- •2. Іменники і відміни у діловому мовленні.
- •3. Іменники іі відміни у діловому мовленні.
- •4. Іменники ііі відміни у діловому мовленні.
- •5. Іменники іv відміни у діловому мовленні.
- •6. Використання форм родового відмінка однини іменників іі відміни у професійному мовленні.
- •7. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників.
- •8. Рід та особливості вживання назв осіб за професією, званням, посадою тощо.
- •9. Утворення кличного відмінка.
- •10. Правопис та особливості відмінювання складних іменників. Віддієслівні іменники.
- •11. Розряди прикметників. Прикметники у про. Мовленні
- •12. Ступені порівняння
- •13. Творення і правопис прикметників.
- •14. Загальні вимоги до мовних засобів ділових паперів
- •15. Дієслово, правопис особових закінчень дієслів і та іі дієвідміни.
- •16. Неозначена форма дієслова, особливості використання у діловому мовленні.
- •17. Безособові форми на –но, -то, особливості використання в діловому документі.
- •18. Творення і вживання деяких форм дієслова у професійному мовленні.
- •19. Вставні слова і вирази у професійному мовленні.
- •20. Дiєприкметником називається особлива форма дiєслова, що означає ознаку предмета за дiєю I вiдповiдає на питання який? ( оздоблений, випечений).
- •29. Правопис прислівників.
10. Правопис та особливості відмінювання складних іменників. Віддієслівні іменники.
Пишуться разом |
Пишуться через дефіс |
1. Складні іменники, утворені з двох основ із сполучними голосними -о (після твердих приголосних, шиплячих) -е (після м’яких приголосних) -є (після основ на й або на подовжений м’який приголосний): а) коли одна основа іменникового походження, друга – дієслівного: справочинство, звуковловлювач, життєпис, слов’янознавство, світовідчуття, фондомісткість, водогін; б) коли одна з основ іменникового походження, друга – прикметникового: чистотіл, чорноягідник, жовтозілля, білокрівці, чорнокорінь, куцоніжка; в) коли обидві основи іменникового походження: квітколоже, азотобактерія, акустикофобія, лісосмуга, газопровідник. |
1. Складні іменники, утворені з двох іменникових основ: а) іменники, що означають протилежні та близькі за змістом поняття: купівля-продаж, щастя-доля, батько-мати, розтяг-стиск, скупник-торговець; б) іменники, що означають державні посади, військові, наукові звання, спеціальність, професію: лікар-педіатр, інженер-технолог, фармацевт-провізор, член-кореспондент, генерал-лейтенант, прем’єр-міністр; в) коли перше слово підкреслює певну прикмету, особливість предмета, названого другим словом: блок-система, дизель-мотор, крекінг-процес; г) складні одиниці виміру: койко-день, кіловат-година, грамм-атом, тонно-кілометр, людино-день, нормо-час, нетто-маса; ґ) складні терміни, коли одне слово – родове поняття, друге – видове: гриб-паразит, рентген-кабінет; д) складні прізвища та географічні назви: Римський-Kорсаков, Ростов-на-Дону, Нью-Йорк. |
2. Складні іменники, утворені з двох чи кількох основ, поєднані без сполучних голосних: а) якщо перша частина – дієслово в наказовій формі, друга – іменник: перекотиполе, горицвіт, пройдисвіт, Непийпиво, Підкуймуха, Недайкаша; б) якщо перша частина – кількісний числівник у формі родового відмінка (крім числівника сто), друга – іменник: двосторонність, столітник, двостатевість, трилисник, п’ятитомник в) якщо перша частина пів_, напів_, полу_: півжиття, напіврозпад, напівпровідник, полумисок, півгодини, півдюжини (але пів’яблука).; |
2. Іншомовні назви проміжних сторін світу: норд-вест, зюйд-ост, норд-ост. 3. Субстантивовані словосполучення, що означають переважно назви рослин: льон-довгунець, люби-мене, мати-й-мачуха, чар-зілля, розрив-трава. 4. Складні іменники з першою складовою частиною віце, екс, лейб, максі, міні, міді, обер: віце-консул, лейб-медик, екс-директор, максі-мода, міні-ЕОМ, обер-прокурор. |
3. Складні іменники, утворені з трьох і більше основ: світловодолікування, термогідродинаміка, агромікробіологія. |
5. Іменники з першою частиною пів у значенні «половина» (перед власними назвами): пів-Kиєва, пів-Харкова, пів-Європи. |
4. Складноскорочені слова, а також слова з першою частиною авіа, авто, біо, вело, гідро, екстра, космо, макро, мульти і т. д.: держбанк, макроклімат, біоробот, гідродинаміка, авторинок, космологія, автономія, мультивалент. |
|
Типовою ознакою офіційно-ділового стилю є використання віддієслівних іменників. Найчастіше вони входять до складу готових усталених кліше, і їхнє використання є необхідним і виправданим у справочинстві. Наприклад: Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави. Щоправда, зловживання віддієслівними іменниками призводить часто до ускладнення речення. Проте ніякий інший стиль не надає такої переваги віддієслівним іменникам, як офіційно-діловий. Віддієслівні іменники частіше використовуються, ніж дієслова. Це тому, що дієслова називають дію вужчу, конкретнішу, а такі дієслівні категорії, як вид, час, стан, створюють відтінок розмовності, який непритаманний офіційно-діловому стилю.
надати допомогу — допомогти;
проводити змагання — змагатися;
давати вказівки — вказувати
