20. Особливості формування моделі стратегії національної безпеки України

В Україні Президент визначає Стратегію нац. безпеки України та подає пропозиції про зміни до чинних законів з питань нац безпеки і оборони. У останній редакції стратегії зазначено 5 нац інтересів:

 утвердження конституц прав і свобод людини і громадяни на, створення умов для вільного розвитку людини, реалізації її творч потенціалу через різноманіття форм сусп організації;

 захист держ суверенітету України, її територ цілісності, недоторканності державного кордону;

 створення конкурентоспроможної, соц.- орієнт ринк економіки та забезп зростання р-я життя і добробуту населення;

 гарантування безпечних умов життєдіяльності населення, захисту і відновлення навколиш прир середовища;

 збереження і розвиток духовних і культурних цінностей укр сусп, зміцнення його ідентичності на засадах етнокультурної різноманітності.

Зовн політика: розкрити та адаптувати потенціал позаблокової політики. Напрями стратегічного партнерства України: ЄС, РФ, США. Необхідність розширення співпраці України з новими центрами економічного зростання

Реформування сектору безпеки і оборони, впровадження загальноєвроп норм та принципів його функт-я, а також загальноєвроп норм і стандартів цивільно-військ відносин, побудови органів безпеки, розвідувальних і правоохоронних органів

Пріоритет розвитку правоохор і спец органів як структур, що забезпечують реалізацію прав і свобод людини та громадянина.

Інформаційна безпека= безпека захисту інформації, безпеки інформ ресурсів і віднесення проблеми ЗМІ у функт-ні інформ поля до проблем політ безпеки. Це є суттєвою новацією і відповідає світовим нормам і традиціям. Врахування наслідків світової фін-еко кризи та системи антикризових заходів

етапи реалізації Стратегії:

 реформування системи управління нац безпекою і його напрями;

 формування сектору безпеки і оборони як цілісної системи

 конкретні напрями розвитку системи демократ цивільного контролю за сектором безпеки і оборони;

 ресурсне забезпечення нац безпеки (обов’язковим є врахування в Держ бюджеті видатків на забезп реалізації визначених Стратегією завдань фінансовими, інтелект-кадровими, матер-техн, інформ та ін необхідними ресурсами);

 принципи та механізми державного і громадського контролю за реалізацією Стратегії.

21. Зовнішньополітична сфера та економічна сфера державної політики

Основними напрямами держ політики з питань нац безпеки України є у зовнішньопол сфері –

-створення сприятливих зовнішньополіт умов для прогресивного екон і соціального розвитку України;

-запобігання втручанню у внутр справи України і відвернення посягань на її держ суверенітет і територ цілісність з боку інших держав;

-забезпечення повноправної участі України в загальноєвроп та регіон системах колективної безпеки, набуття членства у ЄС при збереженні добросусідських відносин і стратегічного партнерства з РФ, іншими державами світу;

-сприяння усуненню конфліктів, насамперед у регіонах, що межують з Україною;

-участь у міжнар миротворчій дія-ті під егідою ООН, ОБСЄ, інших міжнар організацій у сфері безпеки;

-участь у заходах щодо боротьби з міжнар організов злочинними угрупованнями та міжнар тероризмом, протидія поширенню ядерної та іншої зброї масового ураження і засобів її доставки;

-адаптація законодавства України до законод-а ЄС;

Україна розвиватиме свою зовнішньополіт активність і на субрегіон напрямах. Інтереси України як морської держави вимагають активізації її участі у Чорноморс екон співробітництві та Дунайській комісії, поступового налагодження широких контактів на Середземноморському напрямі.

Україна прагнутиме до підтримання контактів з Вишеградською групою, Північною Радою та Радою держав Балтійського моря, розвиватиме співроб-о у межах Карпатського єврорегіону. Перспективною метою є членство України в Європ Співтовариствах, а також ін загальноєвропейських структурах.

Загрози нац інтересам і нац. безпеці України у зовнішньополіт сфері:

-посягання на держ суверенітет України та її територу цілісність, територ претензії з боку інших держав;

-спроби втручання у внутр справи України з боку ін держав;

-воєнно-політ нестабільність, регіон та локальні війни в різних регіонах світу, насамперед поблизу кордонів України;

-наростаюче науково-технолог відставання України від розвинутих країн;

-відплив учених, фахівців, кваліфікованої робочої сили за межі України.

Основними завданнями в галузі економіки є:

- реформування електроенергетичного сектора;

- надання людям економічної свободи;

- зміцнення інституційних структур національної економіки;- стабілізація нацвалюти;

- створення умов для подолання кризи вир-а і для підвищення його конкурентоспроможності;

- розвиток аграрного сектора економіки, перетворення землі в товар і набуття нею реальної вартості;

- утвердження відкритого типу економіки, забезпечення прозорості економічних процесів;

- входження у світовий економічний простір;

- захист вітчизн товаровиробника шляхом створення фін, кредит та податк механізмів, які стимулюють вир-о;

- створення укр економіки як самодостатньої системи;

- легалізація "тіньових" капіталів і вир-в, - інтенсифікація процесів приватизації, особливо в аграрному секторі;

- посилення боротьби з екон злочинністю, корупцією;

- переведення економіки у ліберальне русло.

Реалізація економічної політики в Україні передбачає використання таких методів впливу держави на економіку, як: - регулювання і планування пропорцій;

- державні замовлення; - цільові програми;

- політика доходів; - вирівнювання економічних потенціалів і життєвих умов різних регіонів