40.Україна в міжнародній торгівлі високотехнологічними товарами та послугами

Частка високотехнологічних товарів у ЕХ є досить низькою - 2,8%. Подібною є ситуація з ІМ - 4,7%. Темпи зростання як експорту, так і імпорту хар-ся значною варіативністю. Це пояснюється впливом на зовнішню торгівлю України кон’юнктури ринку високотехнологічних товарів.

У структурі ЕХ п-продукція аерокосмічної галузі, електроніка, засоби зв'язку та фармац препарати –85% від ЕХ товарів цієї групи. Щодо імпорту - фармацев вироби, електронні товари і засобам зв'язку та неелектричній техніці (75%). Найбільш ефективною стратегією для розвитку експорту - експортна орієнтація на ринки країн Азії, а саме на ринки Китаю, Індії, Республіки Корея та Ірану. Для цього потрібні певні інституційні заходи для проведення політ діалогу щодо підписання відповідних домовленостей про співр-о з названими країнами у високотехнологічній сфері. Послуги У структурі її зовнішньоторг відносин на них припадає понад 7 млрд. дол. (або більш як 35% обсягу торгівлі послугами) , у тому числі 30% – у сукупному ЕХ послуг і 50% –в ІМ. Укр - нетто‑ЕХ високотехнол послуг і має понад 1 млрд. дол. додат сальдо ПБ. Значний внутр попит на високотех послуги забезпечує реалізацію більшої їх част на ринку країни= вартісний обсяг їх ЕХ–0,3% ВВП.

У структурі ЕХ -ринкові послуги, (частка 56%). високотехнологічних послуг вищого рівня наукомісткості – 28%. Зменш частка фін послуг (з 18% у 2008 р. до 10% у 2011 р.). Мало представлено ін наукомісткі послуги (до 6%), хоча в країні є значні передумови для розширення ЕХ цього виду послуг у сферах освіти, наук досліджень і розробок, медицини, лікув‑курортної інфр-и, культ‑спорт рекреації тощо.

Причина недостатньої реалізації ЕХ потенціалу - експорт послуг здійснюється в основному через транскордонні поставки, тоді як розвинуті країни надають їх переважно через підприємства, спеціально створені на територіях країн‑споживачів.

В імпорті -. ринкові (41%) та фінансові (36%) послуги (80% у сукупному обсягу) Частка останніх стрімко зменш-я внаслідок того, що після періоду інтервенції у вітчиз банк систему іноз капіталу, частка якого досягла максимуму (42%) наприкінці 2010 р., іноземні банки почали залишати Україну.

41. Регулювання міжнародних ринків інтелектуальної власності

Предметом міжнародного регулювання -охорона прав на винахід, промислові зразки, товарні знаки, що являють собою об'єкти інтелектуальної власності.

Проблемами захисту прав інтелектуальної власності займаються такі міжнародні організації як Європейська патентна організація (ЄПО), Світова організація інтелектуальної власності (СОІВ), Світова організації торгівлі (СОТ).

Основними цілями Європ патентної організації, створеної на основі Конвенції про видачу європейських патентів, підписаної в 1973 р. і ратифікованої в 1977 p., є: видача європейських патентів; розширення співробітництва між європейськими державами у сфері охорони винаходів, посилення патентного захисту; сприяння створенню і модернізації патентних систем у країнах, що розвиваються (підготовка кадрів і консультування, надання експертів і документації*); здійснення наукової, інформаційної і видавничої діяльності.

Сферою діяльності ВОІВ, створеної в 1970 p., є промислова власність, що стосується захисту прав на винахід, товарні знаки, промислові зразки, а також авторські права, в основному на літературні, музичні, художні, фотографічні й аудіовізуальні здобутки. Головні цілі - охорона інтелектуальної власності в усьому світі на основі співробітництва між країнами і МО, розширення адміністративного співр-ва між об'єднаннями держав у галузі інтелектуальної власності; поширення інформації; підтримка при одночасному одержанні прав на винаходи, товарні знаки, промислові зразки чи моделі в декількох країнах.

У правовій системі COT -Угода про торговельні аспекти прав ІВ (Угода ТРІПС).

Угода ТРІПС визначає мінімальні стандарти і періоди, на які надається захист різних прав ІВ. Від країн вимагається не вдаватись до дискримінації іноземців, а також між іноземцями і вітчизняними громадянами щодо набуття, обсягу і збереження прав інтелектуальної власності (поширення режиму найбільшого сприяння і національного режиму).

Тінізація ринку ІВ в Україні. Міжнародний альянс ІВ поставив Україну першою в списку 58 країн із низькими стандартами охорони ІВ.До порушення права ІВ відносяться: піратство (опублікування, відтворення, ввезення \вивезення в Україну, розповсюдження контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення), плагіат (оприлюднення чужого твору під своїм іменем), підроблення, зміна інформації тощо.

Охороною ІВ займаються: 1)Держ служба ІВ України - забезпечення держ політики у сфері IB, розроблення пропозицій щодо нормативно-правової бази функ-я держ системи охорони IB, +держ реєстрацію та ведення держ реєстрів щодо ОПІВ, видачу охоронних документів, 2)Держ підпр-о „Український інститут промислової власності“– здійснює експертизи заявок на об’єкти промислової власності на предмет відповідності умовам правової охорони і видає експертні висновки. 3)Держ підпр-о „Українське агентство з авторських та суміжних прав“ (УААСП) -управління майн правами авторів, за бажанням автора здійснює держ реєстрацію об’єктів АСП (авторських та суміжних прав); здійснює допомогу щодо захисту прав у разі їх порушень, допомагає в укладанні ліцензійних угод.

42.    Місце міжнародних технологічних послуг в структурі міжнародних послуг України

В сфері послуг в світі простежуються зрушення у напрямі технологічно складних видів діяльності. Зокрема, вклад у ВВП НДДКР збільшився з 0,25% (у 1995 р.) до 6,3% (у 2007 р.) , фін послуг – відповідно, з 11,4% (у 1950 р.) до 20,9% (у 2006 р.), операцій з нерухомістю, оренди та лізингу – з 8,6% до 13,1%, а власне фінансів і страхування – з 2,6% до 7,8% .

Послуги У структурі її зовнішньоторг відносин на них припадає понад 7 млрд. дол. (або більш як 35% обсягу торгівлі послугами) , у тому числі 30% – у сукупному ЕХ послуг і 50% –в ІМ. Укр - нетто‑ЕХ високотехнол послуг і має понад 1 млрд. дол. додат сальдо ПБ. Значний внутр попит на високотех послуги забезпечує реалізацію більшої їх част на ринку країни= вартісний обсяг їх ЕХ–0,3% ВВП.

У структурі ЕХ -ринкові послуги (юрид, авіатранспорт, (частка 56%). високотехнологічних послуг вищого рівня наукомісткості – 28%. Зменш частка фін послуг (з 18% у 2008 р. до 10% у 2011 р.). Мало представлено ін наукомісткі послуги (до 6%), хоча в країні є значні передумови для розширення ЕХ цього виду послуг у сферах освіти, наук досліджень і розробок, медицини, лікув‑курортної інфр-и, культ‑спорт рекреації тощо.

Причина недостатньої реалізації ЕХ потенціалу - експорт послуг здійснюється в основному через транскордонні поставки, тоді як розвинуті країни надають їх переважно через підприємства, спеціально створені на територіях країн‑споживачів.

В Україні в ІТ‑сфері працює майже 3,2 тис. підприємств, де зайнято 215 тис. осіб, з яких 40 тис. – це висококваліфіковані спеціалісти, щозаймаються безпосередньо IT‑технологіями. Крім того, близько 2 тис. різних компаній теж розробляють програмну продукцію. Щороку вони реалізують її на суму понад 12 млрд. грн., з якої 79% (на 9,5 млрд. грн.) експортується.

В імпорті -. ринкові (41%) та фінансові (36%) послуги (80% у сукупному обсягу) Частка останніх стрімко зменш-я внаслідок того, що після періоду інтервенції у вітчиз банк систему іноз капіталу, частка якого досягла максимуму (42%) наприкінці 2010 р., іноземні банки почали залишати Україну.

Асортиментна структура високотехн послуг вищого рівня наукомісткості у зовнішньоторг відносинах України регіон інтеграц об’єднаннями має істотні відмінності. Якщо з країнами СНД вона складається переважно з послуг пошти і зв’язку, питома вага яких у товарообороті по сукупності високотехнологічних послуг вищого рівня науко місткості впродовж 2008–2011 рр. становила 51–61%, то з країнами ЄС – відповідно, з послуг у сфері інформатизації, частка яких зросла з 44% до 62%. При цьому Україна має стале додатне сальдо по торгівлі послугами пошти і зв’язку з країнами СНД і зростаючий коефіцієнт покриття експортом імпорту (2,9 у 2008 р. і 3,7у 2011 р.). Очевидною причиною значної затребуваності послуг пошти і зв’язку є близькість людських, товариських і ділових відносин між населенням України та країн СНД.