Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Агрохімія.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.63 Mб
Скачать

10. Фосфорні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.

В отличии от N, пополнение в почве Р возможно лишь при внесении минеральных удобрений. Содержание Р на всех типах почв сравнительно низкое. В качестве сырья для Р служат фосфориты (остатки флоры и фауны), апатиты (вулканические породы). Производство Р-ых удобрений основано на обработке фосфоритов и апатитов серной кислотой.

Простой суперфосфат Са(Н2РО4)2*2Н2О+СаSО4 – 20% д.в. Темно- и светло-серый. Физиологически слабо-щелочное удобрение. Хорошо растворяется в воде, хорошо рассеивается, слабо подщелачивает почву. Применяется под все культуры, на все типах почв в любое время года как основное, припосевное, подкормки.

Двойной суперфосфат Са(Н2РО4)2*2Н2О – 42% д.в. Физиологически слабо-щелочное удобрение. Хорошо растворяется в воде, хорошо рассеивается, слабо подщелачивает почву. Применяется под все культуры, на все типах почв в любое время года как основное, припосевное, подкормки.

Преципитат СаНРО4*2Н2О – 38 % д.в. Слабо растворимо в воде. Растворяется в слабых кислотах. Применяется на кислых почвах и по усваеваемости не уступает суперфосфату. Белый порошок, не гигроскопичен, хорошо рассевается.

Фосфатшлак Са4Р2О9*СаSіО3 – 14% д.в. Щелочное удобрение. Слабо растворимо в воде. Растворяется в слабых кислотах. Применяется на кислых почвах. Темно-серый порошок. Слабо гигроскопичен. Применяют как основное удобрение на слабокислых почвах.

Фосфоритная мука Са3(РО4)2 - 16-30% д.в. Серо-бурый порошок. Не растворимо в воде. Растворяется только при длительном контакте с кислотами. Не гигроскопичен. Хорошо рассыпается. Применяют только на кислых почвах и только заблаговременно 2-4- года до посева.

11. Фосфорні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.

11. Калійні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.

11. Комплексні добрива, їх значення, перетворення в грунтах та особливості їх застосування.

13. Мікродобрива, їх види та способи ефективного використання.

Це різноманітні технічні солі, деякі відходи промисловості (марганцевий шлам, молібденові відходи електролампових заводів) та фрити (сплави скла з мікроелементами). Останні входять до складу органічних добрив. Вміст мікроелементів у підстилковому напів­перепрілому гною в середньому становить: марганцю 201, міді 16, бору 20, кобальту 1, цинку 96 і молібдену 2 мг на 1 кг сухої речовини.

Мікродобрива можна вносити безпосередньо в ґрунт, а також застосовувати для позакореневого підживлення рослин і передпосівної обробки насіння. Найкращим способом використання мікроелементів є введення їх до складу звичайних та комплексних мінеральних добрив.

Для ефективного застосування мікродобрив, правильного розпо­ділу їх по зонах, районах, господарствах необхідно користу­ватись агрохімічними картограмами вмісту рухомих сполук мікроелементів у ґрунтах та рекомендаціями фахівців. Вміст мікроелементів у листках та стеблах рослин, при якому рекомендується застосовувати мікродобрива, становить: Mn та Zn < 25, Cu < 6, B < 10, Mo < 0,2 мг/кг.

Таблиця 25

Назва добрива

Вміст д.р.

Рекомендації

Борні добрива

Борна кислота

17,1–17,3 % В

Для обробки насіння і позакорене­вого підживлення посівів, а також використовувати як борний компо­нент для складних і змішаних доб­рив. Для обробки насіння і позако­ре­невого підживлення рослин вико­ристовують 0,05–0,1%-вий розчин, а для поливу розсади – 0,01– 0,05%-вий розчин борної кислоти (від 1 до 5 г борної кислоти на 10 л води).

Простий грану­льований супер­фосфат з бором

0,2% В

Вносити (під більш вимогливі до бору культури) під передпосівний обробіток ґрунту або в рядки при сівбі в прийнятих для фосфорних добрив нормах.

Подвійний гра­ну­льований суперфосфат з

бором

0,4% В

Вносити в прийнятих для фосфор­них добрив нормах.

Бормагнієве

добриво

13% Н3ВО3 або

2,3% В, 14% МgО

Вносити під передпосівний обро­біток ґрунту. Норма внесення під всі вимогливі до бору культури становить: 50–60, під льон – 20– 30 кг/га. Бор у добривах знаходиться у водорозчинній формі, тому його можна використовувати для позако­реневого підживлення рослин, коли у них добре розвинуті листки.

Витрати препарату для позакоре­невого підживленні – 20–25 кг/га, для передпосівної обробки насіння – 1–2 кг/ц.

Порошок, що містить бор

Механічна суміш

тонкоподрібненої

борної кислоти

(14–16%) і тех-­ нічного тальку

Для передпосівної обробки насіння польових і овочевих культур. Норма для цукрових буряків 500 г/ц, льону і конопель – 300 г/ц насіння, багато­річних трав – 200 г/кг, капусти – 100, огірків і баштанних культур – 200, томатів – 300 г/кг насіння.

Молібденом добрива

Молібдат амонію,

молібденово-

кислий амоній

52% Мо

Добре розчиняється у воді. Норма для передпосівної обробки насіння гороху і вики – 20–30 г/ц, кормових бобів, сої, люпину – 30–50, коню­шини, люцерни, овочевих культур – 500–600 г/ц насіння. За вологої обробки 1 ц насіння гороху, бобів, вики, люпину вказану кількість добрива треба розчинити в 1–2 л води, а насіння конюшини, люцер­ни, овочів – у 2–4 л.

Передпосівну обробку насіння молібденом необ­хідно поєднувати з протруєнням. На 1 ц насіння потрібно 50–75 г молібдату амонію. Для позакоре­невого підживлення посівів на 1 га витрачають 100–200 г молібдату амонію, розчиненого в 200–300 л води при наземному обприскуванні та в 100 л – при авіаобприскуванні.

Суперфосфат

простий гра­ну­льований з

молібденом

0,1% Мо

Застосовують у прийнятих для суперфосфату нормах.

Суперфосфат

подвійний гра­нульований з

молібденом

0,2% Мо

Доцільно вносити під передпо­сів­ний обробіток ґрунту та поверхнево на посівах бобових трав, сіножатях та пасовищах, як і суперфосфат без молібдену.

Порошок, що

містить молібден

Механічна суміш тонкоподрібне-

ного сухого мо­ліб­дату амонію і

технічного таль­ку (вміст Мо 40–45%)

Для передпосівного обпудрювання насіння в нормах: для зернобобових культур 200–220 г/ц, огірків – 200, томатів – 300, капусти – 100; багаторічних трав – 200 г/ц.

Відходи елек­тро­лампової промисловості

До 50% Мо

Розчинний у воді, придатний для позакореневого підживлення. Вико­ристовують так же як і молібдат амонію.

Марганцеві добрива

Марганізований гранульований суперфосфат

1–2 % Mn

Для припосівного внесення в рядки від 0,5 до 2 ц/га.

Марганцевий

шлам

9–15% Mn

Вносять з осені під оранку або навесні під культивацію разом з іншими мінеральними та органіч­ними добривами 300–400 кг/га або в ґрунт для підживлення цукрових та кормових буряків, зернових та зернобобових культур 50–100 кг/га.

Сульфат

марганцю

MnSO4 ∙ 5H2O

21–22 % Mn

Розчинна сіль, її використовують для передпосівної обробки (намочу­вання або обпудрювання) насіння 50–100 г/ц, для некореневого під-жив­лення 0,05%-ний розчин солі при нормі витрат 400–500 л/га.

Мідні добрива

Піритні

недогарки

0,25–0,6% Сu

Вносять один раз у 4–5 років з осені під оранку (0,8–1,5 кгCu на 1 га) або весною, не пізніше ніж за 10–15 днів до посіву.

Мідний купорос

(сульфат міді)

CuSO4∙ 5 H2O

23-25 % Cu

Для некореневого підживлення та передпосівної обробки насіння. Для підживлення 1 га посівів розчи­няють 200-300 г добрива в 400–500 л води. Для обробки 1ц насіння застосовують 0,01–0,02%-ий роз­чин сульфату міді. Обробку насіння ним доцільно проводити одночасно з протруюванням (на 1 ц насіння використовують 50–100 г сульфату міді).

Порошок, що

містить мідь

14–16% CuSO4

або 5–6 %Cu

Для обробки насіння: кукурудзи, зернобобових і зернових культур – 150 г/ц; льону, конопель – 300 г/кг; огірків і баштанних – 200 г/кг; тома­тів – 300 г/кг; капусти – 100 г/кг; багаторічних трав – 200 г/кг.

Мідно-калійні

добрива

56,8 % К2О,

1,0% Cu

Для внесення під передпосівний обробіток під зернові, кормові, овочеві, технічні та інші культури, які вирощують на осушених торф’я­но-болотних ґрунтах, з розрахунку 2-3 кг/га Cu.

Цинкові добрива

Сульфат цинку

ZnSO4 ∙ 7 H2O

21–23 % Zn

Для передпосівної обробки насіння і позакореневого підживлення рослин 0,05–0,1%-вий розчин сульфату цин­ку можна засто­со­вувати з гербі­ци­дами та інсек­тицидами. Для перед­посівної оброб­ки 1 ц насіння необ­хідно 50–100 г сульфату цинку. Для підживлення плодових дерев їх обприскують весною по розпуще­них бруньках – 200–500 г на 100 л води з дода­ванням 0,2–0,5% гаше­ного вап­на для нейтралізації опіків листків.

Цинкове полі­мікро­добриво

(ПМУ–7)

25% Zn, 1% MoO3,  0,4% Mn,13%CuO, а та­кож залі­зо та інші елементи

Застосовують для передпосівної обробки насіння (на 1 т насіння 4 кг препарату) і внесення в ґрунт  (на 1 га 3–5 кг Zn).

Порошок, що

містить цинк

18–22% цинку і

технічного тальку

Для передпосівної обробки насіння в таких нормах: для кукурудзи і бобових – 200 г/ц; цукрових буряків – 500 г/ц; огірків і баштанних –  200 г/кг; томатів – 300 г/кг; капусти – 100 г/кг.

Мікродобрива – це добрива локального застосування, їх ефективність проявляється на ґрунтах з чітко вираженою недостачею того, чи іншого мікроелемента і на культурах, які більше потребують окремих мікроелементів.

Встановлено, що вміст мікроелементів у ґрунті недостатній, якщо кількість їх рухомих форм не перевищує таких величин: бору – 0,5; марганцю – 400; цинку – 0,3; молібдену – 0,2; міді – 5 – 10; кобальту – 1,5 – 2,5 мг на 1 кг сухого ґрунту.

Надлишкове використання мікродобрив може призвести до накопичення мікроелементів у ґрунтах і сільськогосподарській продукції, визвати негативні екологічні наслідки. З цих позицій найбільш економічними і екологічно безпечними способами використання мікроелементів є передпосівний обробіток насіння, некореневе підживлення (з невеликими витратами водорозчинних солей) і рядкове внесення мікродобрив, які містять мікроелементи.

Мікродобрива забезпечують приріст урожаїв в середньому на 10–12% і поліпшують якість продукції.