90.Приватизація як інструмент залучення інвестицій до української економіки

Приватизація — політика чи процес продажу або передачі державної чи суспільної власності (особливо націоналізованої промисловості) у руки приватних інвесторів.

В Україні ще в 1992 р. було прийнято програму приватизації майна державних підприємств.

Заходи не були комплексними та послідовними, на всіх етапах реформи була націленість на механічне зниження частки державних підприємств у структурі нац господарства, а також відсутність цілеспрямованості щодо забезпечення сприятливого підприємницького клімату. У результаті не було ані створено системи ефективної власності, ані залучено в бажаній кількості інвестицій з-за кордону. У результаті став відбуватися розпродаж державного майна за цінами значно нижчими, ніж бажані та оцінні

Найбільш привабливими для інвесторів були підприємства ма¬шинобудування та металообробки - приватизовано 84,3 %, бу¬дівництва - 90,7, харчової промисловості - 84 %, транспорту - 80 %, паливної промисловості - 40 %, електроенергетики - 39 %.

З одного боку, і приватизація, і, тим більше, прихід іноземних інвесторів є засобами створення інституту ефективного власника, який впроваджуватиме сучасний менеджмент, здійснюватиме необхідні інвестиції у сферу виробництва. З іншого боку, такий прихід означає залучення додаткових коштів до держбюджету, а в разі приходу на підприємство іноземного інвестора — насичення національної економіки капіталами.

Значення приватизації не повинне обмежуватися тільки фінансовими міркуваннями. Головне тут — довгострокові структурні зрушення, створення сприятливого для бізнесу підприємницького клімату, забезпечення сталого економічного зростання,. Але сам по собі факт проведення приватизаційних заходів не означає, що регулююча роль держави на цьому закінчилася. З метою забезпечення бажаних умов функціонування приватизованих національними та зарубіжними власниками підприємств доцільно вживати постприватизаційних заходів: здійснювати допомогу з кадровою підготовкою та менеджерським забезпеченням, проведенням соціальної політики тощо.

81.Особливості розвитку спільних підприємств з точки зору інвестиційних процесів в Україні

Спільні підприємства — підприємства, що базуються на спільному капіталі суб'єктів господарської діяльності України або іноземних суб'єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків. СП - міжнародні господар-ські організації, які ведуть спільну виробничу, збутову, посередницьку та іншу діяльність за участю одного або кількох українських підприємств чи приватних осіб і одної або кількох іноземних фірм.

На сучасному етапі входження України в світові ринкові відносини СП є однією з найефективніших форм міжнар ек-го співр-ва. Оскільки завдяки залученню іноземного капіталу ця форма міжнар співр-ва сприяє створенню додаткових каналів для притоку матеріальних та фінансових ресурсів, передумов послідовної її інтеграції до системи світових господ зв’язків. СП є найбільш ефективною формою впровадж в країні нових технологій, сприяє покращенню постачання споживчих товарів, підвищення якості обслугов продуктивності праці, економії ресурсів, збільшенню надходження іноземної валюти, заміщенню імпорту.

Існують певні тенденції, які якісно хар-ють розвиток СП в Україні:

-переважання партнерів з країн, що розвиваються, за кількістю створених СП за розмірами іноземних інвестицій; -створення СП, як правило, на двосторонній основі; -орієнтація СП на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені та сферу послуг; -обережність західних партнерів щодо великих інвестицій, що зумовлена відсутністю надійних гарантій їх захисту, наявність прямого та побічного контролю за такими інвестиціями; -частка українських партнерів у статутном фонді коливається від 40-90% і в середньому дорівнює 55%; -активна участь у СП малих зарубіжних фірм, орієнтованих на швидку віддачу невеликих інвестицій або вигоду від разових операцій; -зосередження СП у промислових центрах і районах України, зокрема в м. Києві.

За формою ведення бізнесу СП можуть бути: спільним АТ, товариством з обмеженою відповідальністю або іншою формою, яка не суперечить чинному законодавству України. На території України СП може бути створене:а) шляхом його заснування; б) внаслідок придбання іноземним інвестором част¬ки участі у діючому підприємстві без інозем¬ної інвестиції;в) через придбання юридичною чи фізичною особою України частки участі у підприємстві із 100% іноземною інвестицією.

Важливе значення для розвитку економіки України має залучення іноземних інвестицій. При цьому актуальним є використання таких механізмів, які передбачають залучення іноземного капіталу в значних обсягах. Стаття 3 ЗУ „ Про режим іноземного інвестування” визначає, що однією із форм здійснення іноземного інвестування в Україні є часткова участь іноземних інвесторів у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств.

Створення СП в Україні на сьогодні є актуальним та позитивним, оскільки СП дають значні інвестиції та нові технології управління, стимулюють процес вир-ва в Україні конкурентоспроможної продукції, полегшують її вихід на міжнар ринки.