3. Бізнес-планування інвестиційного проекту
Бізнес-план є одним з основних документів, що визначає стратегію функціонування підприємства. Бізнес-план – стандартний для більшості держав з розвинутою ринковою економікою документ, в якому детально обґрунтовується концепція призначеного для реалізації реального інвестиційного проекту та наводяться основні його розділи (рис. 3). Разом з тим він базується на загальній концепції розвитку підприємства, більш докладно розробляє економічний та фінансовий аспект стратегії, дає техніко-економічне обґрунтування конкретним заходам. Реалізація стратегії ґрунтується на інвестиційних програмах, складених як ціла система взаємозалежних технічних, організаційних і економічних змін на певний період.
Бізнес-план охоплює одну з частин інвестиційної програми, термін реалізації якої, як правило, обмежений декількома роками (часто кореспондуються з термінами середньострокових або довгострокових кредитів), що дозволяє дати досить чітку економічну оцінку наміченим заходам.
Найважливішою задачею розробки бізнес-планів є проблема залучення й обґрунтування інвестицій (кредитів), у тому числі закордонних, необхідних для здійснення проектів техніко-технологічного переоснащення або реконструкції підприємств. У цьому випадку бізнес-план реальних форм інвестування необхідний як основний інструмент, що дає можливість вибору того або іншого альтернативного варіанту інвестування і підтверджує гарантованість їхнього повернення на основі ефективного використання.
Структура бізнес-плану інвестиційного проекту досить стандартна, поза залежністю від обсягу необхідних інвестицій. Зміст і відповідне оформлення бізнес-плану – необхідна умова того, щоб проект, принаймні, почали розглядати потенційні інвестори чи кредитори. Як правило, прогнозування розвитку здійснюється на 2–5 років, причому для першого року розбивка всіх показників робиться найбільш докладно (щомісячно), для другого – за кварталами, а 3–5 років – в цілому за рік.
Складати бізнес-план слід фахівцям із залученням працівників підприємства, що дозволить здійснити цей процес на досить високому рівні і забезпечити його обґрунтування.
Підходи до розробки й викладу бізнес-плану диференціюються в залежності від характеру ІП. Обсяг бізнес-плану інвестиційного проекту залежить від його мети та розмірів фінансування. Для великих інвестиційних проектів необхідні значні інвестиційні ресурси, а тому і бізнес-план розміщується на 40–50 сторінках.
Це пов’язано з підвищеним рівнем ризиків для інвестора й обов’язковим залученням експертів відповідного профілю. Для невеликих інвестиційних проектів (чи середніх) допускається розробка більш короткого варіанту бізнес-плану на 20–30 сторінках, який у разі потреби може бути уточнений та доповнений.
Розділ 1. Коротка характеристика інвестиційного проекту (резюме). Складається після всіх розділів, але знаходиться на першій сторінці. Наводиться висновок про те, чи відповідає проект спрямованості інвестиційної діяльності та інвестиційній стратегії. Міститься коротка характеристика інвестиційного проекту й вказується необхідна сума інвестиційних ресурсів у національній валюті на момент розробки бізнес-плану.
Розділ 2. Характеристика галузі, в якій реалізується ІП. Розглядається вплив зовнішнього середовища на перспективність та ефективність впровадження ІП, а також відповідність галузевої спрямованості проекту задачам національної економіки.
Розділ 3. Характеристика продукції (послуг) містить: відмітні риси та привабливість для споживачів; переваги у порівнянні з іншими продуктами, товарами чи послугами (за якістю, дизайном й т. ін.); конкурентоспроможність продукції, товарів чи послуг; період життєвого циклу й удосконалювання техніки та технології; у разі необхідності – необхідна форма правового захисту (патент, авторське право і т. ін.).
Розділ 4. Розміщення об’єкта. З одного боку, необхідно оцінити інвестиційну привабливість даного реґіону, а з іншого – розглянути потенційні переваги його місця розташування з позицій наближеності до ресурсів (сировина, кадри) чи до ринків збуту.
Розділ 5. Аналіз ринку. Аналіз охоплює не тільки поточний, а й майбутній (прогнозований) стан даного ринку. Основні етапи цього аналізу: характеристика потенційних споживачів даного товару, продукції чи послуг (далі – продукції); види продукції, розглянуті в інвестиційному проекті, що знаходяться на внутрішньому ринку, й оцінка сучасного обсягу попиту на продукт на цьому ринку за останні 3 роки; прогноз можливого обсягу продажу продукції в рамках інвестиційного проекту на найближчі 5 років, у тому числі на внутрішньому (за регіонами) та зовнішньому ринках; оцінка рівня та динаміки цін на продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках; оцінка сучасного рівняконкуренції, який прогнозується на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Розділ 6. Обсяг і структура виробництва продукції (послуг), тобто основна характеристика майбутньої виробничої діяльності об’єкта інвестування на стадії його експлуатації. Визначається загальний обсяг запланованого випуску продукції в середньому за рік при виході об’єкта на проектну потужність. На другому етапі аналогічні розрахунки проводяться за всім асортиментом (чи групами) продукції. На третьому етапі результати диференціюються за роками майбутнього (п’ятирічного) періоду. Обсяги розраховуються в натуральних одиницях, національній валюті, у доларах США.
Розділ 7. Забезпеченість випуску продукції (послуг) основними ресурсами (факторами виробництва):
а) потреби в ресурсах з даного реґіону України, з інших реґіонів України, з країн СНД, із закордонних держав;
б) забезпеченість: випуску продукції сучасними технологіями; сучасним устаткуванням; спорудами й об’єктами виробничої інфраструктури; кадрами відповідної кваліфікації.
Розділ 8. Стратегія маркетингу, а саме чітка маркетингова орієнтація на споживача (знання його потреб, унікальності й адресності продукції, послуг, високоякісний сервіс, доступна ціна, своєчасність постачань, надійність, стабільність і т. ін.). Використовується як самостійний розділ у таких випадках: при виході на ринок із принципово новим видом продукції; при впровадженні на інші реґіональні ринки (інші реґіони України, країни СНД, інші держави).
Розділ 9. Управління реалізацією інвестиційного проекту. Визначається організаційно-правова форма реалізації ІП: діюча організаційно-правова форма ініціатора проекту; організаційно-правова форма інвестора (шляхом створення нового ВАТ чи ЗАТ, або ТОВ і т. ін.); організаційна структура управління об’єктом; проект реалізований самостійно чи з залученням підрядчиків та субпідрядників.
Розділ 10. Оцінка ризиків і форми їх страхування. До ризиків, які частіше стосуються інвестиційних проектів, відносяться: ризик істотної затримки початку реалізації інвестиційного проекту; несвоєчасного завершення будівельно-монтажних робіт з інвестиційного проекту; істотного перевищення розрахованої кошторисної вартості проекту; невиходу на заплановані показники зовнішньоекономічної діяльності; зниження запланованого рівня ефективності діяльності та збільшення періоду повернення капіталу й ін.
Розділ 11. Фінансовий план – розділ плану, де зведені розрахунки, які здійснені на підставі попередніх розділів:
1. Графік потоку інвестицій, пов’язаних з будівництвом (розширенням, технічним переозброєнням) та введенням об’єкта в експлуатацію: загальний обсяг інвестицій, у тому числі: прямі й значні витрати за кошторисом, накладні витрати підрядника та інвестора з контролю реалізації проекту; обсяг інвестицій в оборотні активи; обсяг створюваного страхового (резервного) фонду за ІП. Загальний обсяг необхідних інвестицій у перший рік за місяцями, у другий – за кварталами, а в третьому, четвертому, п’ятому – в цілому за рік.
2. Визначається план доходів та витрат, пов’язаних з експлуатацією ІП: валовий доход від реалізації продукції; сума поточних витрат при експлуатації (повна собівартість, у тому числі за елементами й статтями витрат); податкові платежі за рахунок собівартості; податки, що включаються в ціну; валовий прибуток; податкові й інші платежі за рахунок прибутку; чистий прибуток; грошовий потік (чистий прибуток та амортизація основних фондів).
3. Визначається точка беззбитковості за ІП, що показує, при якому обсязі продажу товару буде досягнута самооплатність господарської діяльності об’єкта інвестування на стадії його експлуатації.
Розділ 12. Стратегія фінансування інвестиційного проекту. У процесі розробки цієї стратегії визначаються усі можливі: джерела фінансування ІП; складові найбільш привабливих джерел інвестицій; форми залучення інвестицій (грошові та майнові внески, передача права на використання патентів, ліцензій, ноу-хау тощо). Від майстерності та уміння сформувати чіткий, послідовний, логічний та компактний бізнес-план залежить у значній мірі ймовірність привернути увагу інвесторів саме до цього інвестиційного проекту.