3. Система джерел права у здійсненні конституційного правосуддя

1 – Конституційне правосуддя здійснюється на підставі та у спосіб, що визначені КУ, яка має вищу юридичну силу і визначає статус КСУ.

Розділ XII КУ визначає КСУ як єдиний орган конституційної юрисдикції, який не входить до системи судів загальної юрисдикції.

2 – Юрисдикційний статус КСУ також визначається спеціальним законом «Про КСУ». У ньому відображається змістовна конституційна модель структурної побудови та регламентації двох складових: компоненти статусу Суду, а також процедури розгляду ним справ.

3 – Регламент КСУ – регламентує внутрішню організаційну діяльність суду.

4 – Поряд із регламентом КСУ приймаються акти, що регламентують роботу апарату. Зокрема, існують положення про Секретаріат, науково-експертний підрозділ, бібліотеку та іншу структурні одиниці апарату працівників Суду.

4. Становлення і розвиток інституту судового конституційного контролю в Україні

1 – перша спроба реалізувати ідею конституційного судового контролю в Україні була здійснена на підставі внесення змін та доповнень до чинної Конституції УРСР 1978 р. Мала суттєві недоліки: не були визначені права ПУ у формуванні складу КСУ; передбачалася велика чисельність суду; були відсутні норми, які б гарантували своєчасне утворення КСУ; за КСУ закріплювалося право законодавчої ініціативи, що не узгоджувалося з призначенням цього державного органу;

2 – 3 червня 1992 р. був прийнятий ЗУ «Про КСУ». Хоча він не регулював у повному обсязі процедурних питань здійснення конституційного судочинства, вже 1 липня 1992 року ВРУ обрала голову КСУ. Фактично були створені всі передумови, щоб почати процес формування та діяльність КСУ;

3 – остаточна модель та роль судового конституційного контролю в Україні була визначена КУ 1996 р. Закріплення конституційно-правового статусу на рівні КУ зумовило необхідність прийняття нового ЗУ «Про КСУ» у 1996 р.;

4 – 1 січня 1997 р. був сформований КСУ. 5 березня 1997 прийняли Регламент, яким було врегульовано питання організації внутрішньої роботи КСУ, а вже 17 квітня 1997 р. суд ухвалив перший процесуальний акт.

5. Статус ксу (функції, повноваження, верховенство в правозастосовній практиці)

КСУ є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

КСУ вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів КУ і дає офіційне тлумачення КУ та ЗУ.

Ст. 13 ЗУ «Про КСУ» визначає повноваження КСУ:

1 – дає висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів ВРУ, актів ПУ, актів КМУ, правових актів ВР АРК;

2 – дає висновки щодо відповідності КУ чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість;

3 – дає висновки щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту;

4 – дає висновки щодо офіційного тлумачення КУ та ЗУ;

5 – дає висновки щодо відповідності проекту закону про внесення змін до КУ вимогам ст. 157, 158 КУ;

6 – дає висновки щодо порушення ВР АРК Конституції України або ЗУ.

До повноважень КСУ не належать питання щодо законності актів органів державної влади, органів влади АРК та органів м.с., а також інші питання, віднесені до компетенції судів загальної юрисдикції.

Рішення, які ухвалює КСУ є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення КСУ рішення про неконституційність.