Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпоры гос меду 2014.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
349.07 Кб
Скачать

87. Зовнішній борг: структура, обслуговування та визначення оптимальності

Валовий зовнішній борг України станом на 01 січня 2014 року становив 142.5 млрд. дол. США, збільшившись на 7.4 млрд. дол. США. Відносно ВВП обсяг боргу зріс за 2013 рік з 76.6% до 78.3%. Основним чинником такої динаміки було зростання обсягів зовнішніх зобов’язань реального сектору економіки, переважно за торговими кредитами. Водночас борг органів грошово-кредитного регулювання продовжував скорочуватися. Зовнішні зобов’язання секторів загального державного управління та органів грошово-кредитного регулювання з початку 2013 року зменшилися на 0.5 млрд. дол. США – до 31.7 млрд. дол. США. Відносно ВВП борг державного сектору скоротився з 18.3% до 17.4%. Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на 01 січня 2014 року залишається долар США (77.9%). Питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ скоротилася з 9.5% до 5.1%. Частка зовн заборгованості в гривнях незначною – 2.6%

Обсяг короткострокового зовн боргу становив 69 млрд. дол. США, збільшившись порівняно на 3.0 млрд. дол. США. Основним чинником зростання було збільшення кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоекономічними контрактами. До основних кредиторів -(МВФ), Світовий банк – СБ, МФК), (ЄБРР), (БАГІ) , + США, Німеччина, Франція, Швейцарія, Італія, Японія, а також таке найвагоміше у світі регіональне інтеграційне угруповання як ЄС. Із країн СНД – Росія.

Щодо повернення зовнішнього державного боргу, то у 2013 р. Україна мала повернути 9 млрд дол., з них 6 млрд дол. – зобов'язання за кредитами МВФ, які були взяті в 2008-2009 рр. Так на 2011-2013 рр. припала найбільша сума виплат за кредитами

В Україні можна виділити такі причини активних змін у динаміці державного боргу: - випуск облігацій внутр державної позики для збільшення статутних капіталів банків та для поповнення Стабілізаційного фонду; - отримання траншів позики МВФ; - зміна валют співвідношення динаміки зовн боргу; - збільшення витрат споживчого характеру та ін. Отримання позитивних ефектів залежить від: - співвідношення між імпортом і експортом капіталу; - форм залучення іноземного капіталу; - напрямів використання запозичених коштів; - збалансованості потоків капіталу з основними складовими економічного механізму та фінансово-кредитної системи держави.

  1. Основні передумови інвестиційної привабливості економіки України

Україна потенційно може бути однією з провідних країн за залученням інвестицій. Країна багата на природні ресурси, кваліфіковану і дешеву робочу силу, має значний науково-технічний потенціал, наявну інфраструктуру, потужну виробничу базу, величезний внутрішній ринок збуту продукції та успішну інтеграцію у світовий фінансовий та товарний ринок.

.Міжнародне співставлення позицій України з іншими країнами за показниками інвестиційного клімату та перешкод ведення бізнесу також свідчать про низькі вітчизняні показники.

Індекс світової конкурентоспроможності (Global Competitiveness Report) У рейтингу 2013/14 років Україна посідає 84-є із 144 місць. Індекс України – 4,05 бала (в 2012/13 = 73 м, 4,14 бали). Стільки ж набрали Уругвай, Словаччина та Чорногорія. Проблеми: 1) інституц-а стр-а, яка страждає від бюрократизму, недостатньої прозорості і фаворитизму (132 місце з 144 країн). 2) конкурентність на ринках товарів і послуг (117-е) і реформи фіні банк сектора (114-е). 3)розвиток інфр-и (65 -е місце) 4) стан доріг – 137 м. Причини зниження індексу конкурент-ті є падінням попиту на експортну продукцію, девальвація гривні і нестабільність фін системи

Індекс легкості ведення бізнесу (Ease of doing business Index) В 2013 Україна зайняла 112 (у 2012 – 137) місце із 185 країн. Такі ж позиції у Лесото, Еквадору й Філіппін. За легкістю започаткування бізнесу в Україні за рік ми піднялися на 66 позицій вгору, але на один пункт погіршилася дозвільна система в сфері будівництва. На 4 пункти вгору в легкості доступу до електромереж, але на 3 пункти опустилися в сфері захисту власності.

В Україні наявні об’єктивні й суб’єктивні чинники, які негативно впливають на процес іноз інвестування,:

– нестабільне законодавство, відсутність надійних гарантій захисту від його змін для іноземних інвесторів;

– темпи інфляції залишаються на значно вищому рівні, ніж у країнах Західної Європи і США;

– низька купівельна спроможність значної частини населення зменшує можливість реалізації на внутр ринку продукції, що могла б вироблятися на новостворених або реконструйованих із допомогою іноземного капіталу підприємствах;

– невирішеність питання щодо надання в приватну власність земельних ділянок під об’єкти, що приватизуються;

– невисокий рівень розвитку інфраструктури, яка могла б забезпечити швидкий оперативний зв’язок України з іншими країнами, надавати необхідні послуги для оперативного управління діяльністю підприємств з іноземними інвестиціями

Для подолання всіх зазначених проблем:

−стабілізувати політичну ситуацію в країні;

−усунути корупцію, зменшити управлінський апарат та їх витрати, сприяти прозорості ведення бізнесу;

−спростити отримання дозвільних документів, скоротити час та кількість перевіряючих служб;

−здійснити докорінну технічну та технологічну модернізацію економіки з метою збільшення продуктивності праці, зниження енерго- та матеріалоємності продукції,;

−запровадити новий менеджмент з усуненням всіх бюрократичних перепон та ризиків;

−впроваджувати інноваційні технології, оновлювати та модернізувати виробничі потужності підприємств;

−залучати інвестиції на правах державно-приватного партнерства, при цьому підприємства залишати в державній власності (державний контрольний або блокуючий пакет акцій ).

−вкладати залучені інвестиційні кошти на першочергові та пріоритетні проекти інвестиційного розвитку, запобігати тіньовому відтоку капіталу з країни;

−проводити структурні реформи, враховуючи міжнародні рейтингові дослідження.

Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», + Концепцію Державної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011–2015 роки,