14 Розрахунок потреби води
Вода на АБЗ витрачається на наступні потреби:
виробничі;
господарсько-питні і побутові потреби;
пожежегасіння.
Витрати води на виробничі потреби
1.1 Витрату води на промивання щебеню знайдемо за формулою
,
л/зміну, (14.1)
- сумарна добова
потреба в щебені,
т/добу;
- (л),
витрата води на промивання 1 т щебеню,
500 л/т.
- кількість робочих змін, на добу;
л/зміну
Витрата води на поливання території заводу визначаємо за формулою
,
л/зміну, (14.2)
S – площа території заводу, м
P – (л/доб), добова норма витрати води на поливання території, 2,5 л/ м .
л/зміну
Сумарні витрати води на виробничі потреби
,
л/зміну, (14.3)
л/зміну
Витрати води на господарсько-питні і побутові потреби
2.1 Витрату води на господарсько-питні потреби визначають за формулою
,
л/зміну, (14.4)
т – 25 л/зміну чол. – змінна норма потреби у воді для господарсько-побутових потреб на одну людину;
р – кількість працівників на АБЗ;
=1,5 - коефіцієнт нерівномірності споживання води.
л/зміну
2.2 Витрату води на побутові потреби визначаємо за формулою
,
л/зміну, (14.5)
m і n – відповідно кількість кранів і душових сіток, в розрахунку 1 душова сітка на 1,5 м площі душу, кількість кранів і душових сіток однакова;
і
- змінна норма витрати води відповідно
на один кран 200 л і одну душову сітку –
375 л.
л/зміну
2.3 Сумарні витрати води на господарсько-питні і побутові потреби згідно формули
,
л/зміну (14.6)
л/зміну
Витрати води на пожежегасіння
,
л/зміну (14.7)
3600 – кількість секунд в годині;
t – тривалість гасіння пожежі, приблизно 3 години в зміну;
- витрата
води на погашення пожежі, від 5 л/с до 10
л/с.
л/зміну
Сумарні витрати води
,
л/зміну, (14.8)
л/зміну
Тоді секундна розрахункова витрата води
,
л/с (14.9)
-
коефіцієнт, що враховує нерівномірність
споживання води на протязі зміни,
1,1-1,6;
-
коефіцієнт, що враховує витік води
1,15-1,25;
= 8год. – тривалість зміни.
л/с=11,3
10
м
/с
Таким чином, діаметр трубопроводу визначається за наступною залежністю
,
м, (14.10)
де V – швидкість руху води по трубах, 1-1,8 м/с.
м=9,8 см
15 Технологія виготовлення гарячих асфальтобетонних сумішей на абз
Асфальтобетонну суміш готують, як правило, одним з таких способів:
в асфальтозмішувачах примусового перемішування періодичної дії з попередніми просушуванням, нагріванням і дозуванням мінеральних матеріалів. У зв’язку найбільш широким поширенням цієї технології вона називається традиційною;
в асфальтозмішувачів примусової дії, в яких віддозовані холодні вологі мінеральні матеріали перемішують з гарячим бітумом, а потім вони поступають в сушильний барабан, де їх нагрівають до заданої температури. Така технологія називається безпильною;
в асфальтозмішувачів вільного перемішування барабанного типу, в яких віддозовані мінеральні матеріали просушуються, нагріваються і змішуються з бітумом. Така технологія називається турбулентною.
У нашій країні асфальтобетонні суміші виготовляють в основному за традиційною технологією (рисунок 15.1) в змішувачах періодичної дії.
Холодний вологий пісок і щебінь подають зі складу в бункери агрегату живлення (10) за допомогою навантажувачів. З бункерів агрегату живлення холодний і вологий пісок та щебінь безперервно подаються за допомогою живильників в певних пропорціях на збірний стрічковий конвеєр, розташований в нижній частині агрегату живлення. Зі збірного конвеєра матеріал надходить на похилий стрічковий конвеєр, який завантажує холодні та вологі пісок і щебінь в сушильний барабан (9). У барабані пісок і щебінь висушують та нагрівають до робочої температури. Нагрівання матеріалу здійснюється внаслідок спалювання рідкого або газоподібного палива в топках сушильного барабану. Гази і пил, які утворюються при спалюванні палива і просушуванні матеріалу, надходять у пиловловлюючий пристрій, що складається з блоку циклонів (2), в якому пил осідає. Не осаджений тонкий пил вловлюється мокрим пиловловлювачем (1) і видаляється у вигляді шламу.
Нагріті до робочої температури пісок і щебінь надходять з сушильного барабана на елеватор, який подає їх у сортувальний пристрій змішувача (8). Сортувальний пристрій розділяє матеріали на фракції за розмірами зерен і подає їх у бункери для гарячого матеріалу. З цих бункерів пісок і щебінь різних фракцій надходять в дозатори, а звідти в змішувач (6).
Мінеральний порошок надходить з агрегату мінерального порошку (7), до складу якого входить обладнання для зберігання і транспортування цього матеріалу. За допомогою дозатора, встановленого на агрегат мінерального порошку, забезпечується заданий вміст порошку в суміші. З дозатора порошок подається в змішувач шнеком.
Бітум, розігрітий в сховищі до рідкого текучого стану, за допомогою нагрівального-перекачуючого агрегату подається в бітумоплавильну установку (4), в якому бітум зневоднюється і нагрівається до робочої температури. Бітум з бітумоплавильні бітумопроводом надходить до змішувача, дозується і вводиться в змішувач.
Всі компоненти, подані в змішувач, перемішуються. Потім готова продукція вивантажується в автомобілі-самоскиди або надсилається за допомогою підйомників у бункери для готової суміші (5).
Управління асфальтозмішувальних установок здійснюється з кабіни (3).
Асфальтозмішувачі, працюють за такою технологічною схемою, служать надійно і дають високу якість продукції.
1 –
пиловловлювач; 2 – блок циклонів; 3 –
кабіна керування; 4 – бітумоплавильна
установка; 5 – бункер готової суміші;
6 – змішувач; 7 – агрегат мінерального
порошку; 8 – сортувальний пристрій; 9 –
сушильний барабан Рисунок
15.1 – Технологічна схема виготовлення
гарячих асфальтобетонних сумішей
10
– бункери агрегату живлення
