Додаткові вимоги до протипожежного захисту шахт, розробляющих| пласти вугілля, схильного до самозаймання.|самозаймання|

Розділ повинен містити|утримувати| наступні|слідуючі| пункти:

-заходи щодо попередження|попереджувати| ендогенних пожеж в розрізах лав, ви­робленом| просторі|простір-час| і монтажних камерах

-заходи щодо локалізації і гасіння ендогенних пожеж;

-заходи щодо організації контролю за ранніми ознаками самозаймання|самозаймання| вугіл-ля.

У пункті «Заходу щодо попередження|попереджувати| ендогенних пожеж в розрізах лав, виробленому просторі|простір-час| і монтажних камерах» мають бути відомості, що представляються|уявляють| відповідно до вимог КД 12 01 401 -96.

У пункті «Заходу щодо локалізації і гасіння ендогенних пожеж» представляються| відомості, що відповідають вимогам КД 12.01.401-96.

У пункті «Заходу щодо організації контролю за ранніми ознаками са­мозаймання вугілля»вказується відомості по організації відповідно до требо­ванням| ДНАОП 1.1 30-1.01-00 безперервного автоматичного контролю за ра-н­іми| ознаками самозаймання|самозаймання| вугілля за допомогою спеціальної апаратури або визначення концентрації оксиду вуглецю індикаторними трубками|люльками|, а також ре­гістрації| рівня фонової концентрації оксиду вуглецю і водню на всіх делянках|, розробляючих пласти, схильні до самозаймання|самозаймання|.

Додаткові вимоги до ппз шахти при її закритті або консервації

Розділ повинен містити наступні пункти:

-спеціальні заходи щодо роботи водовідливного і протипожежного тру­бопро-водів| при ліквідації шахти;

-спеціальні заходи щодо безперервного автоматичного контролю за ранніми озна-ками появи оксиду вуглецю у вентиляційному струмені і розсташування|розставлянні| апаратури цього контролю;

-заходи щодо своєчасної ізоляції погашених вироблень в шахті;

-заходи щодо засипки і рекультивації всіх провалів і тріщин на по­верхні| шахти;

-заходи щодо погашення і ізоляції вироблень, що виходять на поверх­ность|.

Зміст|вміст| пунктів даного розділу повністю|цілком| розкривається їх назвою і додаткового роз'яснення не вимагає.

ІНСТРУКЦІЯ ЗА РОЗРАХУНКОМ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ПІДЗЕМНИХ ВИРОБЛЕНЬ І НАДШАХТНИХ СПОРУД|споруджень|

1. Розрахунок гідравлічних параметрів системи пожежно-зрошувального|зрошувального| во­допостачання|

1.1 .Початковими|вихідними| даними для розрахунку гідравлічних параметрів всіх точок відбору системи є|з'являються| (таблиця. 1.1):

-параметри пожежобезпечності | об'єкту (види горючих матеріалів, питоме пожежне навантаження)

-параметри вироблення, що захищається (площа|майдан| поперечного перетину, швид-кість руху повітря);

-геодезичні і геометричні параметри мережі|сіті| трубопроводів.

Таблиця 1.1 Початкових|вихідних| даних для гідравлічного розрахунку

№п/п	Довжина труб, м	Діаметр тру­бопровода, мм	Глибина отбо­ра^	Різниця геодезі­чнак| відміток м	Параметри вироблення
					питома пожежна навантаження, кг/м	площа|майдан| поперечного перетини, м	швидкість рухи повітря, м/с

Розрахунок системи необхідно почати з визначення параметрів можливого вогнища пожежі: пожежного навантаження, швидкості руху пожежі по виробленню, пожежна температури, пожежних газів на виході із зони горіння 1г.

1.2. Швидкість руху пожежі по виробленню визначають по залежності

(1.1)

де; V_пож-швидкість руху пожежі по виробленню, м/с;

V_в - швидкість руху повітря по виробленню, м/с;

S - площа поперечного перетину вироблення, м²

q_о- об'єм повітря, необхідного для повного вигорання горючих матеріалів, розміщених на ділянці вироблення одиничної довжини, м³ /м.

Для практичних розрахунків об'єм повітря, необхідного для повного вигорання горючого навантаження В_н, визначають по таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Горюче навантаження і витрата повітря на повне|цілковите| її вигорання у виробленнях з|із| арочной крепі| і дерев'яними затягуваннями

Площа|майдан| перетину вироблення в світлу м2	Периметр пере-тину вироблення з го­рючий затягу-ванням, м	Питоме горюче на-вантаження Вн, кг/м	Об'єм|обсяг| повітря для повного|цілковитого| вигорання горючого навантаження qо м3/м
Одно- і двохпутні вироблення з арочною крепью
5,2	7,9	174	696
6	8,7	192	770
7	8,9	196	785
8,9	9,4	207	825
11,2	10,5	231	925
12,7	11,3	249	995
13,1	11,6	255	1029
Конвеєрні вироблення з арочною крепью
7,4	9,2	202	810
9,3	9,6	211	845
11,6	10,9	240	960

Якщо гірське|гірниче| вироблення повністю|цілком| закріплене дерев'яной крепью| (рами і затяж|ки|), то приведені в таблиці 1.2 значень горючого навантаження необхідне збільшить в 2 рази при відстані між рамами до 0,8 м|м-коду| і в 1,5 разу -при відстані більше 0,8 м.

1,4. Температуру пожежних газів на виході із|із| зони горіння визначають по фор­мулі|

де; t_гк — температура пожежних газів на виході із зони горіння °С;

В_н — питоме пожежне навантаження, кг/м;

Q_н — нижча теплота згорання пожежного навантаження, кДж/кг;

F_ст — площа стінок вироблення в зоні горіння, м²;

Q_г — об'ємна витрата пожежних газів, м³/с

G_Г=SV_B

При гасінні пожежі водяною завісою має бути забезпечене зниження

температури t_гк пожежних газів на виході із завіси менш температури займання горючих матеріалів 1_гк< 1_в

Знання даних величин дозволяє оцінити|оцінювати| можливість|спроможність| розвитку пожежі, вибрати способи його локалізації і гасіння, визначити необхідну для цього витрату води, яка дорівнюватиме сумарній її витраті через всі споживачі, принимаєми| в його ліквідації.

Технологічні схеми протипожежного водопостачання і тип необхідного­| устаткування|обладнання| вибирають згідно ДНАОП 1.1.30-4.01-97 і ДНАОП 1.1.30-

5.34-02.

Кількість води на гасіння підземної пожежі цілісними|цільними| струменями понадобиться| по ДНАОП 1.1.30-4.01-97.

Питому масову витрату води на створення|створіння| завіси визначають по формулі

, (1.3)

де; z — питома витрата води на 1 кг/с пожежних газів, кг/с;

t_гк — температура пожежних газів на вході в завісу °С;

%— частка|доля| води, що випарувалася в завісі, визначають по формулі

(1.4)

де; а — емпіричний коефіцієнт, а = 7695°С/мм² ;

d_к — середнє значення діаметру краплі води в завісі, відповідне технічній характеристиці зрошувача вживаного пожежного устаткування, мм.

Питомі витрати води z₀, необхідні для охолоджування 1 м³/с витрати пожежників газів, приведені в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Питома витрата води на охолоджування|охолодження| пожежних газів

Температура на вході в завісу /г до С° (вид крепі гірської виробки)	Питома витрата води zо, м3/ч, на охолод-жування 1м3 /с витрати пожежних газів, не менше
	Середній діаметр крапель dк, мм
	0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6
400 (з негорючою крепью)	0,49	0,8	1,57	2,84	3,71	3,94
600 (з негорючою крепью, обору-дован­ные стрічковими конве-\єра-ми)	0,93	1,29	2,14	3,74	5,88	7,32
800 (обладнані стрічковими кон­веєрами і негорючую, що мають, арочну крепь і дерев'яне затягу-вання)	1,35	1,74	2,58	4,19	6,71	9,38
1000 (з дерев'яною крепью)	1,77	2,17	2,99	4,53	7,04	10,32
1200 (з дерев'яною крепью, по-критой шарами вугільного пилу)	2.15	2,54	3,46	5,03	7,55	10,93

Залежно від площі поперечного перетину вироблень і швидкості руху пожежних газів V_в загальну витрату води на утворення водяної завіси визначають по формулі

Q_з =4.66z₀ S V_в (1.6)

де; Q_з - загальна витрата води, м /ч.

Витрата води на установку водяної пожежогасінні визначається згідно| застосуванню № 12 ПБ.

Для проектованих трубопроводів діаметр умовного проходу разраховано| згідно ВНТП 1-86.

Оцінку параметрів роботи пожежного устаткування проводять з урахуванням його гідравлічного опору S_П, який має бути менше розрахункового опору S_пр для кожного споживача води: за умови S_П < S_пр устаткування забезпечить гасіння пожежі, а при S_П > S_пр необхідне застосування нового пожежного устаткування або зниження пожежнобезпечность гірського вироблення.

Натиск Н_н на початку низьконапірної гілки трубопроводів визначають по формулі

Н„=60 +S_иQ²;_в-h_г, (1.71

де; h, - різниця геодезичних відміток між початком низьконапірної гілки і точкою галуження трубопроводу, м|м-кодом|;

S_Н — гідравлічний опір низьконапірній гілці, с/м, визначають по формулі

S_в =к_цeа_j1_j (1.8)

де; К_ц — коефіцієнт, що враховує місцевий гідравлічний опір К_ц =1,05 4-1,10;

А_j — питомий опір ]-го ділянки трубопроводу, с²/м⁶;

l_j — довжина j-го ділянки трубопроводу, м;

Q_тп — сумарна витрата води, що поступає до точки галуження трубопроводу, м³/с.

Натиск Н_в в кінці високонапірної гілки трубопроводів визначають по залежності

Н_в= Н_ш- S_в Q_тп (1.9)

де, Н_ш— різниця геодезичних відміток поверхні шахтного водоймища і по-чатку низьконапірної гілки трубопроводу, м;

S_в -гидравлическое опір високонапірної ділянки трубопроводу, с/м⁵, визначають по формулі

S_в =к_цСа_j1_j (1.10)

де; А, С|із|, — питомий гідравлічний опір і довжина ділянок трубо­проводів| висо-конапірної гілки, с/м і м|м-кодом| відповідно

Питомі гідравлічні опори А шахтних трубопроводів при­ведена| в таб. 1.4.

Таблиця 1.4

Питомі гідравлічні опори шахтних трубопроводів

Умовний прохід	0,100	0,125	0,150	0,200	0,250	0,300
труби Д, м
Питоме опір	172,6	76,4	30,65	6,96	2,19	0,85
А, с /м

У разі|в разі| подачі води по закольцованним| (паралельним) трубопро­водам| гідравлічний опір такої ділянки визначається наступним|таким| об­разом|. Для кожної точки живлення|харчування| від кільця складається система рівнянь виходячи з правил Кирхгофа наступного|слідуючого| вигляду|виду|:

(1.11)

де; S_j — опір 1-ої з паралельних гілок трубопроводу, с /м

Q_j — витрата води через 1-у гілку, м³/с.

Опір кільця з|із| двома паралельними гілками визначають по фор­мулі|

(1.12)

де; S, S₁,S₂ — опір кільця трубопроводів і його гілок відповідно с² /м³.

Зниження опору в закольцованных (паралельних) гілках має бути враховане при визначенні Н_н і Н_а.

Опір редукційного пристрою|устрою| для даного режиму роботи визначають по формулі

(1.13)

де; S_ст — гідравлічний опір пожежного стовбура, с /м .

1.15. Коефіцієнт редукування пристрою визначають по формулі

к=Н_в/Н_н (1.14)

При к =1,0 необхідно здійснювати пряме з'єднання|сполучення| високонапірної і низьконапірної гілок трубопроводу, без застосування|вживання| редукційного пристрою|устрою|.

При к < 1,0 необхідно застосовувати насосну станцію, що підвищує, для збільшення натиску Н_в.

При к > 1,0 мають бути використані редукційні клапани, що знижують натиск від Н_в на вході до Н_н на виході.

Вибір редукційного клапана здійснюють з урахуванням його власного гідравлічного опору S_р, визначається по формулі

(1.15)

де; μ . — коефіцієнт витрати μ. = 0,97;

ω— площа|майдан| поперечного перетину проходу клапана в його відкритому|відчиняти| полженью|, м|м-код|;

g — прискорення вільного падіння, м/с .

При δ > 8 (,) клапан працює в регульованому режимі, тобто система забезпечує не-обхідні параметри.

При S_Р < S_Р"Р клапан працює в нерегульованому режимі. В цьому випадку необхідно провести перевірку системи на розрив струменя Для виключення розриву струменя необхідне виконання умови

(1.16)

де; h, - різниця геодезичних відміток між руддворім| і редукційним клапа­ном|, м|м-код|;

А₀, А_н— питомий опір труб до клапана і в низьконапірній мережі відповідно, с²/м⁶;

l_н— довжина трубопроводу від руддвора до споживача, м;

S_и, S_П, S_Р— сума всіх місцевих опорів в низьконапірній мережі трубопроводу, гідравлічний опір споживача, гідравлічний опір клапана відповідно, с²/м⁵.

1.17. Перевірку відповідності натиску Н_н1 на виході клапана натиску Н_і, необхідному в низьконапірній мережі, проводять таким чином: при Н_і > Н_в редуктор забезпечує нормальну роботу системи, при Н_н] < Н_н необхідна розробка нового клапана або зміна гідравлічних параметрів системи.

де

H=H_a-SFQ_н (1.17)

Визначивши по формулі (1.6) настроювальні натиски Н_н для всіх гілок трубопроводів, що живлять від редукційного клапана, вибирають найбільше значення настроювального натиску, Кінцева крапка з найбільшим настроювальним натиском є такою, що «диктує».

У разі, коли при використанні одного клапана з|із| коефіцієнтом редуці­ро-вання| «к»| пониження натиску|напору| недостатньо, тобто|цебто| Н_к >Н, слід застосовувати двоступінчате редукування.

При невиконанні нормативних вимог до витрат і натисків|напорів| в кінце­вих| крапках|точках| мають бути проведені заходи щодо зниження гідравлічного опору (заміна труб|труба-конденсаторів| на труби|труба-конденсатори| більшого діаметру або їх очищення|очистка| від вілло­женний|) або по підвищенню тиску|тиснення| на початку гілки (налаштування вихідного тиск| попереднього клапана на вище або застосування|вживання| насос­ної| станції, що підвищує).

2. Розрахунок параметрів системи протипожежного водопостачання поверхневих|поверхових| споруд|споруджень| виконується згідно Сніп 2.04.02-84.

Приведені залежності дозволяють визначити необхідні гідравлічні пара­метри| системи протипожежного водопостачання, а також вживаного пожеж­ного| устаткування|обладнання| при розробці або коректуванні проектів протипожежного захисту вугільного підприємства відповідно до вимог нормативних доку­ментів| України. Приведення системи протипожежного водопостачання згідно з|із| вимогами нормативних документів і параметрами що є в наявності або пожежного устаткування|обладнання|, що розробляється, забезпечує підвищення технічного рівня і вірогідність|ймовірність| безвідмовної роботи систем протипожежного захисту шахт.

ДОДАТОК 3