- •Лекція IV
- •Тема 4. Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі. Технологія та методика навчання
- •1. Зміст та структура освітньої технології.
- •Основні етапи розвитку технологій навчання*
- •Порівняльна характеристика “методики” і “технології” навчання
- •2. Традиційне та інноваційне навчання: порівняльний аналіз
- •3. Традиційні форми та методи навчання у вищій школі: лекція, семінарське заняття, практичні заняття, методика проведення консультацій та індивідуальних занять.
- •4. Інноваційні технології та методи навчання. Поняття педагогічної інновації.
- •5. Кредитно-модульна і модульно-рейтингова технології навчання як педагогічні інновації.
- •6. Психолого-педагогічна суть інтерактивних методів навчання.
- •Переваги і недоліки роботи в групах та парах (діадах)
- •Метод синектики.
- •Метод вільних асоціацій
- •Мікровикладання
- •Метод “Коло ідей”
- •Метод “Акваріум”
- •7. Вибір дидактичних методів
7. Вибір дидактичних методів
Знаючи зміст традиційних та інноваційних технологій навчання, викладач має здійснити вибір дидактичних методів. У звʼязку з цим запропонуємо низку методичних порад, які допоможуть молодому викладачеві оптимізувати навчальний процес та його результати.
Отже, обираючи дидактичний метод чи їх поєднання, слід урахувати:
Особливості навчальної дисципліни. Так, є методи, які успішно використовуються у процесі вивчення всіх навчальних дисциплін (лекція, бесіда, дидактична гра, самостійна робота з джерелами інформації тощо), є методи, які дають позитивні результати при викладанні природничо-математичних дисциплін (розвʼязування задач, практичні роботи, лабораторний практикум та ін.), лекції типу “ток-шоу”, тренінги, прес-конференції та інші можуть активно використовуватись при вивченні соціально-гуманітарних дисциплін.
Особливості теми заняття та його завдань (навчальних, виховних, розвивальних). Так, на семінарському занятті, орієнтованому на засвоєння нових знань, доцільно використати мікровикладання, бесіду, доповіді студентів з аналізом їх змісту. Практичне заняття, спрямоване на перевірку і корекцію знань, умінь та навичок, потребує використання вправ, тестових завдань, проведення “термінологічних” диктантів тощо.
Особливості змісту і структури навчального матеріалу. Наприклад, якщо матеріал об'ємний, новий, складний для засвоєння, то можна використати лекцію, розповідь, опорні конспекти з коментарем викладача. За умови, що матеріал невеликий за обсягом і доступний для самостійного вивчення студентами, бажано обрати підготовку студентами рефератів, метод прес-конференції, обговорення вивченого в групах (“Акваріум”, “Ажурна пилка” і т.п.). Для творчого осмислення теми, розвитку критичного мислення студентів можна використати “Брейн-стормінг”, дидактичні ігри, метод синектики тощо.
Обсяг часу, відведеного на засвоєння матеріалу. Якщо обсяг часу обмежений, не слід вибирати проблемну лекцію, дискусію, дидактичні ігри, тому що є ризик не встигнути глибоко і різнобічно висвітлити тему.
Навчально-матеріальну базу ВНЗ. Добре обладнані аудиторії, наявність технічних засобів навчання, компʼютерна підтримка навчального процесу, сучасна наочність сприяють реалізації “золотого правила” дидактики: використанню методів ілюстрації, демонстрації, якісному проведенню лабораторних, практичних робіт, організації плідної навчально-дослідної та науково-дослідної роботи.
Вікові та психологічні особливості студентів, рівень загальної підготовленості академічної групи.
Черговість навчального заняття за розкладом. Недоцільно проводити модульну контрольну роботу чи захист курсових робіт на останніх парах, коли студенти втомлені, а увага розконцентрована. Не можна також в один навчальний день проводити декілька контрольних заходів з різних предметів, що, по-перше, знижує обʼєктивність отриманих результатів, а, по-друте, спричиняє недоцільне психологічне напруження і стресові стани студентів.
Психолого-педагогічні особливості викладача, особливості його особистості та рівень педагогічної майстерності. Так, одні викладачі прекрасно володіють методикою проведення проблемної лекції, інші вдало організують дискусії, дидактичні ігри, тренінги і т.п. Однак слід використовувати не лише ті методи, які найкраще вдаються викладачеві, але й постійно розширювати їх спектр, вдосконалювати педагогічну майстерність.
