97. Проблема регулювання валютних ризиків в Україні

На сучасному етапі розвитку хеджування валютних ризиків в Україні виникають певні проблеми такі як: підвищення рівня ризику операцій з іноземною валютою; національна валюта перебуває в експозиції до всіх ключових валют світу; породження сильних інфляційних очікувань внаслідок гіперінфляції; також законодавство по-різному бачить страхування валютних ризиків для фінансових і нефінансових установ; що всі підприємства зовнішньоекономічної діяльності, у зв'язку з частими коливаннями курсу валют, знаходяться в зоні ризику, відсутність дієвих інститутів хеджування валютних курсів [1.13]; не повернення валютних кредитів позичальниками, що не мають доходів у валюті; недостатнє використання механізмів хеджування операторами ринку; невизначеність НБУ в схемі страхування ризиків пов'язаних з кредитуванням у валюті.

Для вирішення основних проблем хеджування валютних ризиків необхідно застосувати наступні заходи:

• Використовувати реальні методи страхування валютних ризиків таких як:

o вибір валюти зовнішньоторговельного контракту;

o включення в контракт валютного застереження;

o регулювання валютної роздробу за укладеними контрактами;

o використання послуг компетентних страхових організацій;

• Укладати велику кількість контрактів з експорту та імпорту одночасно;

• Укладати договір у різних валютах мають протилежні тенденції зміни курсів;

• Страхувати інтереси інвесторів на випадок заборони вивозу валютного прибутку від інвестицій та інших порушень прав іноземного інвестора внаслідок дії державних органів і політичних подій;

• Ввести обмеження валютного кредитування за допомогою овердрафту за кредитними картками;

• Створення ринкових механізмів хеджування валютних ризиків.

Успішна реалізація цих заходів буде сприяти зміцненню страхування валютних ризиків в Україні та створить сприятливі умови для подальшого розвитку нашої економіки і збільшення ефективності її функціонування.

97. Торгівля товарами в системі міжнародної економічної діяльності України Україна у 2013 р. Скоротила від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами на 13,9% - до 13,6 млрд дол

Від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі України за підсумками 2013 р. становило 13 млрд 652 млн дол. Про це повідомляє Державна служба статистики України (Держстат).

У 2013 р. від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі України скоротилося на 13,9%.

За 2013 р. експорт товарів склав 63 млрд 312 млн дол., імпорт - 76 млрд 964 млн дол. Коефіцієнт покриття експортом імпорту склав 0,82 (за 2012 р. - 0,81).

На формування негативного сальдо вплинули окремі товарні групи їх скорочення: палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, засоби наземного транспорту, крім залізничного механічні машини ,пластмаси, полімерні матеріали, фармацевтична продукція, електричні машини

У 2013 р. зовнішньоторговельні операції проводились з партнерами із 229 країн світу.

Обсяг експорту товарів до країн СНД становив 34,8% від загального обсягу експорту, Європи - 27%, у т.ч. до країн Європейського Союзу - 26,5%, Азії - 26,6%, Африки - 8,1%, Америки - 3,4%, Австралії і Океанії - 0,1%.

Найсуттєвіші експортні поставки здійснювались до Російської Федерації - 23,8% від загального обсягу експорту (механічні машини, чорні метали, залізничні локомотиви), Туреччини (чорні метали, добрива, жири та олії тваринного або рослинного походження), Китаю та Єгипту , Польщі, Італії .

Основу товарної структури українського експорту складали чорні метали та вироби з них - 26,7% від загального обсягу експорту. Продукти рослинного походження становили 14% , мінеральні продукти - 11,8%, механічні та електричні машини - 11%, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 6,8% , засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби - 5,3%,.

Імпорт з Європи становив 37,1% від загального обсягу імпорту, у т.ч. з країн Європейського Союзу - 35,1%, з країн СНД - 36,3%, Азії - 19,8%, Америки - 5,6%, Африки - 1%, Австралії і Океанії - 0,1%.

Найбільші надходження здійснювались з Російської Федерації - 30,2% (палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини, чорні метали), Китаю - 10,3% (електричні та механічні машини, взуття), Німеччини - 8,8%, Польщі - 5,3%, Білорусі - 4,7%, США - 3,6% (засоби наземного транспорту, крім залізничного, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, механічні машини) та Італії - 2,7% (механічні машини, фармацевтична продукція, пластмаси, полімерні матеріали).

Мінеральні продукти складали 29,1% обсягу імпорту товарів. На поставки механічних та електричних машин припадало 16,2%, продукції хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості - 11%, засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - 7,7%, недорогоцінних металів та виробів з них - 6,5%, в тому числі чорних металів та виробів з них - 4,5%, полімерних матеріалів, пластмас та виробів з них - 6%, готових харчових продуктів - 4,2%, продуктів рослинного походження - 3,5%, текстильних матеріалів та текстильних виробів - 3,2% від загальної вартості імпорту.

У загальному обсязі імпорту товарів збільшилась частка механічних машин з 8,5% до 9%, електричних машин - з 7% до 7,2%, пластмас, полімерних матеріалів - з 4% до 4,6%. Зменшилась частка палив мінеральних, нафти і продуктів її перегонки з 30,9% до 27,6%.

Найактивніше здійснювали експортно-імпортні операції підприємства м. Києва, Донецької, Дніпропетровської, Київської, Запорізької, Луганської та Одеської областей.