61. Які механізми та інструменти використовують українські підприємства при виході на міжнародні ринки

Вихід підприємства на зовнішній ринок, де панує жорстка міжнародна конкуренція, можливий лише за умови використання сучасних методів управління, насамперед маркетингу. Міжнародна бізнесова практика виділяє три основні механізми виходу на зовнішній ринок: експорт, спільне підприємництво, пряме інвестування.

Коли застосовується модель експорту, то виробництво залишається на національній території, що має свої недоліки та переваги. СП та пряме інвестування потребують уже організації виробництва за кордоном. При цьому деякі форми СП реалізуються на основі укладання контрактів, без додаткових інвестицій, а спільне володіння та пряме інвестування передбачають інвестиції, тобто довгострокові вкладення капіталу в підприємства, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. Це зумовлює виділення контрактних та інвестиційних моделей виходу на зовнішній ринок.

Кожна з моделей виходу фірми на міжнародний ринок має свої недоліки та безумовні переваги, які потрібно розглядати у контексті особливостей товару. Водночас, доцільно зіставити стратегії та інструменти за такими критеріями: контроль ринку; гнучкість; ресурсні вимоги; ризик; причетність до міжнародного маркетингу .

Актуальною для України є така форма виходу підприємства на зовнішні ринки, як «СП». На сьогодні поняття і статус СП визначається Законом України „Про зовнішньоекономічну діяльність”. Однак, згідно з Державним класифікатором „Класифікація організаційно-правових форм господарювання”, затвердженим наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28 травня 2004 р., чинним законодавством не передбачається створення та державна реєстрація нових підприємств з організаційно-правовою формою „СП”.

Починаючи з 2001 р. спостерігається різкий спад кількості СП: порівняно з 1997 р. кількість СП зменшилась майже в 1,5 рази, що, у свою чергу, пов’язано зі скасуванням податкових та митних пільг для спільних підприємств. Кількість спільних підприємств з 2004р. характеризується стабільністю. На 11 квітня 2011 року таких підприємств було в кількості 4911, що порівняно з 1997р. зменшилась в 2 рази.

Найбільша кількість СП функціонує у переробній промисловості, торгівлі, займаються ремонтом автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку та операціями з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям

СП як найбільш зріла форма міжнародного співробітництва можуть позитивно впливати на формування нової структури економіки України і процеси ринкової орієнтації та сприяти інтеграції у світову систему господарювання. Особливе значення має діяльність СП щодо запозичення передових технологій та досвіду управління, розвитку експортоорієнтованих та імпортозамінних видів продукції, забезпечення виходу вітчизняної продукції на світовий ринок. Участь у спільних підприємствах зарубіжного партнера, який, як правило, вже займає позиції на світовому ринку, у ряді випадків дає українській стороні єдину можливість вийти на ринки інших країн та закріпитися там.