорошо рассевается.
Фосфатшлак Са4Р2О9*СаSіО3 – 14% д.в. Щелочное удобрение. Слабо растворимо в воде. Растворяется в слабых кислотах. Применяется на кислых почвах. Темно-серый порошок. Слабо гигроскопичен. Применяют как основное удобрение на слабокислых почвах.
Фосфоритная мука Са3(РО4)2 - 16-30% д.в. Серо-бурый порошок. Не растворимо в воде. Растворяется только при длительном контакте с кислотами. Не гигроскопичен. Хорошо рассыпается. Применяют только на кислых почвах и только заблаговременно 2-4- года до посева.
11. Фосфорні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
11. Калійні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
11. Комплексні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.
13. Мікродобрива, їх види та способи ефективного використання.
Це різноманітні технічні солі, деякі відходи промисловості (марганцевий шлам, молібденові відходи електролампових заводів) та фрити (сплави скла з мікроелементами). Останні входять до складу органічних добрив. Вміст мікроелементів у підстилковому напівперепрілому гною в середньому становить: марганцю 201, міді 16, бору 20, кобальту 1, цинку 96 і молібдену 2 мг на 1 кг сухої речовини.
Мікродобрива можна вносити безпосередньо в ґрунт, а також застосовувати для позакореневого підживлення рослин і передпосівної обробки насіння. Найкращим способом використання мікроелементів є введення їх до складу звичайних та комплексних мінеральних добрив.
Для ефективного застосування мікродобрив, правильного розподілу їх по зонах, районах, господарствах необхідно користуватись агрохімічними картограмами вмісту рухомих сполук мікроелементів у ґрунтах та рекомендаціями фахівців. Вміст мікроелементів у листках та стеблах рослин, при якому рекомендується застосовувати мікродобрива, становить: Mn та Zn < 25, Cu < 6, B < 10, Mo < 0,2 мг/кг.
Таблиця 25
Назва добрива |
Вміст д.р. |
Рекомендації |
Борні добрива |
||
Борна кислота |
17,1–17,3 % В |
Для обробки насіння і позакореневого підживлення посівів, а також використовувати як борний компонент для складних і змішаних добрив. Для обробки насіння і позакореневого підживлення рослин використовують 0,05–0,1%-вий розчин, а для поливу розсади – 0,01– 0,05%-вий розчин борної кислоти (від 1 до 5 г борної кислоти на 10 л води). |
Простий гранульований суперфосфат з бором |
0,2% В |
Вносити (під більш вимогливі до бору культури) під передпосівний обробіток ґрунту або в рядки при сівбі в прийнятих для фосфорних добрив нормах. |
Подвійний гранульований суперфосфат з бором |
0,4% В |
Вносити в прийнятих для фосфорних добрив нормах. |
Бормагнієве добриво |
13% Н3ВО3 або 2,3% В, 14% МgО |
Вносити під передпосівний обробіток ґрунту. Норма внесення під всі вимогливі до бору культури становить: 50–60, під льон – 20– 30 кг/га. Бор у добривах знаходиться у водорозчинній формі, тому його можна використовувати для позакореневого підживлення рослин, коли у них добре розвинуті листки. |
|
|
Витрати препарату для позакореневого підживленні – 20–25 кг/га, для передпосівної обробки насіння – 1–2 кг/ц. |
Порошок, що містить бор |
Механічна суміш тонкоподрібненої борної кислоти (14–16%) і тех- нічного тальку |
Для передпосівної обробки насіння польових і овочевих культур. Норма для цукрових буряків 500 г/ц, льону і конопель – 300 г/ц насіння, багаторічних трав – 200 г/кг, капусти – 100, огірків і баштанних культур – 200, томатів – 300 г/кг насіння. |
Молібденом добрива |
||
Молібдат амонію, молібденово- кислий амоній |
52% Мо |
Добре розчиняється у воді. Норма для передпосівної обробки насіння гороху і вики – 20–30 г/ц, кормових бобів, сої, люпину – 30–50, конюшини, люцерни, овочевих культур – 500–600 г/ц насіння. За вологої обробки 1 ц насіння гороху, бобів, вики, люпину вказану кількість добрива треба розчинити в 1–2 л води, а насіння конюшини, люцерни, овочів – у 2–4 л. Передпосівну обробку насіння молібденом необхідно поєднувати з протруєнням. На 1 ц насіння потрібно 50–75 г молібдату амонію. Для позакореневого підживлення посівів на 1 га витрачають 100–200 г молібдату амонію, розчиненого в 200–300 л води при наземному обприскуванні та в 100 л – при авіаобприскуванні. |
Суперфосфат простий гранульований з молібденом |
0,1% Мо |
Застосовують у прийнятих для суперфосфату нормах. |
Суперфосфат подвійний гранульований з молібденом |
0,2% Мо |
Доцільно вносити під передпосівний обробіток ґрунту та поверхнево на посівах бобових трав, сіножатях та пасовищах, як і суперфосфат без молібдену. |
Порошок, що містить молібден |
Механічна суміш тонкоподрібне- ного сухого молібдату амонію і технічного тальку (вміст Мо 40–45%) |
Для передпосівного обпудрювання насіння в нормах: для зернобобових культур 200–220 г/ц, огірків – 200, томатів – 300, капусти – 100; багаторічних трав – 200 г/ц. |
Відходи електролампової промисловості |
До 50% Мо |
Розчинний у воді, придатний для позакореневого підживлення. Використовують так же як і молібдат амонію. |
Марганцеві добрива |
||
Марганізований гранульований суперфосфат |
1–2 % Mn |
Для припосівного внесення в рядки від 0,5 до 2 ц/га. |
Марганцевий шлам |
9–15% Mn |
Вносять з осені під оранку або навесні під культивацію разом з іншими мінеральними та органічними добривами 300–400 кг/га або в ґрунт для підживлення цукрових та кормових буряків, зернових та зернобобових культур 50–100 кг/га. |
Сульфат марганцю |
MnSO4 ∙ 5H2O 21–22 % Mn |
Розчинна сіль, її використовують для передпосівної обробки (намочування або обпудрювання) насіння 50–100 г/ц, для некореневого під-живлення 0,05%-ний розчин солі при нормі витрат 400–500 л/га. |
Мідні добрива |
||
Піритні недогарки |
0,25–0,6% Сu |
Вносять один раз у 4–5 років з осені під оранку (0,8–1,5 кгCu на 1 га) або весною, не пізніше ніж за 10–15 днів до посіву. |
Мідний купорос (сульфат міді) |
CuSO4∙ 5 H2O 23-25 % Cu |
Для некореневого підживлення та передпосівної обробки насіння. Для підживлення 1 га посівів розчиняють 200-300 г добрива в 400–500 л води. Для обробки 1ц насіння застосовують 0,01–0,02%-ий розчин сульфату міді. Обробку насіння ним доцільно проводити одночасно з протруюванням (на 1 ц насіння використовують 50–100 г сульфату міді). |
Порошок, що містить мідь |
14–16% CuSO4 або 5–6 %Cu |
Для обробки насіння: кукурудзи, зернобобових і зернових культур – 150 г/ц; льону, конопель – 300 г/кг; огірків і баштанних – 200 г/кг; томатів – 300 г/кг; капусти – 100 г/кг; багаторічних трав – 200 г/кг. |
Мідно-калійні добрива |
56,8 % К2О, 1,0% Cu |
Для внесення під передпосівний обробіток під зернові, кормові, овочеві, технічні та інші культури, які вирощують на осушених торф’яно-болотних ґрунтах, з розрахунку 2-3 кг/га Cu. |
Цинкові добрива |
||
Сульфат цинку |
ZnSO4 ∙ 7 H2O 21–23 % Zn |
Для передпосівної обробки насіння і позакореневого підживлення рослин 0,05–0,1%-вий розчин сульфату цинку можна застосовувати з гербіцидами та інсектицидами. Для передпосівної обробки 1 ц насіння необхідно 50–100 г сульфату цинку. Для підживлення плодових дерев їх обприскують весною по розпущених бруньках – 200–500 г на 100 л води з додаванням 0,2–0,5% гашеного вапна для нейтралізації опіків листків. |
Цинкове полімікродобриво (ПМУ–7) |
25% Zn, 1% MoO3, 0,4% Mn,13%CuO, а також залізо та інші елементи |
Застосовують для передпосівної обробки насіння (на 1 т насіння 4 кг препарату) і внесення в ґрунт (на 1 га 3–5 кг Zn). |
Порошок, що містить цинк |
18–22% цинку і технічного тальку |
Для передпосівної обробки насіння в таких нормах: для кукурудзи і бобових – 200 г/ц; цукрових буряків – 500 г/ц; огірків і баштанних – 200 г/кг; томатів – 300 г/кг; капусти – 100 г/кг. |
Мікродобрива – це добрива локального застосування, їх ефективність проявляється на ґрунтах з чітко вираженою недостачею того, чи іншого мікроелемента і на культурах, які більше потребують окремих мікроелементів.
Встановлено, що вміст мікроелементів у ґрунті недостатній, якщо кількість їх рухомих форм не перевищує таких величин: бору – 0,5; марганцю – 400; цинку – 0,3; молібдену – 0,2; міді – 5 – 10; кобальту – 1,5 – 2,5 мг на 1 кг сухого ґрунту.
Надлишкове використання мікродобрив може призвести до накопичення мікроелементів у ґрунтах і сільськогосподарській продукції, визвати негативні екологічні наслідки. З цих позицій найбільш економічними і екологічно безпечними способами використання мікроелементів є передпосівний обробіток насіння, некореневе підживлення (з невеликими витратами водорозчинних солей) і рядкове внесення мікродобрив, які містять мікроелементи.
Мікродобрива забезпечують приріст урожаїв в середньому на 10–12% і поліпшують якість продукції.
