135. Охарактеризуйте пріоритети експортної діяльності України

Нестабільна економічна та політична ситуація, яка склалася в нашій країні, лише погіршує розвиток експорту та продаж вітчизняних товарів за кордон, відбувається зниження попиту з боку іноземних покупців, що стримує розвиток економіки України загалом. Також потрібно зазначити що зі вступом України до СОТ відбулося погіршення ситуації щодо просування українських товарів на світовий ринок, неспроможність їх конкурування поряд зі світовими лідерами як і по якості, так і по ціні продукції.

Таким чином, основними орієнтирами України можуть стати:

- відновлення обсягу традиційного експорту продукції машинобудування як з використанням зовнішньої торгівлі, так і виробничої кооперації та технологічного сприяння;

- використання інвестиційного співробітництва з іншими країнами в галузі енергетики, металургії і об'єктів транспортування газу, реконструкції і модернізації раніше побудованих за кордоном підприємств. Інвестиції у ці проекти забезпечують ринкові ніші для українських технологій і машин;

- використання унікальних високих технологій низки секторів промисловості з високим експортним потенціалом. Інтеграція цих секторів у світогосподарські зв'язки є пріоритетним завданням. Ці сектори можуть започаткувати структурну перебудову;

- концепцію захисту вітчизняного товаровиробника слід замінити на концепцію сприяння підвищенню конкурентоспроможності продукції. Стратегічною метою має стати досягнення конкурентоспроможності як економіки України в цілому, так і її господарюючих суб'єктів на внутрішньому і зовнішньому ринках, в активному включенні на цій основі у світогосподарські процеси міжнародного промислового співробітництва.

- слід спрямувати українські інвестиції у країни, що розвиваються, створюючи на їх територіях спільні підприємства. При цьому варто орієнтуватися на створення підприємств, що виготовляють продукцію з меншими, ніж в Україні, витратами, і здійснювати її імпорт замість власного виробництва.

135. Міжнародні торгові режими в практиці міжнародної економічної діяльності України

Торговий режим - це сукупність різноманітних інструментів державного регулювання зовнішньоторговельного обігу, закріплених у формі норм національного та міжнародного права.

Звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки митного оподаткування, у торговельних відносинах за умовами звичайної торгівлі застосовуються і жорсткіші інструменти регулювання товарних потоків — кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна (непільгова) система оподаткування імпортних товарів тощо. Торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ. Преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі. Подібні торговельні преференції застосовуються в усіх сферах торговельного та економічного регулювання. Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються відносно країн, що розвиваються. Такі преференції надаються найрозвиненішими країнами в односторонньому порядку, але рішення щодо їх застосування розробляються на багатосторонній основі. Так, в ЄС існує загальна система преференцій (general system of preferences) як сукупність митно-тарифних пільг, які надаються державами ЄС країнам, що розвиваються. Дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера.

На сьогоднішній день торговельні режими в основному спрямовані на захист найбільш розвинених галузей промисловості, тих, які забезпечують технологічні переваги та на захист інтересів великих регіональних угруповань Європи, Північної Америки, Південно-Східної Азії та Латинської Америки.

В наш час між Україною та Росією укладена угода про вільну торгівлю, яка базується на усуненні будь-яких перешкод до ввезення та вивезення іноземних та вітчизняних товарів. Однак, укладені і контингентні угоди між країнами, які передбачають, що режим вільної торгівлі не поширюється на певні групи товарів.