36. Окрема думка Судді Конституційного Суду України щодо постановлених рішень і висновків

Наявність інституту окремої думки суддів КСУ є свідченням демократизму конституційної юстиції України

На думку проф. А.О. Селіванова за своєю природою особливої думки  (окрема думка) Судді КСУ і є симбіозом компетентного (професійного) і доктринального (наукового) тлумачення, яке спирається на фундаментальні знання в сфері наукового світогляду авторитетних вчених-правознавців. Зміст особливої думки, базується на певних, раніше сформульованих або нових стосовно конкретної справи в Суді конструкціях. Особлива думка не охоплює наукового світогляду з проблеми в цілому, а лише фокусується на певній конкретній моделі конституційно-правового регулювання.

Стаття 64. Окрема думка судді Конституційного Суду України

Окрема думка судді Конституційного Суду України, який підписав рішення чи висновок Конституційного Суду України, викладається суддею Конституційного Суду України у письмовій формі і додається до рішення чи висновку Конституційного Суду України.

§56 Регламенту Конституційного Суду України.

Суддя Конституційного Суду України, який підписав рішення, висновок Конституційного Суду України, має право, незалежно від того, голосував він "за" чи "проти" прийняття рішення або надання висновку, викласти у письмовій формі свою окрему думку у справі у семиденний строк від дня голосування.

Окрема думка:

• є невід'ємною частиною відповідного акта КСУ: відповідно до §54 Регламенту КСУ наведений перелік актів єдиного органу конституційної юрисдикції є вичерпним, що унеможливлює додавання окремої думки судді КСУ до інших актів КСУ, у тому числі процесуальних ухвал.

• виноситься суддею від власного імені, виступає його особистою позицією у справі;

• не породжує юридичних наслідків, має доктринальне значення.

• окрема думка судді додається до рішення тоді, коли він:

а) голосував «проти»;

б) згоден з прийнятим рішенням, але бажає підкреслити, наприклад, певну позицію в аргументації цього рішення;

в) частково погоджуються із змістом рішень суду.

• публічно оголошується і публікується разом з прийнятим рішенням ( ч.4 ст.19 Закону- суддя КСУ має право публічно висловлювати свою думку лише щодо тих справ, у яких КСУ прийнято рішення чи дано висновок). Окремі думки не можуть розголошувати публічно хід дискусії, що мала місце між суддями при їх прийнятті.

• висловлювати окрему думку щодо Рішення, Висновку має лише той суддя Конституційного Суду України, який брав участь у розгляді справи та підписав зазначений акт єдиного органу конституційної юрисдикції.

При цьому, наприклад, у США, на відміну від України, окремим думкам суддів Верховного Суду США (який виступає у цій державі органом спеціального конституційного контролю) може бути надано прецедентний характер.

Окремі думки суддів Конституційного Суду України містять доктринальні погляди на окремі аспекти справи, яка була на розгляді Конституційного Суду України. Як свідчить зарубіжний досвід, окремі думки суддів інколи служать основою для перегляду правових позицій органами конституційної юрисдикції.

Рішення КСУ про офіційне тлумачення положення частини третьої статті 103 Конституції України (справа щодо строків перебування на посту Президента України) від 25 грудня 2003 року, Справа №1-46/2003 №22-рп/2003.

Відносно громадянина Кучми: «В аспекті конституційних подань положення частини третьої статті 103 Конституції України... треба розуміти так, що це положення поширюється лише на осіб, яких обирають на пост Президента України після набуття чинності Конституцією України 1996 року. Особа, яку вперше було обрано Президентом України за чинною Конституцією України в 1999 році, має право балотуватися на чергових виборах Президента України у 2004 році». Чи не тому, відмежовуючись від досить сумнівного застосування офіційного тлумачення КСУ строку перебування на посту Президента України Л.Д. Кучми, Судді Конституційного Суду України проф. В.М. Шаповала та канд. юрид. наук П.М. Ткачука надали окрему думку, щодо цього рішення, а суддя Конституційного Суду України М.Д. Савенко в окремій думці щодо цієї справи рішуче скористався правом заперечення. Застосувавши формулу non tollet usum, Суддя як офіційний представник права органу Конституційного Суду України - щодо офіційної інтерпретації зазначив: «На жаль, Конституційний Суд України не тільки не використав телеологічного тлумачення і відповідно не врахував мету норми, про офіційне тлумачення якої заявлено клопотання, а заблокував цю мету і, отже, дію всієї норми, відкрив шлях до довічного перебування однієї й тієї самої особи на посту Президента України». Цим підтверджено, що офіційне тлумачення не може йти за явними ознаками зловживання правом визначати іншу мету, ніж ту, яку передбачав законодавець, творячи Конституцію України на засадах верховенства права.

Сумнівною є офіційно-правова позиція Суду, оскільки через тлумачення надавалося право обиратися на пост Президента України саме тій особі, яка вже два строки займала цю вищу державну посаду. Це ніяким чином не може належати до конституційної юрисдикції, оскільки це виключне право законодавця визначати в Конституції України строки перебування на посадах, право обирати і бути обраним Президентом України.