Тема2: Становлення та розвиток менеджменту План

1. Етапи становлення управлінської науки у світі

2. Розвиток управлінської науки в Україні

3. Підхід до управління з позиції виділення різних наукових шкіл

1. Етапи становлення управлінської науки у світі.

Систематизація інформації про передісторію управління, яка дійшла до таких часів дає змогу виділити 6 етапів становлення управлінської науки.

Перша революція характеризується як релігійно-комерційна пов’язана з виникненням писемності в давному шумері, що сприяло появі особливого прошарку жреців які вели діловий перепис і комерційні розрахунки. Саме письмова фіксація ділових угод підвищувала їх надійність та захищеність.

Друга революція - світсько-адміністративна - пов’язують з діяльністю вавилонського царя(1792-1750р до н.е.). Він опублікував збірку законів для управління державою, які регулював суспільні відносини між різними соціальними верствами, завдяки яким посилювався контроль і відповідальність за виконання різних робіт.

Третя революція отримала назву виробничо-будівельної та охоплює роки царювання ассирійського управителя Навуходоносора(605-562 р до н.е.). Саме в ці роки будівельні роботи набули величезного розвитку і вимогами посиленого контролю за діяльністю у сфері будівництва і виробництва, такий контроль почала здійснювати держава.

Четверта управлінська революція – охоплює період зародження капіталу і стрімкого індустріального розвитку Європейської цивілізації. ЇЇ головним результатом стало виникненням професійного управління.

Велика заслуга в цьому належать шотландському економісту Адаму Смітту, англійському соціалісту-утопісту Роберту Оцену та англійському математику Чарльзу Бебіджу. Бебідж розробив методику визначення витрат робочого часу на виконання виробничих операцій та опублікував результати власних досліджень у книзі про економію матеріалів та обладнання, яка стала першою публікацією у сфері наукового управління.

Погляди Адама Сміта на природу вільного підприємництва на роль ринку та функції держави лягли в основу теорії та практики менеджменту.

П’ята управлінська революція (бюрократична) – у її основі лежить концепція раціональної бюрократії, яка відіграла важливу роль у забезпечені ефективності управління, відводила формуванню ієрархічних структур, розподілу управлінської праці, чіткому визначенні посадових об’єктів та встановленню відповідного менеджера за їх виконання.

Шоста управлінська революція(інформаційна) – характеризується всебічним впровадженням в практику управління інформаційних технологій, що надмірно прискорює процеси отримання та обробки інформації та робить практично безмежними можливості зростання організації.

Саме здатність управлінського персоналу швидко опрацьовувати великі масиви інформації змістило акцент у системі менеджменту з організації виробничих процесів на маркетинговий менеджмент, тобто переорієнтувало систему управління організацією на виявлення та задоволення потреб споживачів.

2. Розвиток управлінської науки в Україні

В Україні управлінська наука протягом тривалого часу розвивалась в межах концепції, які домінували в колишньому Радянському союзі.

Незважаючи на те, наукові дослідження були спрямовані на вдосконалення адміністративно-командної системи – це дало змогу нагромадити значний досвід в галузі управління.

Розвиток управлінської науки в Україні охоплює 7 чітко окреслених періодів:

1. Жовтень1917 - березень 1921. Основними завданнями цього періоду є розробка форм і методів державного централізованого управління виробництвом, обґрунтування принципів централізму, організаційних методів управління, адміністрування та державного регулювання.

2. Квітень1921 – 1928. Особливості періоду полягають у вдосконаленні адміністративного управління виробництвом та спробах застосування часи розрахунку як основи економічних методів управління.

3. 1929 – 1945. Пов’язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва, удосконалення структур управління, методів добору і підготовки кадрів, планування і організація виробництва.

4. 1946 – 1965. Характеризується пошуком нових форм функціонування та взаємодії державних органів управління з пробою переходу до територіально-галузевої системи управління, що призводить до поглиблення адміністрування.

5. 1965 – 1975. В цей період було здійснено спробу проведення господарської форми шляхом поставлення ролі економічно-ваксивних методів управління. Проте дані спроби виявилися неефективними, підтвердивши загальну неефективність реформ в межах командно-адміністративних системах.

6. 1975 – 1988. Характеризується усвідомленням неможливості реформування командно-адміністративної системи. Яка склалася в економіці Радянського союзу.

7. 1989 – до сьогодні. Особливістю є проведення економічних реформ та трансформація всієї економічної системи. Сучасна модель менеджменту в Україні формується на засадах дослідження еволюції управлінської науки, узагальнення досвіду розвинутих країн світу та традиції в діяльностях в українських організаціях