84. Шляхи усунення інвестиційних та кредитних ризиків в мед України

Ризик в інвестиційній діяльності – це ризики зниження доходності, прямих фінансових втрат або упущеної вигоди, які виникають у процесі проведення інвестиційних операцій з різноманітних причин. Їхню сукупність можна поділити на дві групи: причини, що викликають системний ризик (пов’язаний із загальноекономічною й політичною ситуацією в країні, зі станом справ на ринку цінних паперів тощо), і чинники, через які виникають несистемні ризики (обумовлені фінансовим станом конкретного емітента).

Для подолання всіх зазначених проблем:

−стабілізувати політичну ситуацію в країні;

−усунути корупцію, зменшити управлінський апарат та їх витрати, сприяти прозорості ведення бізнесу;

−спростити отримання дозвільних документів, скоротити час та кількість перевіряючих служб;

−здійснити докорінну технічну та технологічну модернізацію економіки з метою збільшення продуктивності праці, зниження енерго- та матеріалоємності продукції,;

−запровадити новий менеджмент з усуненням всіх бюрократичних перепон та ризиків;

−впроваджувати інноваційні технології, оновлювати та модернізувати виробничі потужності підприємств;

−залучати інвестиції на правах державно-приватного партнерства, при цьому підприємства залишати в державній власності (державний контрольний або блокуючий пакет акцій ).

−вкладати залучені інвестиційні кошти на першочергові та пріоритетні проекти інвестиційного розвитку, запобігати тіньовому відтоку капіталу з країни;

−проводити структурні реформи, враховуючи міжнародні рейтингові дослідження.

Програмі економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», + Концепцію Державної програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011–2015 роки,

Валовий зовнішній борг України станом на 01 січня 2014 року становив 142.5 млрд. дол. США, збільшившись на 7.4 млрд. дол. США. Відносно ВВП обсяг боргу зріс за 2013 рік з 76.6% до 78.3%. Основним чинником такої динаміки було зростання обсягів зовнішніх зобов’язань реального сектору економіки, переважно за торговими кредитами. Водночас борг органів грошово-кредитного регулювання продовжував скорочуватися. Зовнішні зобов’язання секторів загального державного управління та органів грошово-кредитного регулювання з початку 2013 року зменшилися на 0.5 млрд. дол. США – до 31.7 млрд. дол. США. Відносно ВВП борг державного сектору скоротився з 18.3% до 17.4%. Основною валютою зовнішніх запозичень України станом на 01 січня 2014 року залишається долар США (77.9%). Питома вага зобов’язань у СПЗ перед МВФ скоротилася з 9.5% до 5.1%. Частка зовн заборгованості в гривнях незначною – 2.6%

Обсяг короткострокового зовн боргу становив 69 млрд. дол. США, збільшившись порівняно на 3.0 млрд. дол. США. Основним чинником зростання було збільшення кредиторської заборгованості підприємств за зовнішньоекономічними контрактами.

Отримання позитивних ефектів залежить від:

- співвідношення між імпортом і експортом капіталу;

- форм залучення іноземного капіталу;

- напрямів використання запозичених коштів;

- збалансованості потоків капіталу з основними складовими економічного механізму та фінансово-кредитної системи держави.