2. Прикладне значення екологічного картографування

Результати екологічного картографування успішно застосовуються в екологічному проектуванні. В даний час значне число карт увійшло до переліків матеріалів, обов'язкових або рекомендованих для включення в пакет документів екологічного обгрунтування інвестицій на різних стадіях інвестиційного процесу. За результатами інженерно-екологічних вишукувань складається технічний звіт.

На мапі сучасного екологічного стану повинні бути відображені: поширення різних типів ландшафтів, функціональне зонування території, розташування різних типів джерел та їх характеристики, можливі шляхи міграції і ділянки акумуляції забруднень, розташування особливо охоронюваних ділянок і зон обмеженого використання, ділянок особливої ​​чутливості до впливів небезпечних природних і техногенних процесів, результати геохімічних, гідрохімічних та радіаційних досліджень, оцінка сучасного екологічного стану території та районування за умовами екологічного благополуччя природного середовища.

На карті прогнозованого екологічного стану в залежності від видів та характеру впливів і особливостей природних умов, слід відображати динаміку передбачуваного поширення різних типів та видів забруднень; очікувані зміни ландшафтної структури території, морфоструктури ландшафтів, окремих компонентів навколишнього середовища, загальних оцінок території за ступенем екологічного благополуччя природного середовища .

Екологічні карти повинні супроводжуватися розгорнутими легендами, необхідними розрізами та іншими доповненнями. Допускається складання єдиної інженерно-екологічної карти сучасного екологічного стану території з елементами прогнозу, а так само винесення інформації на допоміжні карти [6].

Висновок

Отже, до основних методів біоценології відносять : науковий метод, системний підхід, математичний метод та картографічний.

Таким чином, картографічний метод дослідження має найважливіше значення для біоценології оскільки в ньому відображаються , всі властивості наукового методу. Він має чітко окреслене коло завдань, систему певних і взаємозалежних прийомів аналізу й перетворення картографічного зображення. Період швидкого розвитку та вдосконалення методу почався порівняно недавно, але він вже багаторазово довів свою надійність і ефективність. Розвиток методу йде по декількох напрямках. Головні перспективи пов'язані з прогресом комплексного тематичного картографування, зі створенням карт і атласів нового типу, в тому числі - спеціально призначених для проведення по ним наукових досліджень.

У тісному зв'язку зі створенням нових карт і атласів знаходиться проблема вдосконалення прийомів аналізу й перетворення картографічного зображення.

Існує ще одна дуже важлива проблема, тісно пов'язана з використанням карт. Це - вивчення запасів з боку споживачів. Дана проблема велика і багатоаспектна. Перш за все, необхідно мати уявлення про склад споживачів, що використовують карти в науковій і практичній діяльності.

Вивчення запитів споживачів має виявити найбільш популярні і доступні прийоми роботи з картами та атласами, показати, якою мірою вони задовольняють фахівців різного профілю, які вимоги пред'являються до точності карт і достовірності результатів дослідження.

Отже, широкі можливості, що відкриваються перед картографічним методом дослідження, і різноманіття проблем, які очікують розробки, - свідоцтво хороших перспектив для розвитку цього розділу картографії.