31. Конкурентоспроможність людського капіталу України в умовах міжнародної трудової міграції

Позитив у форм-і люд капіталу в Україні: збільш-я частка населення з вищою освітою – майже 100% дорослого населення; заг охопленість навчанням – 84%, зростає комп’ют грамотність; форм-я уміння працювати в ринк серед-щі; підвищується підприємницька активність Індекс світ конкурентоспроможності - У 2013/14 років Україна посідає 84-є із 144 місць. Фактори підвищ конкурентоспроможності: освітн си-а, легкий доступ до усіх р-в освіти (47-е місце у вищій освіті і навчанні і 54-е в поч освіті). Негатив: Не підвищ-ся темпи відтворення населення, погірш-я показники здоров’я людей, зростання старіння населення – більше 35% людей похилого віку. + поява дипломованих спеціалістів не відповідає росту якості роб сили – випускники не вміють застосовувати набуті теор знання, вчаться з нуля на підпр-ах; корумпованість закладів оствіти; Причини: низька оплата праці, неефект си-а проф. навчання, підвищ кваліфікації та перекваліф фахівців робіт спеціальностей; незадовільний стан мед обслуг-я населення і низька ефективність заходів щодо покращення охорони здоров’я та праці

Міграція: низький р-нь оплати праці, відсутність привабливих роб місць, достойних умов праці призводять до «відтоку мізків». Щорічна інтелектуальна еміграція налічує приблизно 95,4 тис. фахівців, тобто емігрує кожний 26 спеціаліст з вищою освітою. Протягом останніх років Україну залишило приблизно 5-5,5 тис. учених, що еквівалентно втраті 4-4,5млрд.дол.США. . Лише впродовж останніх шести років з України виїхали 47 доктори і 252 кандидатів наук. Як правило, таких спеціалістів запрошують на роботу на довгостроковий період, або ж пропонують постійне проживання. Попри це більшість кваліфікованих працівників так і не реалізовується за кордоном: Лише деякі українці можуть за кордоном знайти роботу відповідну їх кваліфікац рівню, майже всі вони, незалежно від р-ня освіти працюють на низькокваліфікован роб місцях. Вирішення проблеми: форм-я якісних роб місць та сприяння інтелектуалізації люд капіталу, розвиток сис-и проф. навчання і перенавч відповідно до потреб ринку, регул-я міграц потоків, Україні слід скористатися практикою країн ЄС, яка сприяла створенню спіл науково-дослід центрів для ефективного проведення НДДКР – таким чином залучатимуться інвестиції, а «уми» залишаться в країні, реформ-я економіки – як наслідок створ достойних роб місць, високою оплатою праці.

32. Соціально-економічні наслідки міжнародної міграції людських ресурсів Україні

Негатив на ринку праці:- погірш якості роб сили через відплив за кордон найбільш активної частки населення та її заміщення некваліфіков іммігрантами;

- фактичне обмеження труд прав укр. емігрантів за кордоном, через що більшість з них стикається з порушенням їхніх труд прав і несприятливими умовами праці;

- утрата проф навичок під час еміграції;

- зниження розмірів зарплати працівників певних галузей і секторів економіки в Україні через готовність більшості іммігрантів одержувати зарплату, нижчу за її рівноважний рівень, і зростання неформальної зайнятості через імміграцію + криміналізація ринку праці та посиленням експлуатації працівників

- держава дарма витрачає кошти на навчання громадян, які згодом виїжджають: як наслідок утвор диспропорція на ринку праці через невідповідність потребам ринку (які були сформ через держ замовлення в університетах) наявних кадрів

Уповільнення темпів розвитку науково-техн прогресу в зв'язку з чисельною інтелект еміграцією укр. вчених за кордон;

Виникнення політ та економ претензій до нашої країни в зв'язку із збільш нелегальної труд еміграції;

Використання наших громадян на низькокваліфік, важких роботах зі шкідл умовами праці, дискримінація та експлуатація з боку роботодавців

Позитивним результатом міграції є скорочення безробіття власного населення. Скорочується соц. напруга, в багатьох випадках грошові перекази на батьківщину громадян, які працюють за кордоном, суттєво пом’якшують негативні наслідки виїзду. Грош перекази у 2012 році = 7,5 млрд дол. або 4% ВВП. Для порівняння: заг обсяг ПІІ склав 6 млрд дол. Вважається що Україна втратила б 7% свого потенціалу без трансферту мігрантів. Найбільша частка переказів витрачається на проживання (73%), споживчі товари (26%), і лише 3,3% - на розвиток бізнесу. Найбільше переказів надходить з Росії, США, Німеччини, Греції, Італіх та Великобританії.

Міграц капітал скорочує бідність, підвищує добробут населення, завдяки витрат на освіту і охорону здоров’я, накопичення людського капіталу. Проте для виростання потенціалу переказів потрібно створити сприятливі умови для розвитку бізнесу, спрямовувати їх офіційними каналами, засобами екон політики заохочення інвестиц використання.

Більшість переказів укр. мігрантів залишається за кордоном через недовіру до фін інститутів, а ті що надійшли – через ті ж причини інвестуються не в економіку а в нерухомість або йдуть в тіньовий сектор. Підвищення рівня кваліфікації, освоєння нових технологій, професій, систем організації вир-а труд мігрантів. Сприяння інтеграції України до міжнар ринку праці через міждерж обмін роб силою тощо