135. Лібералізація міжнародної торгівлі України

Основним інструментами зовнішньоекономічної політики є методи тарифного та нетарифного регулювання міжнародної торгівлі, а основними формами – державний протекціонізм та політика “вільної торгівлі” (лібералізму).

Лібераліза́ція  — форма зовнішньоекономічної політики, що є комплексом заходів, спрямованих на сприяння зовнішньоекономічної діяльності, поступове скасування наявних обмежень у зовнішній торгівлі, зниження ставок ввізного та вивізного мит, надання тарифних пільг під час здійснення зовнішньоекономічних операцій. Під лібералізацією торгівлі розуміється весь комплекс державних заходів щодо регулювання внутрішньої економіки і зовнішніх зв'язків для сприяння зовнішньоторговельному обігу і зниження митних та інших бар'єрів. З розширенням міжнародного співробітництва та лібералізацією торгівлі відбувається поступова інтеграція різних країн в єдину світову ринкову систему.

Україна є членом СОТ з 2008р., що стає одним з факторів подальшого розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі і створення передбачуваного прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій.

У результаті набуття членства в СОТ Україна, разом із національними товаровиробниками, отримала можливість застосування принципів і механізмів СОТ для подальшого розвитку зовнішньої торгівлі та захисту своїх інтересів. У той же час, при вступі до СОТ Україна взяла на себе ряд зобов'язань, які теоретично мають підвищити рівень відкритості національної економіки та поліпшити інвестиційний клімат. Однак для отримання всіх переваг, що пропонуються СОТ у ході здійснення міжнародної торгівлі, нашій державі неодмінно слід здійснити послідовні та виважені кроки у напрямку адаптації національної економіки до умов світового ринку та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного виробництва відповідно до стандартів СОТ.

18 жовтня 2011 р. у м. Санкт-Петербурзі главами урядів восьми держав-учасниць СНД (Республіка Білорусь, Республіка Вірменія, Республіка Казахстан, Киргизька Республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Україна) підписано Договір про зону вільної торгівлі. Зазначений документ набув чинності 20 вересня 2012 р.

Наразі готується підписання Асоціації про Вільну торгівлю з ЄС (економічна частина), що є наступним кроком для все більшої лібералізації торгівлі.

Крім Європейського Союзу, Україна наразі проводить переговори стосовно укладення двосторонніх угод про вільну торгівлю або домовилася про їх започаткування з В’єтнамом, Ізраїлем, Канадою, Марокко, Ліваном, Туреччиною, Сербією, Сирією тощо.

135. Інституційні посередники в міжнародній економічній діяльності України

До інституційних посередників в МЕДУ відносяться біржі, аукціони, виставки та ярмарки.

Представлені на виставці нові товари та послуги ха­рактеризують зміни і тенденції, властиві певній галузі в даний час. А сьогодні, як відомо, своєчасне отримання необхідної інформації може сприяти створенню пев­ної конкурентної переваги за умов швид­кої та правильної реакції фірми.

В Україні зародження виставкової справи існуючого світового зразка по­чалося на початку 90-х років, тому цей вид бізнесу є досить молодим і перспек­тивним. Разом з тим, вже сформувались певні тенденції розвитку національного виставкового бізнесу:

• дедалі зростає частка спеціалізова­них виставкових та ярмаркових заходів у загальній їх кількості;

• більшій частині заходів, що прово­дяться а Україні, надається статус міжна­родних;

• окреслюються лідери серед компаній-організаторів на українському ринку;

• компанії-організатори тяжіють до спеціалізації (діяльність за певними тема­тиками, робота з окремими галузями).

Витрати на участь у торговельних ярмарках і вис­тавках у США становлять 18% загаль­них витрат на маркетинг. У Німеччині такі витрати становлять 25% витрат на рекламу.

Одним із способів МТ є аукціон. Міжнародні товарні аукціони являють собою спеціально організовані, періодично діючі у певних місцях ринки, на яких шляхом публічних торгів у заздалегідь обумовленний час та у спеціально визначенному місці відбувається продаж попередньо оглянутих покупцем товарів, що переходять у власність покупя, який запропонував найбільш високу ціну. На аукціонах відбувається продаж товарів, що мають індивідуальні властивості. Найбільш розповсюджені організовані у формі АТ. У багатьох випадках це великі компанії, що монополізують торгівлю окремими видами товарів.

У проведенні аукціону розрізнюють чотири стадії: підготовка аукціону, огляд товарів, аукціонний торг, оформлення і виконання аукціонної угоди.

Центри аукціонної торгівлі. Нью-Йорк, Амстердам, Лондон, Копенгаген, Осло, Стокгольм, Санкт-Петербург.