1

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

Навчально-науковий інститут іноземних мов Кафедра загальної педагогіки та психології

Черненко Юлія Сергіївна

Юнацька субкультура, її особливості та прояви

Курсова робота

Спеціальність: 6.0305000 – мова та література (англійська)

Перевірила:

Глазиріна В.М.,

Кандидат психологічних наук,

доцент

Черкаси-2014

План

1.Вступ………………………………………………………………………3-5

2.Розділ 1.ОСОБЛИВОСТІ ТА ПРОЯВИ СУБКУЛЬТУР………………6-19

1-1 Поняття «контркультури»……………………………………………..6-9

1-2 Поняття «субкультури»………………………………………………10-15

1-3 Субкультура як системне утворення…………………………………15-17

1-4 Молодіжна субкультура і її значення в сучасному суспільстві. (металісти і аніме-субкультура)…………………………………………………………17-20

Висновки до розділу 1 ………………………………………………………20

3.Розділ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ ПІД ВПЛИВОМ КОНКРЕТНОЇ СУБУЛЬТУРИ(прихильник аніме та металіст)…………20-30

Висновки до розділу 2 ……………………………………………………….30

4.ВИСНОВКИ…………………………………………………………………31

5.ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………..32

ВСТУП

За останні десятиріччя як в нашій країні, так і за кордоном проблема цінностей і ціннісних орієнтацій набула особливої актуальності. Ці поняття є об’єктом дослідження багатьох наук – зокрема, філософії, психології, соціології, що говорить про їхню складність та багатоплановість.

Цінності за П. Менцеру – це те, що почуття людини диктує визнати важливішим над всім, і до чого можна прагнути, відноситися з повагою та визнанням. Цінності на думку Миколи Федоровича Головатого- це також певні ідеї, погляди, за допомогою яких, люди задовольняють свої потреби та інтереси.

Ціннісні орієнтації особистості, не тільки визначають мотивацію індивідуальної поведінки, але й складають світогляд людини. Ціннісні орієнтації молоді формуються в процесі виховання і навчання.

Перехід до відкритості, скасування багатьох колишніх ідеологічних обмежень і заборон призвели до інтенсивної плюралізації духовного життя українського суспільства, зумовили розмаїття стилів життєвлаштування. Швидкі й неоднозначні зміни останнього часу зумовили проникнення і розвиток в Україні різних течій та субкультур із Заходу та Сходу, відродження багатоманітності духовних надбань різних епох та регіонів .

Українське суспільство, як і будь-яке інше, не існує ізольовано, у замкненому просторі, воно зазнає впливу та взаємопроникнення різних культурних традицій. Відбувається процес трансформації суспільних відносин під впливом інтеграційних процесів, взаємодії різних культур, змінюється система пріоритетів і цілей. Це, зокрема, проявляється у змінах мети, засобів її досягнення, ціннісних орієнтацій і поведінкової моралі особистості . [1]

У цьому сенсі на особливу увагу заслуговують процеси, які відбуваються у молодіжному середовищі. Адже саме молоді люди є тим матеріалом, що найбільше піддається зовнішнім впливам. Вони, як правило, не обтяжені суперечливим досвідом минулого з притаманними йому ціннісними і поведінковими установками. Молодь, яка визначає майбутнє будь-якого суспільства, вже сьогодні істотно впливає на його змістовні характеристики.

На порозі соціальної зрілості молоді люди перебувають у стані особливо активного пошуку та відбору цілей, життєвих перспектив, а також шляхів і засобів їх досягнення. Період соціалізації молодої людини, що є процесом її включення у все різноманіття суспільного життя, супроводжується досягненням соціальної зрілості, початком самостійної виробничої діяльності, набуттям професії, одним із наслідків цього процесу є досягнення рівноправного становища в суспільстві. Ці та інші зміни в соціальному статусі молодої людини супроводжуються становленням характеру, світогляду, ідейних позицій, системи поглядів та переконань .

Під впливом таких змін уточнюється значення цілей у системі життєдіяльності особистості, відбувається корекція ціннісних орієнтацій .

За сучасних умов у здійсненні життєвого вибору зростає роль позасімейного спілкування, посилюється вплив засобів масової інформації на формування системи знань, ціннісних пріоритетів, моральних норм та умов їх дотримання. Інститут сім'ї сьогодні вже не може забезпечувати зростаючі потреби сучасної людини в розширенні кола інформаційних контактів. Зростання рівня освіти, розширення кола безпосереднього спілкування, доступ до ширшого спектру соціокультурних цінностей зумовлюють появу якісно нових потреб, ціннісних орієнтацій і цілей, які тісно пов'язані з загальними соціальними умовами. [1]

Аспекти і межі конкретного бачення проблем молоді розширюються, якщо сприймати її не просто як вікову групу, а як специфічне соціально-демографічне утворення, що характеризується, з одного боку, властивими їй психо-фізіологічними особливостями, підготовкою і включенням у громадське життя, у соціальні механізми, а з іншого боку – особливою субкультурою, внутрішньою диференціацією, що співвідноситься із соціальною ситуацією, в якій живе і працює молода людина. Актуальністю є з’ясувати вплив субкультури на формування цілковито зрілої і здорової особистості.

Тому метою нашої роботи є дослідити вплив субкультур на формування характеру,її особливості та прояви в сучасному суспільстві на основі дослідження світогляду представників двох цілковито різних субкультур.

Нами поставленні завдання:

• визначити особливості субкультур та їх прояви в сучасному суспільстві;

• дослідити вплив субкультур на формування особистості;

• зазначити який вплив на особистість мають окремі субкультури.

Розділ1.Особливості та прояви субкультури.

1. Поняття «контркультури».

Поняття «контркультури» використовується в двох тлумаченнях:

- перш за все, для позначення соціально-культурних установок, які протистоять фундаментальним принципам, які панують в конкретній культурі;

- по-друге, воно ототожнюється з західною молодіжною субкультурою 60-х рр. XX ст., яка відображала критичне ставлення до сучасної культури і відкидання її як «культури батьків».

Поняття «контркультура» з’явилось в західній літературі у 1960 р., відображаючи ліберальну оцінку ранніх хіппі і бітників. Слово належить американському соціологу Теодору Роззаку, який спробував об’єднати різноманітні духовні впливи, спрямовані проти па­нуючої культури, в деякий відносно цілісний феномен – контркультуру. В науковий обіг даний термін запровадили Г. Маркузе і Т. Роззак у 1972 р. Безпосереднє виникнення цього терміну пов’язують з студентською революцією 60-х рр. у США. Єдиний позитивний лозунг цієї революції – «Створення контркультури» – передбачав три основних моменти:

- виховання – нового типу особистості з новими формами свідомості і діяльності;

- формування нових стосунків між людьми;

- формування і сприйняття нових цінностей, вироблення нових моральних і соціальних норм, принципів, ідеалів, етичних та естетичних критеріїв.

Для класичної контркультури характерна відмова від усталених соціальних цінностей, моральних норм та ідеалів, стандартів та стереотипів масової культури, способу життя, який базується на прагненні до респектабельності, соціального престижу, матеріального благополуччя. Відмова, як правило, виявляється в негативізмі стосовно культурних досягнень людства, в екстравагантному способі мислення. Культ розуму та науки підмінено культом несвідомого прояву природних пристрастей і містичного екстазу душі, пуританська мораль ­ — відкритістю інтимних зв'язків, праця — масовими оргіями, наркоманією і т. п. Протест проти "масового суспільства" і "масової культури" отримав практичне завершення в організації різноманітних комун, в яких повинно було здійснюватися виявлення істинно гуманного ставлення людини до світу, до інших людей та до самої себе.

Контркультура об'єднує концепції, які утворюють еклектичну суміш з різних понять екзистенціалізму, фрейдизму, вульгаризованого марксизму, руссоїзму, анархізму, цинізму, східної філософії та релігії.

Сам термін «контркультура» був введений у філософський лексикон саме Теодором Роззак, професором історії світової культури Каліфорнійського університету (Хейвард, США).[1,4]

Табл.№1

Культура	Контркультура
1.Державна структура; правові установи; економічна система. 2.Політичні та ідеологічні доктрини. 3.Система освіти і виховання 4.Мистецтво. 5.Релігія	1. Заперечення всіх старих структур влади,судочинства,економіки. Анархізм. 2. Відмова від політики й ідеології. Деполітизація і деідеологізація. 3.Отказ від старої системи освіти; заперечення всякої системи в освіті і виховання. 4. Нетрадиційне мистецтво: поп-, рок-, панк-мистецтво (музика, танці, живопис і т.д.). 5.Нетрадиційні форми релігії.

Контркультура виникла в США в період відносно стабільного економічного розвитку . На тлі такого стійкого економічного процвітання стали особливо чітко проявлятись протиріччя в сфері духовного життя американського суспільства. Дуже важливо тут підкреслити , що феномен контркультури, як протест ліворадикального характеру був викликаний не економічними причинами. М.І.Новинська вказувала в ті роки на інші передумови кризи 60 -х років: « Передумовою соціально- політичних криз 60 - х років стала не та чи інша змінна економічна кон’юнктура , але зростаюча нетерпимість мас до інститутів і норм сучасного капіталістичного суспільства » . Саме ці кризові процеси знайшли відображення і осмислення у свідомості студентства та частини молодої інтелігенції , голосно заявили про себе в культурі, мистецтві, естетиці.[3,25]

Контркультура народилася наприкінці 60 -х років , коли, як зазначають Ю. Н. Давидов і І.Б.Роднянська, рух «нових лівих» досяг свого піку і « несподівано виявив себе в безвиходді і почав швидко розпадатися » [4] .

Аналізуючи основні концепції контркультури , викладені в роботах Т. Роззакка – антисайентизм, антитехніцизм, екологічний персоналізм, - неважко виявити також і вплив ідей Франкфуртської школи , ідей Т. Адорно і М. Хоркхаймер, [1,27-28] Т.Маркузе, Е. Фромма, «нових лівих ». Водночас Т. Роззак неодноразово підкреслює, який великий вплив на його філософію зробили ідеї Ж.Ж.Руссо і М. Ганді , Ф.Ніцше і З.Фрейда , Е. Муньє і Ж.- П.Сартра , Л.Толстого і Н.А.Бердяева ,П.А.Кропоткина і А.П.Чехова . ( Роззак вважає , наприклад , що в п'єсі « Вишневий сад» Чехов дуже тонко зображує « загибель духу »під колесами насувається капіталізму . ) Ідеї ​​Роззак дуже популярні й сьогодні. Причин цієї по-Відомими багато. Насамперед , слід зазначити , що філософія Т. Роззакка розвивалася в руслі загальнолюдських духів, традицій, саме тому вона близька і зрозуміла багатьом. При цьому його філософія – не суха академічна теорія, це популярна філософська публіцистика, в якій весь матеріал узятий прямо з життя. Вона дає людям свої орієнтири,хоча часом і в метафізичному і утопічному вигляді. Багато його установок, положень, привабливі і доступні. він не користується академічною термінологією, його образна, жива мова, зрозуміла і молодим , і літнім .

Отже, контркультура хоч і стоїть в опозиції до панівної культури, культури політичної, соціальної, навіть елітарної, але в підсумку краще в контркультура вливається в загальний потік не проходить культури і стає в один ряд з вічними, класичними цінностями.