7. Вибір дидактичних методів

Знаючи зміст традиційних та інноваційних технологій навчання, викладач має здійснити вибір дидактичних методів. У звʼязку з цим запропонуємо низку методичних порад, які допоможуть молодому викладачеві оптимізувати навчальний процес та його результати.

Отже, обираючи дидактичний метод чи їх поєднання, слід урахувати:

• Особливості навчальної дисципліни. Так, є методи, які успішно використовуються у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін (лекція, бесіда, дидактична гра, самостійна робота з джерелами інформації тощо), є методи, які дають позитивні результати при викладанні природничо-математичних дисциплін (розвʼязування задач, практичні роботи, лабораторний практикум та ін.), лекції типу “ток-шоу”, тренінги, прес-конференції та інші можуть активно використовуватись при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін.

• Особливості теми заняття та його завдань (навчальних, виховних, розвивальних). Так, на семінарському занятті, орієнтованому на засвоєння нових знань, доцільно використати мікровикладання, бесіду, доповіді студентів з аналізом їх змісту. Практичне заняття, спрямоване на перевірку і корекцію знань, умінь та навичок, потребує використання вправ, тестових завдань, проведення “термінологічних” диктантів тощо.

• Особливості змісту і структури навчального матеріалу. Наприклад, якщо матеріал об'ємний, новий, складний для засвоєння, то можна використати лекцію, розповідь, опорні конспекти з коментарем викладача. За умови, що матеріал невеликий за обсягом і доступний для самостійного вивчення студентами, бажано обрати підготовку студентами рефератів, метод прес-конференції, обговорення вивченого в групах (“Акваріум”, “Ажурна пилка” і т.п.). Для творчого осмислення теми, розвитку критичного мислення студентів можна використати “Брейн-стормінг”, дидактичні ігри, метод синектики тощо.

• Обсяг часу, відведеного на засвоєння матеріалу. Якщо обсяг часу обмежений, не слід вибирати проблемну лекцію, дискусію, дидактичні ігри, тому що є ризик не встигнути глибоко і різнобічно висвітлити тему.

• Навчально-матеріальну базу ВНЗ. Добре обладнані аудиторії, наявність технічних засобів навчання, компʼютерна підтримка навчального процесу, сучасна наочність сприяють реалізації “золотого правила” дидактики: використанню методів ілюстрації, демонстрації, якісному проведенню лабораторних, практичних робіт, організації плідної навчально-дослідної та науково-дослідної роботи.

• Вікові та психологічні особливості студентів, рівень загальної підготовленості академічної групи.

• Черговість навчального заняття за розкладом. Недоцільно проводити модульну контрольну роботу чи захист курсових робіт на останніх парах, коли студенти втомлені, а увага розконцентрована. Не можна також в один навчальний день проводити декілька контрольних заходів з різних предметів, що, по-перше, знижує обʼєктивність отриманих результатів, а, по-друте, спричиняє недоцільне психологічне напруження і стресові стани студентів.

• Психолого-педагогічні особливості викладача, особливості його особистості та рівень педагогічної майстерності. Так, одні викладачі прекрасно володіють методикою проведення проблемної лекції, інші вдало організують дискусії, дидактичні ігри, тренінги і т.п. Однак слід використовувати не лише ті методи, які найкраще вдаються викладачеві, але й постійно розширювати їх спектр, вдосконалювати педагогічну майстерність.