2009-2010 н.р. Тема 1.Етнопсихологія та її міждисциплінарні зв’язки.

Змістовий модуль І. ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ЕТНОПСИХОЛОГІЇ

Тема 1. Етнопсихологія та її міждисциплінарні зв’язки. План

1. Етнопсихологія: поняття та проблеми;

2. Предмет та об’єкт етнопсихології;

3. Основні завдання та функції етнопсихології;

4. Зв’язок етнопсихології з іншими науками;

5. Основні розділи етнопсихології.

Список використаної та рекомедованої літератури:

1. Бороноев А.О., Павленко В.Н. Этническая психология. — СПб., 1994.

2. Етнічна психологія: Навч.-метод, посіб. / За ред. В. Д. Хруща — Івано-Фран­ківськ, 1994.

3. Льовочкіна А.М. Етнопсихологія: Навч.посіб. – К.: МАУП, 2002. – 144 с.

4. Налчаджян А.А. Этнопсихология. 2-е изд. – СПб.: Питер, 2004. – 381 с.

5. Павленко В.М., Таглін С.О. Етнопсихологія: Навч. посіб. — К., 1999.

6. Популярная этнопсихология. / Н.Ю.Нежурина-Кузничная – Мн.: Харвест, 2004. – 384 с. – (Библиотека практического психолога).

7. Старовойтова Г.В. Некоторые методологические вопросы определения предметной области этнопсихологии // Социальная психология и обществен­ная практика. — М., 1983. — С. 127-138.

1. Етнопсихологія: поняття та проблеми.

Етнопсихологія – галузь знання, яка бере свій початок в епоху античності, та в останні десятиріччя отримує широкий розвиток у світовій науці.

Етнопсихологія – це галузь психології, що вивчає етнічні особливості психіки людей, національний характер, закономірності формування та функціонування національної самосвідомості, етнічних стереотипів та установок.

Необхідно відзначити, що дотепер в науці існує цілий ряд позицій відносно питання предметної галузі етнопсихологічних досліджень. Крім того, не має достатньо повної ясності у розумінні найважливіших етнопсихологічних явищ, понять, у використані принципів та методів етнопсихологічних досліджень тощо.

Як вважає Н.Ю.Нежуріна-Кузнічна, головною перепоною, яка сьогодні стоїть на шляху розвитку етнопсихології виступає те, що представники багатьох наук, які займаються її вивченням, намагаються тлумачити психологічні явища не психологічними, а іншими закономірностями, і це в свою чергу вносить певний дисонанс у розвиток даної галузі знань. З огляду на все вищесказане етнопсихологію необхідно розглядати на підставі міждисциплінарного співробітництва.

2. Предмет та об’єкт етнопсихології.

Будь-який науковий напрям переростає в окрему галузь науки тільки тоді, коли починає набувати власної "самосвідомості", визначаючи своє місце серед інших наук, уточнюючи основні принципи та поняття, а в процесі уточнення основних понять визначається з об'єктом і предметом своїх досліджень.

Термін «Етнопсихологія» - складне слово. Воно складається з трьох коренів: від грецьких слів «етнос», яке приблизно відповідає слову «народ», «психе» - «душа» та «логос», що означає «слово», «вчення». Таким чином, «етнопсихологія» означає вчення (науку) про душу народа (етноса). У античні часи древні греки застосовували поняття «етнос» до інших народів (не греків), які відрізнялися від них мовою, звичаями, віруваннями, способом життя, цінностями і т.ін.

З точки зору А.А.Налчаджяня об’єктом етнопсихології виступають етнічні групи (етноси), а предметом дослідження – психічні риси етносу та його представників, міжетнічні взаємодії та конфлікти. Конкретизуючи представлене визначення, можна перерахувати ряд важливих проблем та завдань:

1. психічний склад етносу (зокрема – нації), як він формується, відповідно до яких психологічних закономірностей, його структура та функції;

2. етнічний (національний) характер, з яких рис він складається і як ці риси добираються;

3. відмінності між етнічними групами за їх психічним складом та характером;

4. типологія етнічного характеру.

Чітке визначення предмета етнопсихології да­ють також А.Бороноєв і В.Павленко.

Предметом етнопсихології виступають соціально-психологічні риси націо­нально-етнічних спільнот, їхній вплив на поведінку особистості, а також соціально-психологічні процеси й особливості етнічного розвитку та міжнаціонального спілкування [3].

Виходячи з цього визначення, автори виділяють у предметній галузі етнопсихології три дослідницьких блоки.

1. Вивчення феномену етнопсихології на двох її рівнях: власне психо­логії та самосвідомості. Тут досліджується зміст етнопсихології у сфе­рах культури та способу життя тієї чи іншої спільноти.

У цьому блоці в рамках дослідження самосвідомості вивчається проблема "нація — особистість", тобто набуття особистістю націо­нальних рис та їхнього впливу на її життєдіяльність і поведінку, а та­кож усвідомлення нацією власних якостей та ідентифікація себе з пев­ною спільнотою.

Крім того, тут вивчається система народної (етнічної) педагогіки, що допомагає зрозуміти, як індивід набуває національних рис і самосвідо­мості під впливом культурно-духовного середовища, яке визначає його поведінку.

2. Вивчення соціально-психологічних явищ, що виникають при спіл­куванні людей різних національностей.

Соціальна психологія виділяє три види спілкування: комунікативне, інтерактивне та перцептивне. Дана класифікація була запозичена етно­психологією для власних дослідницьких проблем.

Отже, комунікативне спілкування — це обмін інформацією між людь­ми, продуктами духовної сфери, ідеями, станом свідомості, почуття­ми. У міжетнічному спілкуванні цей процес дуже складний і залежить від активності суб'єктів спілкування, їхніх установок, клімату та спосо­бу життя народів.

Інтерактивне спілкування — це взаємодія людей на основі спільної діяльності. Тут також є місце для дослідження етнічних проблем. На­приклад, спостерігається, що спільній діяльності представників різних народів часто заважають різні трудові навички та звички, національний досвід в організації праці, її темпи та характер спілкування.

Перцептивне спілкування розглядається як сприймання та розумін­ня людьми різних національностей одне одного. Цей дослідницький блок пов'язаний із вивченням закономірностей спілкування та соціально-пси­хологічних аспектів взаємодії представників різних етнічних груп у кон­кретних ситуаціях. Значне місце тут відводиться проблемі етнічних сте­реотипів.

3. Третій дослідницький блок етнічної психології пов'язаний із ви­вченням соціально-психологічних закономірностей розвитку етнічних спільнот — етногенезу.

Ці дослідження набувають особливої гостроти у зв'язку із сучасним проявом етнічної самобутності, коли в багатьох державах розв'язуються проблеми національної єдності, національної консолідації та самостій­ності, суверенітету, що є умовами подальшого соціально-економічного та духовного розвитку [4].

Крім того, етнопсихологія вивчає таку проблему, як "етнос та особис­тість". Адже становлення людини як особистості неможливе без етніч­ної культури, цінностей, традицій, без елементів свідомості та підсвідо­мості спільноти, до якої вона належить.