1. Конституційна юрисдикція як особливий вид застосування конституційного правосуддя у сфері конституційно-правових відносин (поняття, сутність, форми застосування)

Конституційне правосуддя (юрисдикція) - це реалізація КСУ юрисдикційних повноважень і функцій при вирішенні справ, віднесених до його компетенції в порядку визначеного КУ і ЗУ "Про КСУ", здійснення процедур судочинства і прийняття, як результат такого судочинства, актів правосуддя (рішень, висновків і процесуальних ухвал).

Головна умова конституційного правосуддя: утримуватися від встановлення та дослідження фактичних обставин, коли це віднесено до компетенції інших судів або державних органів, а отже займатися виключно питаннями права.

Природа та сутність конституційної юрисдикції полягає в тому, що юрисдикція Конституційного Суду - це надане Конституцією право єдиному органу правосуддя, наділеному виключними повноваженнями, встановлювати конституційність актів і дій центральних органів влади, досліджувати через виявлення змісту конституційних норм, положень, конституційно-правові явища (здійснювати тлумачення) і забезпечувати охорону Конституції, вирішуючи спірні правовідносини, які виникають в практичній діяльності суб’єктів права.

Конституційне правосуддя як вид правосуддя має такі ознаки:

1) наявність конституційних судів як спеціалізованих судових органів конституційного контролю;

2) автономний статус судів в ієрархії судових органів;

3) самостійна процесуальна форма відправлення правосуддя;

4) юридична сила рішень конституційного правосуддя, рівнозначна юридичній силі Конституції;

5) особлива система законодавства, що регулює конституційне правосуддя.

2. Конституційний контроль (поняття, сутність і форми реалізації). Завдання охорони Конституції України

Конституційний контроль – це будь-яка форма перевірки на відповідність Конституції актів та органів публічної влади.

Предмет конституційного контролю:

• закони;

• акти ПУ, КМУ;

• міжнародні договори;

• конституційні процедури.

Моделі конституційного контролю:

• англо-американська: конституційний контроль здійснюється судами загальної юрисдикції без створення спеціалізованого автономного органу конституційного контролю;

• європейська (австрійська, Кельзенська): конституційний контроль здійснюють спеціалізовані – конституційні суди або спеціальні конституційні колегії, палати у складі вищих (верховних) судів;

• змішана: поєднує в собі риси американської та австрійської моделей (функцією конституційного контролю наділяється не тільки Конституційний Суд, а й суди загальної юрисдикції).

Види (форми) конституційного контролю:

1. – попередній: конституційний контроль відносно прийнятих парламентом «звичайних» законів здійснюється до їх підписання та офіційного опублікування главою держави (в Україні попередній контроль здійснюється відносно міжнародних договорів, які вносяться до ВРУ для ратифікації);

• подальший (наступний): конституційний контроль здійснюється відносно чинних правових актів (виділяють 2 форми такого контролю: контроль як результат погодження дії - розгляд питання про конституційність правового акта може бути ініційований після набрання актом чинності і незалежно від його застосування; контроль шляхом заперечення – розгляд відповідного питання залежить від застосування конкретного правового акта;

2. – обов’язковий: здійснюється уповноваженим державним органом за фактом прийняття (видання) правового акта і незалежно від волевиявлення будь-якого іншого органу чи посадової особи;

• факультативний: здійснюється лише за ініціативою певних суб’єктів;

3. – матеріальний: перевіряють зміст правових актів;

• формальний: перевіряється порядок прийняття правових актів.

Охорона Конституції України:

Охорону Конституції можна розглядати у 2-х розуміннях:

• широке розуміння: система різноманітних заходів щодо забезпечення реальної дії основного закону, а саме юридичних, політичних, економічних, освітніх тощо;

• вузьке розуміння: сукупність лише юридичних засобів, що забезпечують і гарантують дію конституційних норм (власне правова охорона конституції).

Охорона Конституції України – це сукупність юридичних засобів за допомогою яких досягається виконання всіх встановлених в Основному Законі норм, неухильне забезпечення в усіх сферах життя режиму конституційної законності. Ці юридичні засоби безпосередньо закріплені як у КУ, а також в інших законодавчих актах. Зокрема в ЗУ «Про КСУ», «Про судоустрій і статус суддів» тощо. Адже ці закони спрямовані на забезпечення конституційної законності, що передбачає неухильне дотримання конституційних норм усіма суб’єктами суспільних відносин, шанобливе ставлення до конституційних принципів, забезпечення стабільності конституційного ладу, прав і свобод людини і громадянина.

У ЗУ «Про КСУ» визначено, що КСУ – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні. Його завданнями є гарантування верховенства КУ як Основного Закону держави на всій території України.