- •Конституційна юрисдикція як особливий вид застосування конституційного правосуддя у сфері конституційно-правових відносин (поняття, сутність, форми застосування)
- •Конституційний контроль (поняття, сутність і форми реалізації). Завдання охорони Конституції України
- •Система джерел права у здійсненні конституційного правосуддя
- •Становлення і розвиток інституту судового конституційного контролю в Україні
- •Статус ксу (функції, повноваження, верховенство в правозастосовній практиці)
- •Структура ксу, організація його діяльності
- •15. Конституційні цінності і конституційні правовідносини як мета вирішення справ у конституційному правосуддя
- •16. Критерії розмежування компетенції Конституційного Суду України і судів загальної юрисдикції (предметна і процесуальна підвідомчість)
- •17. Офіційне тлумачення Конституції і законів України – важлива сфера застосування конституційної юрисдикції
- •18. Види компетенційних спорів і конституційних конфліктів – особлива сфера у реалізації компетенції Конституційного Суду України
- •19. Поняття і види конституційного судочинства
- •20. Принципи конституційного судочинства (об’єктивність, повнота, гласність, доступність)
- •21. Стадії конституційного судочинства
- •Верховенство (обов’язковість) рішень Конституційного Суду України як гарантія їх виконання.
- •Окрема думка Судді Конституційного Суду України щодо постановлених рішень і висновків
- •§56 Регламенту Конституційного Суду України.
- •Перегляд, роз’яснення, незмінюваність правових позицій прийнятих рішень конституційного правосуддя: реалії і перспективи.
- •Остаточність, неоскаржуваність і обов’язковість рішень Конституційного Суду України.
- •Реалізація правової політики держави у рішеннях і висновках Конституційного Суду України
17. Офіційне тлумачення Конституції і законів України – важлива сфера застосування конституційної юрисдикції
Основними функціями Конституційного Суду України і є вирішення питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України та офіційне тлумачення Конституції та законів України
Метою офіційного тлумачення Конституційним Судом України нормативних положень Конституції та законів України є встановлення їх однозначного і правильного розуміння і застосування на всій території держави, надання роз'яснень щодо цього. При цьому Конституційний Суд України уповноважений з'ясовувати і роз'ясняти, інтерпретувати і встановлювати зміст відповідних нормативних положень, але не може вносити до Конституції та законів України змін чи доповнень.
Ефективним способом вирішення проблем юридичних суперечностей є тлумачення, що дає можливість виявити суперечливі і колізійні норми в законодавстві, встановити зв’язок загальних і спеціальних норм, допомагає правильно зрозуміти сферу їх дії, коло осіб, на яких поширюється їх дія, зміст того чи іншого законодавчого терміну.
Право давати офіційне і загальнообов’язкове тлумачення для всіх органів державної влади підтверджує велику значимість Конституційного Суду України в здійсненні їм своєї діяльності. Наділення даним повноваженням Конституційного Суду України підтверджує його виняткову прерогативу в цій сфері, і ніякий інший орган державної влади не має право брати на себе цю функцію. Конституція приділяє увагу питанню офіційному тлумаченні Конституції і законів України, маючи на увазі виняткове повноваження Конституційного Суду України, але при цьому не дає визначення цьому поняттю. У Законі України «Про Конституційний Суд України» також не дається нормативного визначення поняття «офіційне тлумачення», а мова йде лише про його підстави.
Офіційне тлумачення – це роз’яснення змісту і мети правових норм, яке сформульовано в спеціальному акті уповноваженим органом у рамках його компетенції і має юридично обов’язкову силу для всіх, хто застосовує норми, що роз’ясняються. Офіційне тлумачення в Україні надається виключно Конституційним Судом України та реалізується шляхом ухвалення рішення після відповідного судового розгляду про тлумачення тієї чи іншої конституційної норми на звернення зазначених у Конституції суб’єктів. Таке тлумачення завжди є нормативним і загальнообов’язковим. Суб’єктами права на конституційне подання з питань дачі висновку Конституційним Судом України у випадку офіційного тлумачення Конституції та законів України є: Президент України, не менш як сорок п’ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховний Суд України, Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування. Суб’єктами права на конституційне звернення з цього ж питання, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи (статті 41 та 43 Конституції України). Підставами для звернення до Конституційного Суду України про офіційне тлумачення Конституції України та законів України у формах конституційного подання і конституційного звернення є відповідно: практична необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні, офіційному тлумаченні положень Конституції України та законів України (ч. 1 ст. 93 Закону У країни «Про Конституційний Суд України») або наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на конституційне звернення вважає, що це може спричинитися або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст. 94 Закону України «Про Конституційний Суд України»).
По характеру та юридичним наслідкам офіційне тлумачення в теорії держави і права підрозділяється, на казуальне і нормативне.
Казуальне офіційне тлумачення — це тлумачення, що застосовується до конкретного випадку. Його особливістю є те, що воно обов’язково тільки для тих осіб, у відношенні яких воно дається. Відмінною рисою казуального тлумачення Конституційного Суду України є його офіційна загальобов’язковість (не тільки для конкретних осіб).
Нормативне тлумачення — офіційне роз’яснення, яке, як і норма права, має загальну дію, тобто поширюється на невизначене коло осіб і на необмежену кількість випадків, характеризується державною обов’язковістю.
Процес тлумачення Конституції та законів складається з таких стадій:
Першою стадією тлумачення Конституції України і законів України можна назвати встановлення невизначеності в розумінні положень Конституції і законів України, що одночасно є і підставою до розгляду справи в Конституційному Суді України. На даній стадії вивчається текст подання/звернення в Конституційний Суд і прикладені до нього документи.
Друга стадія тлумачення Конституції і законів України зв’язана з діяльністю судді-доповідача по підготовці справи до слухання. Розподіл конституційних звернень між суддями-доповідачами провадиться рівномірно, з урахуванням їх спеціалізації.
Третя стадія, складається в розгляді конституційних подань/звернень по-суті щодо необхідності в офіційному тлумаченні і прийняття рішення про відкриття провадження у справі.
Четверта стадія являє собою розгляд справи на пленарному засіданні Конституційного Суду та дискусії суддів для прийняття підсумкового висновку Конституційного Суду України по питанню офіційного тлумачення Конституції України і законів України.
Рішення приймаються Конституційним Судом України поіменним голосуванням його суддів. Пропозиції суддів Конституційного Суду України до проекту рішення голосуються в порядку надходження. Судді Конституційного Суду України не вправі утримуватися від голосування (стаття 63 Закону).
П’ята стадія — це офіційне оприлюднення рішення Конституційного Суду України. Рішення/висновки Конституційного Суду України офіційно оголошуються головуючим на пленарному засіданні Конституційного Суду України. Це оголошення є офіційним оприлюдненням рішення/висновку Конституційного Суду України, передбаченим статтею 67 Закону України «Про Конституційний Суд України». Рішення і висновки Конституційного Суду України разом з окремою думкою суддів Конституційного Суду України публікуються у «Віснику Конституційного Суду України», в інших офіційних виданнях України та на офіційному сайті Конституційного Суду України.
