21, 22 Модель Гекшера - Оліна

Моделлю, яка пояснює детермінанти порівняльних переваг, тобто висвітлює причини існування різниці відносних цін на товари між двома країнами, є модель Гекшера - Оліна. Ця модель також досліджує вплив міжнародної торгівлі на дохідність факторів у двох країнах. Основною причиною існування порівняльних переваг вважається наділення факторами виробни­цтва (factor endowment). Такий підхід пояснюється кількома причинами. По-перше, незважаючи на дебати між економістами, що постійно тривають, різни­ця між наділенням факторами є дуже важливим поясненням. По-друге, та­кий підхід зв'язує міжнародну торгівлю з національною алокацією ресурсів та розподілом доходів. Нам надається можливість дослідити взаємозв'язок між міжнародною торгівлею та міжнародним рухом капіталу. Нарешті підхід Гекшера й Оліна є достатньо загальним для того, щоб включати в себе багато інших пояснень. У моделі Гекшера - Оліна робляться деякі припущення.

1. Є дві країни, в яких виробляється два товари за допомогою двох фак­торів (капіталу й праці). Таке припущення є зрозумілим і робиться для того, щоб отримати двомірні графи. Крім того, це припущення не впливає на можливість застосування цієї моделі для багатьох країн.

2. Ціна на товар представляє вальрасіанське рівняння p=wL+rK за всіх інших екзогенних факторів формування ціни.

3. Обидві країни використовують одну й ту саму технологію виробництва. Це припущення означає, що обидві країни мають однаковий доступ до техно­логії і використовують однакові методи виробництва. Таким чином, якщо ціни на фактори виробництва будуть однаковими в обох країнах, то виробники в цих країнах будуть використовувати однакову кількість обох факторів для виробництва двох товарів. Оскільки зазвичай ціни на фактори виробництва в країнах різняться, то виробники кожної країни будуть більшою мірою вико­ристовувати той фактор, який є відносно дешевшим і дасть змогу мінімізува­ти витрати виробництва. Науково-технічний прогрес відсутній.

4. Один із товарів (товар 1) є працемістким, а інший товар (товар 2) -капіталомістким у виробництвах обох господарств. Це означає, що при вироб­ництві товару 1 необхідно докласти більше праці, ніж для виробництва това­ру 2 в обох країнах, тобто співвідношення праця/капітал (L/К) має більше значення для товару 1, ніж для товару 2, при однакових відносних цінах на фактори виробництва.

5. Ефект масштабу є однаковим для виробництва обох товарів в обох краї­нах. Таке припущення означає, що при збільшенні витрат праці та капіталу виробництво товарів збільшуватиметься у такій самій пропорції.

6. Немає абсолютної спеціалізації виробництва, тобто кожна країна ви­робляє обидва товари.

7. Однаковість смаків обох країн означає рівність переваг попиту, тобто подібність форм та розташування кривих байдужості. Таким чином, за умови і рівності відносних цін на товари в обох країнах споживання товару 1 та това­ру 2 в них буде відбуватися в однакових пропорціях.

8. Досконала конкуренція на товарних ринках та ринках факторів виробництва у двох країнах.

9. Вільний перелив факторів виробництва в країні, але відсутність міжнародного руху факторів означає, що праця та капітал здатні вільно й швидко надходити до тих галузей, які дають змогу отримати вищу дохідність. Цей процес буде продовжуватися до того моменту, поки дохідність однакових видів факторів виробництва не буде однаковою в обох галузях. З іншого боку, відсутність міжнародної мобільності факторів виробництва означає існуван­ня розбіжностей у дохідності факторів виробництва в обох країнах протягом невизначеного терміну.

10. Відсутність торговельних бар'єрів та транспортних витрат означає, що спеціалізація виробництва буде продовжуватися до того моменту, доки відносні ціни на товари не будуть однаковими в обох країнах. Якщо припустити існування транспортних витрат та мит, то спеціалізація виробництва буде продовжуватися, допоки відносні ціни товарів будуть різнитися не більше ніж на розмір таких транспортних витрат та мит.

11. Ліберальна промислова політика – невтручання держави у ціни на капітал та працю, а також на товари; невтручання держави у процес розподілу факторів виробництва в економіці.

12.Прибуток дорівнює нулю.

13. Фіскальна політика уряду та монетарна політика центрального банку дорівнює нулю.

14. Обидва фактори виробництва повністю використовуються в обох країнах (у країні немає незадіяних факторів виробництва).

Припустимо, що виробництво товару 2 є капіталомістким, тобто співвідношен­ня К/L є більшим при виробництві товару 2 порівняно з виробництвом товару 1.