118. Роль державного страхування у мед України

Державне страхування відіграє важливу роль у міжнародній економічній діяльностті України. Надаючи гарантії держава стимулює приплив іноземних інвестицій, збільшується рух капіталів тощо,Виділяють кілька різновидів страхування: • експортне страхування; • страхування іноземних інвестицій; • страхування авансових платежів по імпорту; • страхування трьохсторонніх операцій.

Основну роль у системі державних гарантій ма-ють відігравати експортне страхування та страху-вання іноземних інвестицій. Суть першого полягає в тому, що уряд зобов’язується взяти на себе вит¬рати щодо виконання контрактів, якщо покупець не може виконати прийняті умови, а друге — це надання гарантій іноземним інвесторам.

Страхування експортних кредитів передбачає: • захист вітчизняного експортера від можли¬вого ризику неплатежу з боку іноземного покупця; • гарантії, які захищають комерційні банки від збитків, що можуть виникнути в резуль¬таті неповернення позики експортерами .

Об’єктами цього страхування є комерційні кредити, надані покупцеві; банківські позики постачальнику чи покупцеві; зобов’язання і пору-чительства за кредитом; довгострокові інвестиції тощо.

У системі державного страхування можна виділити таких два види найважливіших гаран¬тій:

• видача гарантій щодо кредитів безпосеред¬ньо банкам, що фінансують експорт. Ці га¬рантії стали неодмінною умовою отриман¬ня банківського кредиту;

• у доповнення до традиційних гарантій щодо більш-менш традиційних комерційних ризиків (стихійні лиха, відмова від това¬ру, неплатоспроможність імпортера тощо) страхування охопило й багато інших видів політичних ризиків (військові дії, револю¬ція, експропріація, націоналізація тощо). Нині комерційні й політичні ризики покри¬ваються, як правило, на 70–80 %].

Страхування експортних кредитів є ефектив¬ним маркетинговим і фінансовим засобом, який допомагає фірмі збільшувати продажі, кількість контрактів, проникати на нові ринки. Первинною вигодою від такого страхування є те, що воно на¬дає можливість фірмі використовувати конкурен¬тні кредитні умови для збільшення міжнародних продаж і, як наслідок, одержувати вищі прибутки.

119. Умови та наслідки членства України в сот

Світова організація — це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 159 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.

5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ.

Умови членства України в СОТ можна розділити на певні правила.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості лише за допомогою тарифів. Це правило дає змогу країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції за умови, що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Друге правило передбачає зменшення i скасування тарифів та інших бар’єрів у торгівлі. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита i збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені в її Розкладі. Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що, погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується проводити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Четверте правило — це правило національного режиму, тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Вступ до СОТ має як позитивні так i негативні наслідки. Від вступу України до СОТ передусім виграють експортоорієнтовані галузі, i дещо втрачають ті підприємства, чия діяльність зосереджена на внутрішньому ринку . Відбувся позитивний вплив на динаміку експорту Центральної та Східної Європи також пов’язується зі скасуванням кількісних обмежень на шість груп металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт

Металопродукції. Позитивна динаміка українського експорту до країн Азіатсько-тихоокеанського регіону пов’язана зі скасуванням кількісних обмежень на імпорт у країни регіону металопродукції та продукції хімічної галузі.

Щодо негативних наслідків вступу України до СОТ, значне збільшення надходжень імпорту та в результаті підвищення конкуренції для вітчизняних виробників на внутрішньому ринку. В окремих галузях промисловості зменшення виробництва за рахунок певного зростання імпорту відповідної продукції, проте ці втрати є тимчасовими i можуть бути компенсовані.