Конспект уроку з української літератури«Кіноповість"Україна в огні"- вершина творчості Довженка- кіносценариста»

Мета: познайомити старшокласників зі змістом кіноповісті. За допомогою

художніх персонажів, проаналізувати життя людей у роки Великої Вітчизняної війни, визначити тематику,проблематику твору, особливості авторського задуму; розвивати критичне мислення,уміння аналізувати; виховувати почуття патріотизму та національної гідності.

Урок  розвитку критичного мислення.

Обладнання: портрет письменника, кіноповість «Україна в огні» , презентації , аудіо записи Й.С.Баха,Марка Бернеса «Журавлі»  виставка книг, виставка «Олександр Довженко».  

Епіграфи до уроку:

«Україна в огні» - це правда

 Покрита і замкнена моя правда

 Про напад і його лихо...

О.Довженко

Я України син.

України!

О.Довженко

Такий страшний був світ у бою.

                        Одна лише людина могла витерпіти бій... О. Довженко

Він був щасливим, в нім свободи Тривожний подих не за щез.

Він мав за честь судьбу народу.

Його ім'я він мав за честь.

М.Вінграновський

Книги і фільми про нашу правду, про народ Мусять тріщати од жаху, страждань,

Гніву і нечуваної сили людського духу.

О.Довженко

                                               Хід  уроку

(На фоні музики звучать рядки поезії)

 На сході обрій холодно синів,

 Тремтіли квіти, од роси промоклі

 Зорю, що йшла, мов юнка, між кущів,

 Обмацали нападників біноклі

 І прикордонник руки до квіток

 Протяг, щоб їх теплом своїм зігріти

 Замовк німецький біля танків крок –

 Сховалися за люками бандити

 Сіяла даль у чарах тишини

 Уся земля, здавалось, ніжно снила

 Хто знав, що вже од миру до війни

 Лиш п’ять хвилин нам доля залишила.

Вступне слово вчителя

Війна - надзвичайне випробування в житті кожної окремої людини і нації загалом. Під час війни особливо яскраво проявляються як кращі, так і гірші риси людей. Вони здатні до вершинних злетів духу, але можуть і опуститися до негідних, низьких вчинків.

О.Довженко - один із тих письменників, яким випало жити в надзвичайно важкий час. На його очах відбувалися грандіозні соціальні битви, мільйони людей гинули під час страшної війни з німецькими фашистами. І серце Довженкове не могло не відгукнутися на страждання рідного народу. Він сам був на фронті, на власні очі бачив горе, сльози, кров і своїм обов'язком вважав оспівати безсмертний подвиг українців, показати всьому світу безмір їхніх страждань і героїчних звершень.

Уся воєнна проза митця - оповідання і кіноповісті, публіцистика і щоденникові записи - відзначається величезною напругою почуттів, глибиною роздумів про війну і людину на цій війні. Довженка завжди хвилювала проблема достойної поведінки на війні. У своїх творах він любив зображати людей високошляхетних. Мужніх, їхню волю до перемоги, до життя, вірність обов'язку.

Серед творів про війну особливе місце посідає кіноповість «Україна в

огні».

I.Оголошення теми, мети та завдань уроку

II. Обговорення епіграфів

III.Актуалізація опорних знань учнів

     Перевірка домашнього завдання

1) Літературний диктант

-         Ернст фон Крауз казав, що ахіллесова пята українців-це те

      що вони...(не вчать історії)

-         Старостою в селі став...(Лаврін Запорожець)

-         Орали землю в Тополівці...(людьми)

-         Хто склав списки молоді для відправлення в Німеччину? (Лаврін)

-         Христя була дружиною...(італійського капітанаАнтоніо Пальма)

-         Христю судив прокурор партизанського загону... (Лиманчук)

-        Яка тема кіноповісті «Україна в огні»? (Трагедія українського народу у Другій світовій війні)

-        Яка основна думка кіноповісті? (Автор утверджує непереможність і незнищенність українського народу. Закликає нас любити свій край, берегти його, робити все, щоб у ньому людям жилося краще)

-        Чому твір О. Довженка називається «Україна в огні» а не у вогні? (Це священний огонь віри, любові до Батьківщини, який веде до перемоги)

-         Село, в якому ми вперше зустрічаємося з головними героями? (Тополівка)

-         З якого приводу з їхалися додому діти Лавріна Запорожця? (святкували 55-річчя матері)

-         Хто з синів загинув у перший день війни? (Савка)

2)Історія написання твору.

 3) Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни ( події в

Україні).

4)Які асоціації зі словом ВІЙНА виникають у вас? (Асоціативна

павутинка ).

2). Історія написання твору

Задум написати твір про перший найтяжчий рік війни, рік відступу, з'явився у Довженка у той час. Коли він дізнався про здачу німцям Києва. Він рвався на фронт, бо там умирала, але не здавалася його країна. Як кореспондент фронтової газети, він на власні очі побачив усі страхіття війни, народне горе. «Найстрашнішим під час відступу був плач жінок. Коли я згадую відступ, я бачу довгі - довгі дороги і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала».

31 березня 1942 р. на Південно-Західному фронті Довженко написав статтю «Україна в огні» про воєнні злочини фашистів на території України.

Твір написався швидко, великими шматками, адже матеріалу було доволі. У прифронтовій смузі, в селі Померках, Довженко читав до опівночі «Україну в огні» Хрущову. Бачив його захоплення твором, але не вірив самому собі, бо знав, що в кіноповісті є критичні місця, яких бояться «блюстителі партійних чеснот, чистоплюї і перевиконавці завдань», тому перепитував, чи не варто злагодити деякі гострі моменти, на що Микита Сергійович відповів, що не злагоджувати, а ще більше загострити треба. Та думка Хрущова швидко змінилася, коли Сталіну кіноповість не сподобалась - він заборонив її для друку і для постановки.

«Україну в огні» було надруковано лише 1966 року, через 10 літ по смерті автора.

3). Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 року Німеччина напала на радянський Союз. З перших днів війни на західних кордонах України розгорілися жорстокі бої. Битви перших тижнів війни завершилися катастрофічною поразкою радянських військ, які змушені були залишити значну частину України.

Протягом 1941-1942рр. Україна була окупована фашистами і зазнала жахливих знущань. Німці взяли у своє володіння країну, щоб нещадно експлуатувати, змусити українців працювати на Німеччину. Передбачалося перетворити Україну на аграрно - сировинний придаток рейху для колонізації представниками «вищої раси». До Німеччини вивозили сировину, метали, продовольство, твори мистецтва, музейні експонати і навіть родючі українські чорноземи. Оголосивши всі землі власністю Німецької держави, гітлерівці змушували все вирощене передавати окупаційній владі. Жорстоких репресій зазнало сільське населення. Було зруйновано і спалено 28 тис. сіл і хуторів, залишилися без даху над головою 10 млн. людей. Убито і замучено 3,9 млн. цивільного населення.

Велася активна визвольна партизанська війна. Наприкінці 1942 року в Україні діяло 5 партизанських з'єднань і близько 900 загонів.

4). Які асоціації зі словом ВІЙНА виникають у вас:

У ході Другої світової війни Україна зазнала більше руйнувань, ніж будь-яка інша європейська країна. Коли почалося звільнення України, німецькі війська застосовували тактику «випаленої землі», що означало знищення всього, що вони не могли забрати із собою.

Роботу із поданою схемою продовжимо під час уроку.

IV.Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

        1.Теорія літератури

Кіноповість (грецьк. kineo — рухаю) — твір кіномистецтва, сюжет якого порівняно складний, базується на цілій низці подій і в якому досягається епічна широта охоплення зображуваної дійсності. Разом із тим у другій половині XX ст. набуло поширення інше значення цього терміна: наголос переноситься із слова «кіно» на слово «повість». Так, кіноповістю називають сценарій, зумисним чином перероблений для читання (при переробці вилучаються специфічні кінематографічні терміни, розширюються діалогічні сцени, уводяться ліричні відступи, граматичний теперішній час змінюється минулим тощо). Окрім того, кіноповістю називають повість, що створена із свідомою орієнтацією на певні кінематографічні прийоми оповіді (подрібнення дії на короткі епізоди, лаконічність діалогу та авторських пояснень, монтажний характер епізодів тощо).

Публіцистичність — це певна тенденція, певна манера пись­ма, певні стильові особливості, властиві як звичайній інформації, так і науковим працям, і творам художньої літератури. Публіцистичність — це якість, що може бути притаманна творові будь- якого роду й жанру. Поняття публіцистичності органічно охоплює широке суспільне звучання, проблемність, тенденційність, полемічність і специфічну, притаманну публіцистиці образність.