3.Очисні роботи.

3.1 . Коротка геологічна характеристика шахтного поля (1-2 стор.)

У цьому розділі студент дає коротку характеристику пласта і докладно описує геологічну характеристику:

• пласту, прийнятого до проектування: його будівля, загальна і корисна потужність, наявність породних пропластків і включень, міцність, опірність різанню, газомісткість;

• безпосередньої покрівлі: потужність, міцність, стійкість, її поводження при виїмці вугілля, клас породи по обвалюванні, обводненність;

• основної покрівлі: потужність, міцність, обводненності, тут же необхідно класифікувати у відношенні по керованості;

• безпосереднього ґрунту: потужність, міцність, стійкість (при проектуванні крутопохилих пластів необхідно вказати на схильність ґрунту до сповзання).

Дані для цього розділу беруться з звіта придипломной праетики.

3.2. Вибір засобів механізації очисних робіт (2 - 3 стор.)

При виборі забійного устаткування необхідно орієнтуватися на комплексну механізацію й автоматизацію робіт в очисних вибоях, передбачаючи найбільш прогресивні види устаткування, що забезпечує високі техніко-економічні показники при мінімальній трудомісткості робіт і безпеки праці.

Комплексна механізація очисних робіт досягається застосуванням механізованих комплексів. При виборі мехкомплексів необхідно враховувати не тільки технічні характеристики машин але і гірничо-геологічні умови, де цей комплекс буде застосовуватися.

Вибір очисного механізованого комплексу для даних умов починають з вибору типу і типорозміру механізованого кріплення стосовно до потужності пласту і гірничо-геологічних умов.

Виходячи з розмірів поперечного переріза і форми підготовчих виробок, що прилягають до лави, необхідно вибрати відповідне кріплення сполучення, керуючись довідником [5]

Обране мехкріплення для лави обумовлює вибір вузькозахопного комбайна або стругової установи, тип конвеєра лави й іншого устаткування. Студент дає характеристику машин і устаткування, користуючись довідковою літературою, та проектами.[5];

3.3. Розрахунок довжини лави (2 - 3 стор.)

Довжина лави залежить як від гірничо-геологічних чинников, так і від застосовуваної виїмкової техніки.

При застосуванні виїмкових машин довжина лави складається з машинної частини (що виймається з добичною машиною) і сумарної довжини верхньої і нижньої ніш. Довжина ніш залежить від типу виємочної машини. Ніші звичайно виймаються на відбійний молоток або за допомогою БВР. Ніші можуть не вийматися, якщо застосовуються комбайни із самозарубающимися виконавчими органами типу ГШ-68, РКУ й ін.

Довжина лави визначається по організаційно-технічних чинники і перевіряється по фактору вентиляції.

Розрахунок виробляється в залежності від схеми роботи комбайна по челноковій або однобічній схемі.

По челнoкoвій схемі :

[17].

За однобічною схемою:

[17]..

де; Т_зм - тривалість добичної зміни, хв.; (при 6-годинній зміні = 360 хв.)

t_пз - час на підготовчо-заключні операції (звичайно = 15 - 20 хв.);

t_пр - час на провітрювання лави після БВР у нішах (5 - 7 хв.);

n_зм - число добичних змін у добу (звичайно 3 зміни);

t_ко - час на кінцеві операції (звичайно 20 - 30 хв на 1 цикл);

n_ц - число циклів у добу (орієнтовно можна брати 1 цикл у здобичну зміну);

K - коефіцієнт готовності комбайна до роботи (коливається в залежності від типу комбайна від 0,7 до 0,85);

U_р - робоча швидкість подачі комбайна, м/хв.

У зв'язку з тим, що вона може значно варіювати від конкретних гірничо-геологічних умов і особливо від опору вугілля різанню, вона визначається по формулі:

[18]

де; Р_уст - стійка потужність двигунів комбайна, квт;

H_W - питомі енерговитрати на руйнування вугілля, квт. ч/т, визначається по графіках залежності цієї величини від опірності вугілля різанню [17]

Середня робоча швидкость подачі залежно від встановленої групи середніх робочих швидкостей подачі комбайнів, м/хв.

Середння робоча швидкость подачи в залежно від встановленной групи середних робочих швидкості подачи комбайнов, м/хв.

Група середних робочих швидкості подачи комбайна	Середння робоча швидкость подачи, м/хв.
I	до 0.387
II	0,338-0,443
Ш	0,440-0,512
IV	0,513 -0,500
V	0,591 -0,680
VI	0,681 -0,700
VII	0,70] -0,010
VIII	0,9 11 - 1.060
IX	1,061 - 1.220
X	1,221- 1.420
XI	1,421 - 1,668
XII	1,669- 1,950
XIII	1,051 -2,286
XIV	2,287-2,710-
XV	2,711 -3,220
XVI	3,221 -3.820
XVII	3,82) -4,470

Групи середних швидкостей подачи комбайнов

Символ пласта	Ширина захоплення виконавчего органа комбаїна. м
	0.5	0,63	0.8
k2	XI	XIII	XIII
kн2	XIV	XIII	XIII
kв2		VIII
Kв3		XI	XI
Kн5		XI	XI
i'3	XII	XI - XII	XII
l2		XI	XI
lв6		XI	XI
hв10	XI	XIII	XIII

Інші позначення колишні.

U_м - маневрова швидкість комбайна, м/хв, береться з характеристики комбайна. Для більшості комбайнів вона Більше на 40% робочи швидкісти подачі комбайна

t_з - час на заміну одного зубка (різця), хв; (у середньому = 1 хв);

r - ширина захоплення комбайна або смуги вугілля, що виймається, м;

m - потужність пласту, що виймається, (пропластка), м;

z - витрата зубків на 1м³ вугілля в цілині, шт/м³ (звичайно = 0,02 - 0,005 шт/м³);

t_в - час допоміжних операцій, віднесений до 1 м довжини лави (t_в коливається від 0,08 до 0,3 хв на 1 м довжини лави);

l_н - сумарна довжина ніш, м.

При струговій виїмці довжина лави визначається по формулі:

при челноковій схемі:

[17].

при однобічній схемі:

[17].

де; r_стр - товщина стружки, м (приймається по характеристиці струга);

n_стр - число стружок, що знімаються, за добу, вона визначається з вираження n_стр = И : r_стр

И - плановане просування лави за добу, м;

t_д - час на одну перестановку домкратів, хв; (t_д = 2 - 4 хв., причому, менше значення приймається при більшій потужності пласту);

a - крок пересувки домкратів, що притискають конвеєр до вибою, м (а = 0,6 м);

U_р - робоча швидкість руху струга, м/хв.

Інші позначення колишні.

Перевіряємо довжину лави по фактори вентиляції по наближеній формулі:

[19].

де; S - прохідний перетин лави, м²; приймається по технічній характеристиці комплексу, або визначається по формулах [1] або береться з [10]

U - припустима по ПБ швидкість руху повітря по лаві (від 4 до 6 м/с);

d - припустима по ПБ концентрація метану у вихідному струмені лави (не більш 1 % );

K - коефіцієнт, що враховує рух частини повітря по виробленому просторі (при повному обваленні К = 1,2 - 1,4);

д_л - відносна метановість лави, м³/т;

К_н - коефіцієнт, що враховує природну дегазацію в період відсутності добичних робіт (при довгих стовпах і повному обваленні покрівлі К_н = 0,7);

n_ц - кількість циклів у добу;

r - ширина захоплення комбайна, м;

m - потужність пласту, м;

γ - щільність вугілля, т/м³.

Для лав з індивідуальним кріпленням прохідний перетин визначається по формулі:

[10]

де; К_з - коефіцієнт, що враховує загроможденності привибійного простору, приймається рівним 0,9;

m - потужність пласту, що виймається, з обліком породних прослойків, м.;

В - мінімальна ширина призабійного простору, м; приймається згідно, паспорту кріплення і керування покрівлею.

Порівнюючи довжину лави, визначену по організаційно-технічних факторах і по чинникам вентиляції для подальших розрахунків приймається найменша довжина з 2-х розрахунків.

На підставі зроблених розрахунків і з урахуванням довжини обраного комплексу визначається найбільш раціональна, технічно й організаційно економічно обґрунтована довжина лави.