Херсонський державний університет

Кафедра філософії та соціально-гуманітарних наук

КУРСОВА РОБОТА

З філософії

З теми:

«ПРОБЛЕМА ЖІНКИ В ІСЛАМІ»

Студентки II курсу 251 групи

денної форми навчання

Канівець В.О.

Керівник: проф. Недзельський К.К

Підсумкова оцінка.

Національна шкала________

Кількість балів____________

ECTS____________________

Члени комісії___

Херсон – 2015

Зміст

Вступ………………………………………………………………………………3

Розділ 1. Іслам про походження жінки, її роль в релігії, сім’ї та суспільстві…5

1.1 Соціальна сфера життя мусульманки………………………………………..9

1.2 Роль жінки в ісламському суспільстві……………………………………...13

1.3 Відносини жінок і чоловіків………………………………………………..15

Розділ 2. Ідеал жінки в ісламі………………………………………………….19

2.1 Вимоги до зовнішнього вигляду………………………………………….19

2.2 Моральні вимоги……………………………………………………………23

Висновки………………………………………………………………………....26

Література………………………………...……………………………………...29

Вступ

Минулого року у мене була можливість розглянути в деталях життя ісламської країни. Перше, що справило на мене враження, були жінки. Тоді я була не знайома з правилами хіджабу і мені здалося дуже дивним і красивим те, що жінки носили.

На них були довгі сукні темного кольору, з-за яких не було видно ні тіла, ні фігури, ні справжньої краси жінок і дівчат. На голові були довгі хустки, які закривали шию і волосся. У такому вбранні представниці жіночої статі здавалися таємничими, недосяжними і трохи сумними. Тоді, мені ця тема видалася дуже цікавою. Ось чому я почала своє дослідження внутрішнього світу мусульманок.

Кілька років тому в світі відбулися жахливі речі, які забрали життя багатьох тисяч людей. Це були терористичні акти в США, в Іспанії, в Росії ... Але найбільше мене здивував той факт, що багато жінок, які називали себе шахідками, гинули і несли з собою життя ні в чому не винних людей. Мені стало цікаво, як вони думають, як їх виховували, що їм говорили і як переконали в тому, що їхня смерть принесе добро людству. Звичайно ж, це мислення було спотворене, але щоб вивчити його краще, треба чітко розібратися з життям і світом мусульманок.

Отже, я почала свою роботу. Мені знадобилися багато часу, щоб змусити навіть своїх подруг-мусульманок розповісти щось більше про свою релігію та життя. Було непросто зрозуміти їх мислення, моральність і цінності. У них є певні цілі в житті, хоча на перший погляд здається, що дівчата буквально закриті від суспільства і не беруть участь активно у його розвитку.

Як розвивалися жінки в Ісламі? Що сприяло їхньому вихованню? Які сім’ї вони створюють? Як і де вони навчаються? Які у них права? Чому вважається, що чоловік – глава сімейства, коли саме жінка виховує дітей? Яка роль жінки в економічній сфері життя ісламської держави? І чи є вона взагалі?

Жінку в усі часи експлуатували найпринизливішим способом. Вона була "дівчиною з обкладинки", яку забувають через кілька років, її пожирають очима, поки вона розносить їжу в літаку, тіло використовують для досягнення цілей. Але що вона робить для того, щоб залишитися жінкою, щоб її поважали, ставилися до неї як до чогось святого і недосяжного? Вона не може нічого зробити, оскільки живе у світі, керованим чоловіками. На жінку дивилися як на товар. І багато хто в наші дні питають себе чи можна уникнути такої безглуздості? Чи є на цьому світі щось, що допоможе жінці стати такою, якою вона булла задумана з самого початку свого створення?

Я згадую тут слова, сказані Гюстава Флобером щодо впливу Ісламу на становище жінки: "Іслам надав більш позитивний вплив у плані поліпшення становища жінки, ніж багато наших європейських законів". І, щоб наочно побачити вплив Ісламу на становище жінки на Сході, досить розглянути умови її життя в епоху до Корану.

Мета роботи: розглянути тему «Проблема жінки в ісламі».

Виходячи з мети окреслюємо такі завдання:

1. Проаналізувати науково-методичну літературу з проблемою походження жінки в ісламі, її роль в релігії

2. Схарактеризувати сучасні підходи ідеалу жінки в ісламі

3. Висвітлити роль ісламської жінки в сім’ї та суспільстві.

Розділ 1. Іслам про походження жінки, її роль в релігії, сім’ї та суспільстві

1.1 Соціальна сфера життя мусульманки.

Сімейне життя – одна з найбільш важливих областей, якій в ісламській системі життя надається величезне значення, що однозначно усвідомлюється переважною більшістю мусульман у всьому світі.

Вибір супутника життя в мусульманському світі різко відрізняється від прийнятого на Заході. Оскільки Іслам надає таке велике значення цнотливості і скромності, в більшій частині мусульманського світу юнак і дівчина спілкуються один з одним дуже мало. Середні школи в переважній більшості роздільні, і, за винятком тих, які особливо перейнялися духом західних впливів. Хлопчики і дівчатка не спілкуються один з одним, не влаштовують побачень і ні в якому разі не допускають ніякої дошлюбної близькості. І хоча любов, безсумнівно, вважається в мусульманському шлюбі досить важливою, до мусульманських пар вона, як правило, приходить після укладення шлюбу, а не до того.

Тому вибір шлюбного партнера здійснюється найчастіше (але не обов'язково) батьками, особливо якщо мова йде про дівчину. Молодим людям дозволено висловити свою перевагу, вони можуть сказати, чого б їм більш за все хотілося, вони можуть брати активну участь у самому виборі, але зазвичай вони не відправляються на самостійні пошуки майбутнього чоловіка. Згідно Ісламу пропозиція може виходити як від сім'ї юнаки, так і від родини дівчини, але зазвичай пропозицію робить юнак. Це відбувається завдяки контактам його батьків, інших родичів або близьких друзів з батьками дівчини; шлюб не може відбутися без згоди та схвалення її батька чи опікуна, що видає дівчину заміж. Залежно від традицій суспільства, в якому живуть майбутні подружжя, вони можуть або не можуть бачити один одного до шлюбу, хоча Іслам дає їм це право. Однак, якщо вони зустрічаються до шлюбу, це повинно відбуватися в присутності інших людей, оскільки Іслам забороняє мусульманинові і мусульманці, що не перебувають у шлюбі знаходитися один з одним наодинці.

Шлюб в Ісламі є як священним, так і правовим договором між чоловіком і жінкою, що встановлює законність, непорушність і взаємну відповідальність їхніх родинних відносин, прийняття одне одного як подружжя але спільним рішенням для спільного життя згідно ученням Ісламу. Обидва повинні усвідомлювати свій обов'язок перед Богом і відповідальність один перед одним у всіх аспектах їх взаємин.

Іслам відводить керівну роль у сім'ї чоловікові, оскільки він у більшості випадків має дещо більшу фізичну та емоційну силу і стійкість, ніж жінка. З цієї причини на чоловіка покладено відповідальність за підтримку і утримання жінок – не тільки дружин і дочок, але також усіх родичок, які потребують допомоги та підтримки.

Дружина є другом і помічником свого чоловіка, будучи разом з ним відповідальною за справи сім'ї, фізичний і емоційний добробут її членів і виховання дітей. Вона повинна підкорятися чоловікові, якщо тільки він не вимагає від неї непокори Богу, в цьому випадку вона не повинна йому підкорятися, він же зі свого боку повинен бути уважним і піклуватися про її благополуччя. Вона також відповідає за належний стан справ у господарстві свого чоловіка, за дотримання своєї честі, гідності і порядності, вона зобов'язана зберігати свою красу тільки для того чоловіка, з яким перебуває у шлюбі.

В Ісламі жінка, незалежно від того, заміжня вона чи ні, вважається людиною зі своїми власними правами, а не просто додатком до чоловіка. Так, наприклад, вона має повне право володіти і розпоряджатися своїми майном і заробітком навіть після вступу в шлюб, а, вступивши в нього, вона має право зберегти своє прізвище, не приймаючи прізвище чоловіка. Але якщо вона сама забажає взяти прізвище чоловіка – це її право. Західний стереотип щодо мусульманської жінки як домашньої рабині, з ранку до ночі зайнятої приготуванням їжі, пранням і наглядом за дітьми, позбавленої духовності, інтересів, яка не має право на власне життя, а також можливості конструктивно брати участь в житті суспільства, в ісламських навчаннях, не має ніяких підстав. Бо Іслам вважає чоловіка і жінку рівними в сенсі їх відповідальності перед Богом і власної індивідуальності.

В Ісламі відповідальність за утримання жінки лягає на чоловіка. Заробіток, майно або спадок жінки повністю належать їй, і вона може використовувати їх на власний розсуд; навіть якщо у неї є гроші, вона не зобов'язана витрачати їх на утримання себе, своїх дітей і чоловіка. Звідси випливає, що, оскільки чоловік повністю несе тягар з утримання жінки, він має право отримати більшу частку спадщини, ніж жінка, яка може витрачати свої кошти як забажає.

У той же час Іслам визнає, що жінки мають більш тонку, чутливу та емоційну натуру, ніж чоловіки, і чоловіки повинні обходитися з ними відповідно. Існує безліч прекрасних хадисів пророка, розпорядчих доброту і дбайливість по відношенню до жінок, що радять чоловікам ставитися до своїх дружин з повагою, шануванням і з усіма почуттями, відповідними їх тонкій жіночій природі.

Оскільки природа чоловіка і жінки неоднакова, кожному довірена особлива роль у суспільстві. Ці ролі доповнюють один одного, і кожна з них є рівно основоположною і необхідною для функціонування суспільства. Всередині цієї структури як чоловік, так і жінка вільні у прагненні до того, що для них важливо, вони можуть вносити свій внесок в суспільство відповідно до власних навичок та інтересів, але за умови, що вони не нехтують своїми домашніми обов'язками і їх діяльність не таїть загрози їх гідності та скромності. Жінки можуть займати в суспільстві багато посад, з якими вони впораються краще або, принаймні, не гірше за чоловіків, наприклад, в деяких областях медицини, догляду за хворими, освіти, громадської роботи та інших.

Дух шлюбу в Ісламі – це дух взаємної поваги, доброти, любові, співпраці і гармонійних взаємин. В особі свого чоловіка дружина має друга і партнера, що розділяє з нею її життя і турботи, плекати, і оберігає її, допомагає їй виконувати обов'язки, які їй були б тяжкими, а чоловік має в особі своєї дружини товариша і помічника, що забезпечує йому спокій, комфорт та відпочинок від боротьби з мінливістю життя цього світу.

Хоча жінки найчастіше виконують роботу по будинку, оскільки для них така турбота більш природна, Іслам не примушує їх до цього. Чоловік повинен допомагати дружині в роботі по дому, лагодити свій одяг і приймати участь в домашній праці. І хоча мати, перш за все, займається вихованням своїх дітей, Іслам не вимагає від неї займатися цією дуже важливою справою самій. Належне виховання дітей – обопільний обов'язок чоловіка і дружини, і, незважаючи на те, що більша частина щоденних занять з дітьми найчастіше випадає на долю дружини, чоловік – це людина, наділена в сім'ї вищою владою, що відповідає не тільки за добробут, але і за поведінку всіх членів сім'ї. Чоловік і дружина повинні разом створювати в будинку ісламську атмосферу і знаходити потрібний підхід до виховання дітей, підтримуючи в цьому один одного. Розглядаючи ісламську родину, жінка, в першу чергу, це праведна дружина свого чоловіка і хранителька домашнього вогнища.

Подружжя – це особлива сфера людських взаємин, що включає чіткі розпорядження обов'язків і прав чоловіка і дружини, де чоловік – це голова сімейства, а дружина господиня дому. Однак, не слід робити висновки, що роль жінки обмежується її домом, сім'єю і домашнім господарством. Просто це природна стихія докладання її вроджених здібностей і прояви жіночої натури.

Іслам наказує, щоб сім'я грунтувалася на взаємній любові, повазі і злагоді, щоб її члени спільно ділили гарне і погане в житті, щоб чоловік і дружина були тісно зв'язані узами вірності.

Аллах зробив шлюб чесною віддушиною або виходом. Чоловік і жінка живуть у шлюбі щасливим життям, далеко від небезпечних пасток розпусти і блуду – джерела нещастя. Цим самим Іслам поставив перепону чуттєвої похоті, бо Аллах дозволив законний зв'язок між Своїми рабами. Іслам дозволив і багатоженство заради заощадження як чоловіків, так і жінкок. Навіть противники Ісламу свідчили благотворний вплив його положень, що легалізували багатоженство. Ці положення зберегли ісламський світ від епідемії проституції..

Іслам дозволив багатоженство за умови справедливого ставлення до жінок. Він не наказує жінці розривати зв'язки зі своїми рідними, як це робилося в минулому у багатьох народів. Навпаки, він керує її підтримувати з ними зв'язок і не переривати його. Аллах тут пов'язав недобродіяння до батьків з багатобожжям, зарахувавши і те й інше до недозволених речей. Така картина милосердя і доброти Ісламу. Жінка має право відвідувати своїх рідних і ближніх, дізнаватися, як вони живуть, бо вони виховували її до заміжжя. Іслам наказав жінці цуратися нескромності і бути цнотливою.

Тут неможливо перерахувати всі положення Ісламу, що стосуються збереження сім'ї, однієї з опор якої є жінка. Один поет сказав: ‘’Мати – це школа, яка готує до життя шляхетний народ’’.

Жінка, будь вона мати, сестра або тітка, користується особливою повагою і високим авторитетом. Повага до матері виникає з вимог нашого Ісламу про слухняність батькам, а авторитет дружини з того, що вона є іншою половиною релігії чоловіка і порогом його будинку. Що ж стосується сестри, то її треба оберігати, поки вона не знайде доброчесного чоловіка. У відношенні тіток як по лінії батька, так і з боку матері, наша справжня релігія наказує підтримувати з ними відносини кровного споріднення, а хто рве з ними зв'язки, той заслуговує самого сильного покарання.

Анвар Садат пише: "Прикладом благородного підходу Ісламу до жінки є те, що він розглядає безпутну людину негідною шлюбу з цнотливою жінкою". Іслам зробив сімейні узи благородними і бачить у них узи між двома рівними сторонами, кожна з яких поважає і цінує іншу. При цьому між ними немає відмінності в моральних принципах і в релігії, які складають міцну основу відносин між подружжям в Ісламі.

Підводячи підсумок, скажімо, що мусульманський шлюб є не романтичним союзом у голлівудському дусі, а кровним і тілесним спорідненням двох людських особистостей. Це зовсім не означає, що такий родинний союз повністю гарантує ідеальні стосунки. Але будь-які тертя чи протиріччя між подружжям вирішуються всередині самої родини за допомогою пом'якшувального впливу суспільства, а не шляхом розірвання шлюбу і руйнування сімейного осередку, що набагато складніше і гіршого, ніж прагнення пристосуватися до характеру свого чоловіка (дружини) і проявити толерантність (за виключенням особливих випадків, коли розлучення не тільки бажаний, а й необхідний). Завдяки усім властивим йому обережностям мусульманський шлюб – це найчастіше стабільний і життєздатний інститут.

Материнство займає важливу роль в сімейному життя мусульманки. Серед небагатьох повчань у Ісламі, яких мусульмани суворо дотримуються до цього дня, ‑ особливе ставлення до матері. Повага, з яким мусульмани ставляться до своїх матерів, загальновідомо. Особливо теплі відносини між мусульманською матір'ю та її дітьми і та глибока повага, яку проявляють мусульманські чоловіки до своїх матерів, вражають людей на Заході.

В Ісламі повага до матері та цінності материнства нероздільні. Коран ставить добре ставлення до батьків на перше місце відразу після поклоніння Всемогутньому Аллаху.

У Корані говориться про величезну роль матері в народженні і вихованні дитя: "Заповідали Ми людині шанувати батьків своїх. Мати носила, відчуваючи тягаря, відлучила його від грудей у два роки. Повеліли Ми:" Дякуй Мені і батькам своїм – до Мене повернешся ти ".

Особливо красномовно роль і місце матері в житті людини описані Пророком Мухаммадом: "Один чоловік запитав Пророка:" Кого я повинен поважати в першу чергу? "Пророк відповів:" Мати "." А кого потім ", – спитав чоловік?" Мати ", – відповів Пророк." А кого після неї? "" Мати "."А після цього? " – спитав чоловік." Батька ".

Багатоженство в Ісламі також присутнє. До цього дня, багатоженство залишається досить ефективним засобом вирішення багатьох соціальних проблем сучасного суспільства. Відповідальність суспільства, що згадується в Корані поряд з роздільною здатністю багатоженства, частіше виявляється затребуваною навіть не в Африці, а в деяких західних країнах.

Проблема кількісного дисбалансу чоловіків і жінок особливо гостро проявляється в період війн і катаклізмів. Так, наприклад, після другої світової війни в Німеччині на 100 чоловіків у віці від 20 до 30 років доводилося 167 жінок того ж віку^. Багато хто з цих жінок потребували чоловіка не тільки як супутника життя, але і як годувальника і опору в домашньому господарстві в період безпрецедентних поневірянь і злигоднів.

У більшості людських суспільств жінки чисельно переважають над чоловіками. Як може суспільство збалансувати цю різницю? Рішення можуть бути самими різними – одні воліють целібат (безшлюбність), інші – умертвіння новонароджених дівчаток (існуюче в деяких суспільствах до цього дня). Деякі вважають, що єдиним виходом із цього становища є прийняття всіх видів сексуальної свободи – проституції, позашлюбних статевих зв'язків, гомосексуалізму і т.д.

Для інших же, наприклад для багатьох сучасних африканських суспільств, найбільш гідним рішенням представляється полігамний шлюб, який визнаний і схвалений суспільством. На Заході часто не знаходить розуміння того факту, що в багатьох інших культурах жінки не розглядають полігамію як прояв дискримінації та приниження. Наприклад, багато молодих дівчат мусульманок воліли б вийти заміж за одруженого чоловіка, який вже встиг проявити себе відповідальним і надійним чоловіком.

Багатоженство не заборонено спеціальною забороною Господа ні в одній з релігій, і ні в одній з релігій, за винятком Ісламу, не обмовляється число дружин. Іслам дозволяє багатоженство, однак обмежує їх число до чотирьох, при цьому строго обумовлюючи одно справедливе ставлення до всіх дружин. Справедливе ставлення до жінок, якщо їх більше однієї, означає однаково добре ставитися до них в питаннях поводження, забезпечення і товариства, інакше кажучи, у подібних питаннях не слід виділяти жодної на шкоду іншим. Рівність не пропонується, однак, у тих питаннях життя, над якими людина не владна, наприклад, в питаннях емоційної прихильності або схильності. Правда полягає в тому, що багатоженство, як воно визначено й обмежено Ісламом, - це життєустрій на засадах божественної мудрості, спрямоване до зміцнення моральних цінностей та збереження цнотливості обох родів. Воно може бути визначене як благодійний, моральний і культурний, охоронний пристрій спорідненя клапану, що регулює тиск. Суспільства, в яких не передбачено такого клапану, були змушені ввести примусову моногамію і як наслідок стали жертвою широко поширеною безладності зв'язків, гомосексуалізму та розпусти. Повна сексуальна вседозволеність стала в цих суспільствах нормою буття, абсолютно вільної від морального осуду.

Моральнийкордон має бути проведений не між моногамією і полігамією, а між обумовленістю і вседозволеністю. При відсутності моральних меж і моногамія, і полігамія можуть бути однаково звернені на зло. Підносить або принижує їх тільки характер взаємин.

Серед Мусульман ніщо не перешкоджає можливості полігамії, вона настільки ж шанована, як і моногамія, і виключає будь-яку дискримінацію щодо жінок і дітей від такого шлюбу.

Однак чому полігамія вважається допустимою? Відповідь проста: у певних конкретно-історичних умовах можуть бути об'єктивні соціальні та моральні причини для існування полігамії. Як виявляється, з наведених вище віршів Корану, проблема багатоженства в Ісламі не може бути розглянута без урахування зобов'язань громади по відношенню до сиріт і вдів. Іслам як універсальна релігія, адекватна будь-яким країнам і епохам, не може ігнорувати ці неминучі зобов'язання.

Коран обмежує максимальну кількість дружин чотирма при суворих умовах справедливого ставлення до жінок та рівноправності між ними. Не слід розуміти це так, що Коран заохочує багатоженство або розглядає його як ідеал. Іншими словами, Коран допускає або дозволяє багатоженство, але не більше того.

"Якщо побоюєтеся ви, що не зможете бути справедливими з сиротами що знаходяться на утриманні вашому, то одружуйтеся на інших жінках, які подобаються вам, – на двох, трьох, чотирьох. Якщо ж побоюєтеся ви, що не зможете піклуватися про них (тобто про дружин) однаково, то одружуйтеся на одній ".

До цього дня, багатоженство залишається досить ефективним засобом вирішення багатьох соціальних проблем сучасного суспільства. Відповідальність суспільства, що згадується в Корані поряд з роздільною здатністю багатоженства, частіше виявляється затребуваною навіть не тільки в Африці, а й в деяких західних країнах.

Необхідно відзначити, що багатоженство в Ісламі вимагає взаємної згоди. Ніхто не має права примусити жінку вийти заміж за одруженого чоловіка. Більш того, жінка може поставити своєму чоловікові умови не брати собі другу дружину.

Слід також зазначити, що в більшості мусульманських країн багатоженство являє собою досить рідкісне явище, а кількісна різниця між чоловіками і жінками не настільки велика.