52. Ступінь міжнародної виробничої спеціалізації економіки України

Міжнародна спеціалізація –зосередження вир-а одних видів продукції в одних країнах(або на підприємствах одних країн), а інших видів продукції – в інших країнах(чи на їх підприємствах).

ПОкахники:: а) коефіцієнт відносної експортної спеціалізації – допомагає визначити коло товарів і галузей, які для даної країни є міжнародно спеціалізованими.

б) експортна квота – показує у якій мірі нац промисловість, окремі її галузі та фірми орієнтуються на зовн ринки, і, в той же час, показує ступінь відірваності нац ринку, галузей чи фірм від зовн ринків.

Якщо в експорті країни переважає продукція переробної промисловості – це свідчить про високий рівень міжнародної спеціалізації виробництва країни, а перевага в експорті продукції добувних галузей і продукції сільського господарства – свідчить про пасивну роль в міжнародній спеціалізації виробництва.

У міжнародному поділі праці Україна виділяється, насамперед, сировинними, капітало- та матеріаломісткими галузями (добувна промисловість, сільське господарство та галузі, що розвиваються на їх базі), а тому структура її експорту недосконала — понад 4/5 в ній складають сировинні товари та продукція первинної переробки.

Основу експорту складають чорні метали та вироби з них (прокат, труби), на які припадає понад 44% валютних надходжень від експорту, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (азотні добрива, продукти неорганічної хімії), мінеральні продукти (залізна і марганцева руда, концентрати, вугілля, цемент і будівельні матеріали, сіль та ін.), сільськогосподарські та продовольчі товари (цукор і вироби з нього, зерно, олія, м'ясо, молоко і молокопродукти та ін.). Експорт машин, устаткування і транспортних засобів складає менше 13% від загального його обсягу.

Основу імпортних надходжень становлять мінеральні продукти (майже 47%), насамперед паливо (природний газ, вугілля, нафта та продукти її перегонки), машини, устаткування і транспортні засоби. В Україну завозиться також продукція хімічної, фармацевтичної, харчової і легкої, деревообробної і целюлозно-паперової галузей.

Зовнішньоторговельними партнерами України є приблизно 190 країн і територій. Майже половина всього обсягу експортно-імпортних операцій припадає на країни колишнього СРСР, насамперед Росію, яка є основним партнером у зовнішній торгівлі, а також Туркменистан, Білорусь, Молдову і Казахстан. Серед інших країн найбільше операцій здійснюється з Німеччиною, США, Туреччиною, Італією, Польщею, Словаччиною, Угорщиною.

53. Досвід функціонування вільних економічних зон (вез) в Україні

ВЕЗ – це територія в прикордонних або інших регіонах країни, яка має особливий юридичний та митно-економічний статус.

Мета створення ВЕЗ – залучення іноз інвестицій та сприянні їм, активізація спільної підпр-ої ді-ті жля нарощування експорту товарів і послуг, поставок на внутр. ринок високоякіснох продукції та послуг, залучення і впровадження нових технологій, ринкових методів госп-ня, розвитку інфраструктури ринку, поліпшення використ припрод і труд ресурсів,.

Статус і територія ВЕЗ+ термін її дії визначається ВР України – прийняття закону для кожної окремої зони.

ТИПИ ВЕЗ вільні митні зони і порти, експортні, транзитні зони, митні склади, технологічні парки, технополіси, комплексні виробничі зони, туристсько-рекреаційні, страхові, банківські

Загальна територія – ВЕЗ І Територій Пріоритетного розвитку – 10,5% території У Кількість областей 12, К-ть міст – 58

Затверджено 412 інвечстиційних проектів (1,659 млрд жол), залучено інвестицій543,5 млн дол., створено і збережено 62,4 тис роб місць.

Спеціальні (вільні) економічні зони – 11. "Азов" (м. Маріуполь) "Донецьк""Закарпаття""Інтерпорт Ковель" (Волинська область) "Курортополіс Трускавець" (Львівська область) "Миколаїв" (Миколаївська область) "Порто-франко" (м. Одеса) "Порт Крим" (Автономна Республіка Крим) "Рені" (Одеська область) "Славутич" (Київська область) "Сиваш" (Автономна Республіка Крим)

У березні 2005 року законом про бюджет-2005 скасовано пільги зі сплати податку на прибуток і пдв для су’єктів , які реалізують інвест та інновац проекти в ВЕЗ і територіях пріоритетного розвитку – як одна з умов МВФ.

Законопроектами передбачено переліе відповідних захисних норм:

•Чіткі вимоги до інвестора (к-ть нових роб місць, обсігу інвестицій, розміру ЗП)

•Передбачено відповідальність за порушення умов отримання держ допомоги (сплата всіх податків+пеня)

•Неможливість отримати преференцій від держави на суму більшу, ніж внесено у вигляді інвестицій

•Суми подітків на прибуток, які б мали бути сплачені до бюджету зарах на спец рахунок казначейства та викор-ся виключно на придбання нового обладнання та технологій

За останнє десятиріччя перед відміною дії ВЕЗ, тобто до кінця 2004 р. в економіку України вкладено 6,7 млрд. доларів США ПІІ, що складає приблизно 7,5% від загальнодержавної Найбільшу частку серед інвестицій займають інвестиції США (15,2%), Кіпру (8,9%), Нідерландів (8,6%), Росії (7,5%), Великобританії (7,1%), Німеччини (5,7%).

ВЕЗ України цікавляться сьогодні різні інвестори Друга у світі компанія з електроніки сінгапурська “Флекстронікс” переводить вир-во картриджів для копіювальних машин з Голландії до Карпат; болгарська компанія “Пріста Ойл” хоче будувати комплекс для переробки мастил у ВЕЗ Чорноморського порту Одеси вартістю у 2,5 млн дол.; австрійська компанія “Ґрайцінґер”, що експортує м’ясо до Росії, створила у Каратах своє відділення і готова будувати там завод. Пільгами у вільних економічних зонах України користуються не лише закордонні інвестори, а й українські експортери, як, приміром, один із найбільших в Україні виробників сталі – “Азовсталь”.