1. Дайте загальне визначення міжнародного торгового права. В чому полягає особливості предмета та метода

Міжнародне торгове право – це сукупність норм і принципів міжнародного права і нового Lex mercatoria, що регулює за допомогою матеріально-правового (прямого) методу приватно-правові (майнові) відносини у сфері міжнародної торгівлі.

Характеристика:

1 МТП охоплює норми міжнародного публічного права, які регулюють приватно-правові відносини

2 МТП охоплює сукупність звичаїв міжнародної торгівлі, а також транснаціональні норми саморегулювання підприємців

3 Методом правового регулювання є метод, за допомогою якого міжнародні торгові відносини матеріальними нормами (без застосування колізійних норм)

4 МТП регулює відносини між суб’єктами права, які формуються на основі принципу юридичної рівності сторін з приводу об’єктів, що мають грошове визначення

5 МТП регулює торгівлю, обтяжену іноземним елементом, тобто діяльність з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), а також здійснення розрахунків з цих операцій

Предметом міжнародного торгового права є приватно-правові (майнові) відносини у сфері міжнародної торгівлі. Дані відносини виникають між суб’єктами приватного права та формуються на основі принципу юридичної рівності сторін з приводу об’єктів, що мають грошове визначення Предметом МТП є лише торгівля, обтяжена іноземним елементом, тобто діяльність з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг), а також здійснення розрахунків з цих операцій

Методом МТП є матеріально-правовий (прямий) метод. Колізійні норми не застосовуються

2. Джерела правового регулювання міжнародного фактонгу. Визначіть умови застосування Конвенції про міжнародний факторинг

Оттавська Конвенція УНІДРУА про міжародний факторинг. Застосовується: Україна, Нігерія, Латвія, Італія, Угорщина, Німеччина, Франція

Конвенція застосовується щоразу, коли грошові вимоги, відступлені згідно з договором факторингу, випливають з договору купівлі-продажу товарів між постачальником та боржником, place of business яких знаходиться на території різних держав і (основна умова)

А)такі держави і держава, де фактор здійснює господарську діяльність, є Договірними державами; або (додаткова умова)

b)як договір купівлі-продажу товарів, так і договір факторингу регулюються законодавством Договірної держави. (альтернативна умова)

1. Особливості правосуб’єктності в мтп. Порівняйте міжнародну уніфікацію правового статусу суб’єктів міжнародного торгового обороту в єс та снд.

МТП не містить універсальних, уніфікованих норм, які б визначали статус суб’єктів міжнародного торгового обороту. Суб’єкти міжнародного торгового обороту нічим не відрізняються від суб’єктів національного цивільного обороту тієї чи іншої держави, адже особа отримує право самостійно вчиняти угоду відповідно до свого національного законодавства. Саме тому майже всі суб’єкти відповідно до національного права можуть бути суб’єктами міжнародного торгового права.

Проте дане коло трохи вужче у зв’язку з наступними причинами:

1 Не будь-яка угода цивільно-правового характеру, яка здійснюється між суб’єктами різних держав є угодою міжнародного торгового права. Саме тому до МТП належать лише суб’єкти, які укладають угоди комерційного характеру

2 Деякі суб’єкти національного права не є суб’єктами, що здійснюють підприємницьку діяльність, наприклад церкви, благодійні фонди

3 Законодавство деяких держав не наділяє автоматично всіх суб’єктів національного права на укладення угод в міжнародному торговому обороті.

Основними суб’єктами є:

-Приватний підприємець

-Повне товариство

-Командитне товариство

-Акціонерне товариство

-Товариство з обмеженою відповідальністю

-ТНК

-Держава

ЄС: право ЄС містить ряд директив, які направлені на створення одноманітних норм для держав ЄС:

- Директива, пов’язана з питаннями публікації відомостей про торгові об’єднання в торгових реєстрах, а також про визнання недійсності торгових об’єднань.

-Директива про одноманітні вимоги до статуту акціонерного товариства

- Директива з приводу відносин злиття підприємств.

-Директива регулює питання складання балансу підприємства, що діє на основі обєднання капіталів та ін.

Проте головним недоліком уніфікації в рамках ЄС є фрагментарність

СНД: Існують деякі акти, направлені на уніфікацію законодавства про суб’єкти підприємницької діяльності. Наприклад Рекомендаційний закон «Про акціонерні товариства», а також модельний цивільний кодекс.

Проте головним недоліком уніфікації в рамках СНД є рекомендаційний характер.