111. Методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності

Основними методами регулювання зовнішньо-економічної діяльності є: економічні, адміністративні та правові.

Зовнішньо-економічна діяльність переважно регулюється економічними методами за допомогою мита, податків, кредитів, дотацій та пільг.

Державні митно-тарифні системи регулюють доступ іноземних товарів на внутрішній ринок і експортно-імпортні операції в цілому. Мита бувають фіскальними і протекціоністськими. Перші мають забезпечити надходження у держбюджет, тобто суто фіскальну мету. Вони, як правило, невисокі і охоплюють невелику групу товарів. Протекціоністські мита застосовуються для захисту національного виробництва від іноземної конкуренції. Крім того, існують пільгові мита які надаються певному виду товару з низькою ставкою або взагалі відсутні. Що підвищуть ціну імпортних товарів існують імпортні податки (крім сплати мита), імпортні депозити (попередня застава імпортером перед купівлею іноземного товару )тощо. З метою підтримки експорту практикуються його пряме та непряме субсидування, надання державних експортних кредитів.

До адміністративних методів регулювання зовнішньо-економічної діяльності відноситься квотування, ліцензування експорту та імпорту. Перше означає дозвіл на ввіз іноземних товарів лише певної кількості на певний період часу. При ліцензуванні імпортер або експортер має одержати від державного органу спеціальний дозвіл - ліцензію на ввіз або вивіз товарів. Квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг) вводяться з метою встановлення раціональної структури експорту та захисту внутрішнього ринку.

Правові методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні грунтуються на використанні положень законодавчих актів та декретів Кабінету Міністрів України, що регулюють зовнішньоекономічну діяльність. До них відносяться: Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність", Закон України "Про державне мито", "Про квотування і ліцензування експорту товарів ", тощо.

Важливо зазначити, що серед методів регулювання міжнародної спільної підприємницької діяльності (правових, адміністративних, економічних) надають очевидний пріоритет правовим методам як основі формування і функціонування інших механізмів управління такою системою господарювання.

112. Зобов’язання України з питань вступу України до сот

Світова організація — це провідна міжнародна економічна організація, членами якої вже є 159 країн, на долю яких припадає більше 96% обсягів світової торгівлі; її функціями є встановлення правил міжнародної системи торгівлі і вирішення спірних питань між країнами-членами, що підписані під близько 30-ма угодами організації.

5 лютого 2008 р. на засіданні Генеральної Ради Світової організації торгівлі прийнято рішення про приєднання України до Марракеської угоди про заснування СОТ.

Для України приєднання до СОТ було одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики України і розглядався як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі, створення передбачуваного та прозорого середовища для залучення іноземних інвестицій, що відповідає національним інтересам України. Проте, щоб приєднатися до СОТ Україна взяла на себе певні зобов’язання До них належать:

• ЗОБОВ‘ЯЗАННЯ ЩОДО ЗНИЖЕННЯ ТА ЗВ‘ЯЗУВАННЯ ТАРИФНИХ СТАВОК

• ВНУТРІШНЯ ПІДТРИМКА ТА ДОСТУП НА РИНОК СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА.

• ДОСТУП ДО РИНКУ ПОСЛУГ.

• ІНШІ ЗОБОВ‘ЯЗАННЯ СТОСОВНО ДОТРИМАННЯ ПОЛОЖЕНЬ УГОД СОТ, ЯКІ МІСТЯТЬСЯ В ЗВІТІ РОБОЧОЇ ГРУПИ.

Приватизація. Україна регулярно інформуватиме країни-члени СОТ про розвиток її програми приватизації та інші питання, що стосуються її економічних реформ.

Цінова політика. Заходи контролю за цінами застосовуватимуться у відповідності з принципами СОТ і братимуть до уваги інтереси експортуючих країн-членів СОТ.

Торговельні права (право на імпорт і експорт), а також збори та платежі за надання послуг: Україна справлятиме ці збори згідно з принципами СОТ; інформація про вказані збори надаватиметься країнам-членам СОТ за запитом.

Тарифні квоти. З дати вступу до СОТ Україна розподілятиме тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ. Україна не буде реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони

Внутрішні податки (ПДВ, акциз). Податки, в тому числі ПДВ та акциз, застосовуватимуться на недискримінаційній основі до імпорту з країн-членів СОТ і товарів вітчизняного виробництва.

Кількісні обмеження на імпорт, ліцензування імпорту: З дати вступу до СОТ Україна скасує і не буде впроваджувати, повторно впроваджувати або застосовувати кількісні обмеження на імпорт або інші нетарифні заходи.

Митна оцінка: Повне виконання Угоди про митну оцінку з дати вступу України до СОТ.

Також ще багато інших митних формальностей Україна зобов’язалась виконати стосовно імпорт і експорт.