ЗМІСТ

РЕФЕРАТ……………………………………………………………………...

ВСТУП…………………………………………………………………………

РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ОБЧІСУВАННЯ

ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

1. Тенденції розвитку технологій для збирання

зернових культур…………………………………………..

2. Аналіз конструкцій пристроїв для обчісування

зернових культур…………………………………………..

3. Пошукові дослідження з вибору обчісувального пристрою

РОЗДІЛ 2 ТЕОРЕТИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ОБЧІСУВАЛЬНОГО ПРИСТРОЮ…………

2.1 Аналітичні залежності з обмолоту зернових культур на корені …………………………………………………………..

2.2 Графоаналітичний аналіз роботи обчісувального пристрою з бітером-відбивачем…………………………………………..

2.3 Теоретичне визначення енергетичних параметрів обчісувального барабана і бітера-відбивача обчісувальної жатки……………………………………………………………

РОЗДІЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ ОБЧІСУВАЛЬНОЇ ЖАТКИ…………………………………...

3.1 Розрахунок параметрів бітера –відбивача……………………

3.2 Будова та процес роботи удосконаленої жатки для обмолоту рослин на корені ……………………………………

3.3 Розрахунок вала бітера-відбивача…………………………….

РОЗДІЛ 4 ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ЗЕРНОЗБИРАЛЬНОГО КОМБАЙНА З УДОСКОНАЛЕНОЮ ОБЧІСУВАЛЬНОЮ ЖАТКОЮ………………………………………

ВИСНОВКИ …………………………………………………………………………

СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………………

ДОДАТКИ ……………………………………………………………………………

Розділ 1. Аналіз технічних засобів для обчісування зернових культур

1. Тенденції розвитку технологій для збирання зернових культур.

Виробництво зернових культур характеризується багатьма способами їх вирощування і збору врожаю. Збирання зернових культур є найбільш інтенсивний період не тільки для сільського господарства, а й для переробки сільськогосподарської сировини галузей промисловості. Таким чином, технології та засоби збору врожаю зернових культур постійно удосконалюються. Цей процес дав спеціальний імпульс необхідності подальшої активізації зернового господарства. Тільки шляхом подальшого зростання виробництва є збільшення обсягів вирощування культури.

Кінцева мета полягає в тому, щоб збільшити продуктивність, скоротити втрати під час збору врожаю, збереження високої якості зерна під час збору врожаю. Всі ці фактори залежать від прийнятої технології очищення.

Створення та використання нової високопродуктивної сільськогосподарської та зручної техніки безпосередньо веде до підвищення продуктивності , кращого завантаження техніки, зменшена металоємкість та покращення основних економічних показників.

Всі машині технології збирання зернових можна розділити на комбайнові і некомбайнові (рис. 1.1).

В комбайнових технологіях в якості основного польового агрегата використовується зернозбиральний комбайн, потоки зерна і не зернової частини при цьому розділені .

З розвитком матеріально-технічної бази сільського господарства в збиральних технологіях широке поширення набуває комбайнове збирання зернових. Комбайни складні агрегати, які поєднують у собі функції жатки, молотарки і копнітєля. Використання прямого збирання зменшує збиральний час, знижує витрати, збільшує продуктивність ручної праці.

З іншого боку складності і недосконалість конструкцій комбайнів, погана якість зборки, використання необхідних, але ненадійної електроніки призвело до збільшення відсотків дроблення і втрат зерна. Пряме збирання ефективне якщо вміст вологи не більше 20% в районах де погані умови (туман, дощ, сильна роса) строки збирання затягуються, втрати зростають. Недоліком даної технології є залежність від погодних умов, складність використання у вологих кліматичних зонах і на полях з низькою соломістистю, а також підвищеня втрати зерна і низька якість прибирання незернової частини врожаю.

Машині технології

Комбайнові Не комбайнові

Роздільне збирання

Пряме комбайнування

Стаціонарні Невейка Кубанська Латвійська

Мобільно-стаціонарні Рулонна Стрічкова Стогова

Технологія обчісування рослин на корені

Рис. 1.1. Класифікація збиральних технологій.

Комбайни в даний час основні машини, які прибирають зернові, зернобобові та круп'яні культури, рис, кукурудзу на зерно, соняшник, насінники трав і ряд інших технічних і овочевих культур. Спеціальні пристосування для комбайнів дозволяють збільшити число збираних культур до 50 видів. Перевагою прямого комбайнування є те, що зерно збирається в результаті проходу однієї машини, це позитивно позначається на структурі прибраного поля. Недолік - низька продуктивність на засміченою хлібній масі.

В основних зернових регіонах України оптимальним варіантом прибирання є поєднання прямого комбайнування і роздільного збирання. До переваг роздільного збирання слід віднести можливість отримання сухого зерна, висока чистота зернової маси зменшує витрати на післязбиральні обробки. Роздільна технологія дозволяє проводити прибирання на засмічених полях схильних до вилягання та осипання, а також на нерівномірно дозріваючих зернових культурах.

Найбільш слабкою ланкою в традиційних технологіях є зернозбиральний комбайн, хоча на зміну малопродуктивним причіпним машинам 50 ... 60 років прийшли самохідні СК-5, СК-6, пропускна здатність яких при вологості зерна 10 ... 15% становить 5 ... 6 кг / с. В останні роки "Ростсельмаш" випускає високопродуктивні комбайни ACROS, VECTOR, з пропускною здатністю від 6.5 до 9.7 кг / с. Для прибирання не зернової частини врожаю комбайни обладнуються копичником або подрібнювачем соломи, комплектація залежить від використовуваної в господарстві технології. Солома - це цінний корм для тваринницького комплексу. Залишити в полі якомога менше соломи - одне з важливих завдань будь-якої технології. Дослідження показали, що після проходу зернозбирального комбайна на полі залишається до 3% соломи.

У не комбайнових технологіях зерно і солома у вигляді цільної або подрібненої хлібної маси прибираються з поля одночасно і обробляються в єдиному потоці на стаціонарі. Не комбайнові технології можна розділити на стаціонарні, напівстаціонарні й стаціонарні пересувні. Польові машини тут працюють на інших принципах, ніж комбайни, виконуючи більш прості операції зі збирання врожаю.

Не торкаючись конструктивних подробиць, розглянемо нові технології, їх переваги та недоліки.

Одна з перших стаціонарних технологій - трифазна. На початку 60-х років проходило її випробування. Збиральний процес складався з наступних операцій: скошування у валки, підбір валків з подрібненням, вивезення хлібної маси на стаціонарний пункт, обробка врожаю з відділенням зерна і соломи, очищення зерна. Переваги: висока якість зерна, можливість використання електроенергії, отже, економія дизельного палива. Основні недоліки технології в слабкому матеріально-технічному забезпеченні: низькопродуктивні машини, відсутність надійних транспортерів, труднощі з перевезенням всього біологічного врожаю.

У самий ранній період розвитку переваги та ефективність стаціонарних технологій підтверджувалися дослідженнями вчених. Продуктивність збільшувалася на 20%, підвищувалася врожайність на 0,1 ... 0,2 т / га, зменшувалися витрати праці.

Кубанська технологія принципово не відрізнялася від трифазної. Використання спеціальної польової машини дозволяє уникнути операції скошування у валок і підбір валків, тобто виключається одне з джерел втрат. Дві технологічні операції об'єднуються в одну. При проходженні подрібненої хлібної маси по сушильно-сепаруючої лінії виділяється виключно незбиране, нетравмоване зерно з високими посівними і технологічними якостями. Надалі маса проходить домолот на високопродуктивному агрегаті складається з комбайна СК-6 або СК-10. Незернова частина (солома і полова) транспортується і складується. При відстані перевезення понад 5 км доцільно використовувати напів-стаціонарні пункти обробки маси. Очисне обладнання пункту розраховане на прибирання за добу 35 ... 40 га врожайністю до 10 т хлібної маси.

ВІМ у співдружності з низкою науково-дослідних і конструкторських організацій розробив індустріально-потокові технології - "невейка" і "стрічкова". У технологіях використаний принципово новий пневмоінерційнний спосіб сепарації зернової маси. Продуктивність сепаратора із засміченістю зернової маси до 30% склала 72 т / год, а чистота зерна 98,5 ... 99,0%. "Стрічкова" технологія на відміну від "невейкі" передбачає укладання скошеної у валок зернової маси на поліетиленову стрічку, тим самим виключаються втрати на поверхню поля. Потім спеціальна причіпна молотарка підтягує стрічку з укладеною масою і обмолочує останню. У даній технології виключений елемент перевезення всієї біологічної маси, що веде до зниження витрат на 1 га в порівнянні з "невейкой". Недолік технології в слабкій надійності ланцюжка: стрічка-валок-молотарка.

Скиртова технологія збирання полягає в тому, що скошена або підібрана з валків маса збирається в кузов жатки-скортостворювача, вивозиться на край поля і вивантажується у вигляді завершених скирт. При зборі хлібної маси в кузов відбувається її ущільнення. Це підвищує опірність скирт вітрової ерозії і опадів. У такому стані стоги можуть перебувати досить тривалий час. Потім стоги обмолочують мобільною молотаркою, солома і полова збираються спільно або роздільно. Обмолот проводять не в спішному порядку за 10 днів, а за 30 ... 50 діб. Скорочується число молотарок, послаблюється транспортна напруженість, зменшується потреба в механізаторських кадрах.

Недоліки: складність дозування хлібної маси з стогів, незначне скорочення вантажно-розвантажувальних робіт, втрати зерна, низька якість зерна при тривалому вимоканні стогів. Для зон підвищеної і надмірної вологості розроблена (ВІМ, ЛатвНІІМЕСХ, СібІМЕ, ВІЕСХ, ЦНІІМЕСХ) технологія збирання "гігрокомплекс". Хлібна маса в таких зонах характеризується високою вологістю зерна і не зернової частини (25 ... 35%), полеглістю і засміченістю хлібостою, високою соломистістю і нерівномірним дозріванням, важкими умовами пересування по полях і дорогах. Застосування комбайнової технології веде до зниження продуктивності праці і великим до 10% втратам. Щоб уникнути втрати і зберегти якість зерна і не зернової частини при будь-яких погодних умовах, в схему збиральної технології включають сушку. Нові технології для таких умов розробили фахівці Латвійської СХА. Збирання проводять в наступній послідовності. Хлібну масу скошують з одночасним подрібненням, завантажують в транспортний засіб і перевозять на стаціонар, де проводять спочатку сушку, а потім обмолот. В якості польової машини використовують Е-281 і КСК-100 налаштовані на максимальну довжину різання 120 ... 150 мм. Використання технології дозволяє скоротити втрати зерна і соломи в середніх умовах з 9 до 4%, а у важких умовах з 17 до 5%.

Перевірка технології показала, що польова машина вимолочує 60 ... 90% зерна, перед обмолотом цю масу необхідно відсепарувати так як в молотарці зернозбирального комбайна зерно отримає ушкодження. Випробування дозволили зробити висновок про неефективність зернозбиральних комбайнів в стаціонарних технологіях. Друга схема стаціонарного пункту передбачає сушку всього врожаю до обмолоту. Подрібнена маса завантажується шаром 1,5 ... 2 м в підлогові сушарки, після 2 ... 3 днів активного вентилювання атмосферним або теплим повітрям проводять обмолот за першою схемою. Підлогові сушарки знаходяться в критих приміщеннях. Використання теплогенераторів, вентиляторів і повітроводів накладає на технологію додаткові капіталовкладення, що кілька здорожує собівартість одержуваної продукції.

В основу технології СібІМЕ покладені дослідження з дозріванню врожаю в стогах і скиртах, сформованих у фазі воскової стиглості. Польовий агрегат скошує хлібну масу і завантажує повітряним потоком у візок. Хлібну масу на стаціонарі формують в скирти (2,5×9,0×9,0 м) з вентиляційним каналом. Просушують і обмолочують комбайнами. Недолік технології у великій кількості вантажно-розвантажувальних робіт, а це додаткові втрати зерна, підвищена витрата палива. По шляху вдосконалення технології збирання зернових в умовах підвищеної вологості працюють вчені та практики в країнах Західної Європи. Так, наприклад, в Англії, де кліматичні умови не дозволяють вирощувати високоякісне зерно, фуражне зерно отримують шляхом обмолоту з попереднім подрібненням хлібної маси.

Ще на початку 50-х років інженери по сільськогосподарській техніці з університету в Дурхеме застосували одну з різновидів силосозбиральні комбайни, подальше вдосконалення якого призвело до створення спеціальних польових машин. У ряді НДІ України, а також ближнього і далекого зарубіжжя знаходить застосування технологія збирання зернових культур методом обмолоту рослин на корені. Як показують пошукові дослідження, дана технологія може здійснюватися різними способами:

1. З використанням серійного зернозбирального комбайна

2. З використанням КПС-5Г або інших енергетичних засобів таких як "Морал", МПУ-150, з подальшим домолотом і зерноочисткою на стаціонарі.

3. З використанням причіпного комбайна, енергетичним засобом для яких передбачено трактор.

4. У перспективі створення принципово нового зернозбирального комбайна, спеціально для роботи з навісними очісуючими пристроями. Альтернативним напрямком істотного зменшення напруженості при збиранні зернових культур, зменшення витрат і потреби в техніці є підвищення в 1,5-2 рази пропускної здатності комбайна шляхом оснащення їх жниварками очісуючого типу.

Спосіб збирання зернових, насінників трав, рису та інших культур з використанням очісуючих жаток (на відміну від традиційних, коли зрізається і подається в молотарку комбайна вся хлібна маса з бур'янами) полягає в обмолоті (очісувані) класів або суцвіть без зрізання стебел. При цьому збираються найбільш цінні складові врожаю - зерно і полова, забезпечується значне зменшення надходження маси в комбайн, що дає можливість майже в двоє збільшити його продуктивність, зменшити втрати і пошкодження зерна, а так само майже на половину знизити витрати палива, уникнути поломок і передчасного старіння комбайнів.

Проведені в УкрЦВТ багаторічні випробування очісуючого жаток свідчать, що при обладнанні комбайна СК-5 "Нива" очісуючого жаткою, його продуктивність зростає вдвічі і становить 12-14 т / год, при допустимих втратах зерна до 1,5 %, тобто дорівнює продуктивності комбайна "ДОН-1500". При цьому значно (на 50-60%) знижуються витрати палива, комбайн працює з меншим навантаженням і практично без поломок. Така технологія збирання хлібів все більше знаходить застосування в Канаді, США, Англії, Франції, Китаї, Австралії та інших країнах. Для цього застосовуються відпрацьовані комбайни та високоефективні конструкції очісуючих жаток фірми "Шельборн Рейнольдс" (Англія). У 1990 році в Англії комбайн "Командор 228" фірми "Клаас" з такою очісуючою жаткою встановив світовий рекорд по продуктивності, намолотивши за день 358 тонн зерна з площі 44,5 га. При цьому його продуктивність з мінімальними втратами (до 1%) і високою якістю обмолоту склала 44,8 т / год або 5,6 га / год, середня швидкість комбайна

9 км / год .У 1998 році 6-метрова жатка цієї фірми пройшла випробування в Україні при збиранні озимої пшениці, ячменю і рису. Комбайн ТС-57 фірми "Нью-Холланд" (аналог комбайна СК-5 "Нива") на збиранні ячменю забезпечив продуктивність 16,7 т / год або 5,1 га / год, тоді як звичайною жаткою - 5,6 т / год (1,7 га / год). На збиранні озимої пшениці продуктивність такого комбайна з очісуючого жаткою майже втричі вище в порівнянні зі звичайною і склала 21,7 т / год.

При збиранні рису в Херсонській області вітчизняний комбайн "Лан", обладнаний очісуючого жаткою "Шельборн Рейнольдс", прибирав рис за один прохід, а зі звичайною здійснював подвійний обмолот після скошування у валок. Продуктивність комбайна "Лан" з очісуючим пристроєм склала 9,8 т / год, втрати до 2%, а дроблення до 3%, що задовольняє агровимоги і значно вище в порівнянні з традиційними технологіями збирання.

Одним з важливих переваг технології в тому, що збирання врожаю з високою продуктивністю можливе при високій вологості соломи, засміченості і полеглості рослин. Це дає можливість не тільки збільшити продуктивність, але і збільшити період роботи комбайна протягом дня, в ранкові та вечірні години. В результаті огляду технологій збирання зернових культур, проаналізувавши переваги і недоліки яких, можна визначити два найбільш прийнятних способи. Перший спосіб - це пряме комбайнування, що є в даний час найбільш використовуваним не тільки на Україні, але й у світі. Другий найбільш перспективний - це обмолот рослин на корені. Як видно з огляду технологій обмолот рослин на корені має ряд серйозних переваг, при збиранні різних зернових культур. При збиранні рису обмолот рослин здійснюється за один прохід. При збиранні трав значно зменшуються втрати осипом в результаті створення повітряного потоку очісуючими робочими органами. При збиранні способом обмолоту рослин на корені має місце м'який режим обмолоту, що дозволяє забезпечити наявність насіннєвого не травмованого матеріалу.

Як показали дослідження даного способу збирання зернових культур, очісуючого пристрою, навішує на серійні зернозбиральні комбайни, також дозволяють забезпечити повний збір урожаю, збільшити якість прибирання при збільшенні робочих швидкостей, скорочення термінів збирання та зниженні витрат палива на одиницю продукції. Все це прямим або непрямим чином позитивно позначається на екології в порівнянні з існуючими способами збирання. Аналіз технологій збирання зернових культур показує, що очісуючий пристрій і серійний зернозбиральний комбайн є ефективним поєднанням для реалізації технології очісування рослин зернових культур на корені рис.

1.2.Аналіз конструкцій пристроїв для обчісування зернових культур. Зростання кількості винаходів у галузі збирання зернових культур методом очісування на корені свідчить про актуальність і перспективність даного способу збирання.

Метод очісування є більш продуктивним, в порівнянні з традиційними методами збирання, знижується витрата палива і питомі експлуатаційні витрати. Проведені патентні дослідження дозволили простежити тенденцію розвитку нового способу збирання. У ВНДІ в 1972 році були проведені лабораторні дослідження процесу очісування рису на корені за допомогою пристрою (рис. 1.2), запропонованого Воробйовим В.І. і Конюшковим Е.Н.

Рис. 1.2. Схема очісуючого пристрою В.І. Воробйова і Е.Н. Конюшкова (ВНДІ рису): 1 - верхній очісуючий барабан; 2 - нижній очісуючий барабан-стеблепідйомник; 3 - шнек; 4 - похилий транспортер; 5 - кожух; 6 - камера очісуючого пристрою.

Відомості про втрати зерна і конструктивних параметрах в роботах не наводяться. Як показують проведені дослідження очісуючого пристроїв дана конструкція, що складається з двох очісуючих барабанів верхнього 1 і нижнього 2, шнека 3, транспортера 4 кожуха 5 і камери 6 безумовно дасть збільшений відсоток втрат. В результаті роботи барабана 1 в зоні 6 утворюється область низького тиску, в свою чергу зменшення відстані між барабаном 1 і кожухом 5 дозволить збільшити повітряний потік, що викидає частину обмолоченої маси вперед по ходу агрегату.

У 1974 році в САНІІМЕСХ Саліховим Н.К. проводилися польові дослідження процесу обмолоту рису на корені двобарабанним очісуючим пристроєм (рис. 1.3).

Рис. 1.3. Конструкція очісуючого пристрої Н.К. Саліхова

(САНІІМЕСХ): 1, 2 - очісуючі барабани; 3 - мотовило; 4 - ємність для збору зерна.

Результати показали, що при кутової швидкості очісуючого барабанів 9,6 м / с недомолот склав 4,6 ... 4,9%, в купі вільного зерна перебувало 70 ... 85%, обірваних мітелок 8 ... 12%, інша частина - соломисті домішки. Аналіз наведених результатів приводить до висновку про недосконалість конструкцій в першу чергу та її робочих органів.

У 1985 році запатентовано пристрій для обмолоту зернових культур на корені. Автор А.А. Яковлєв пропонує зниження втрат зерна за рахунок виконання обмолоту в рухомих стрічках 1 і 2 (рис. 1.4) між пружними виступами 3 і отворів 4, відводиться в міру віддалення від робочої поверхні і розташованих навпроти горизонтальних перемичок між отворами протилежної стрічки, а також за рахунок розташування робочих гілок стрічок на кожусі, що має подовжню проріз для проходження стрічок і стебел, сполучених з джерелом розрідження. При роботі пристрою будь-яке зерно кожного з класів обов'язково знаходиться навпроти одного з отворів першої або другої стрічки. Обидві стрічки утворюють робочу щілину 5. При відділенні зерна від колоса воно в наступну мить потрапляє в цей отвір, тобто в порожнину кожуха 6, звідки виноситься потоком повітря в бункер.

Рис. 1.4. Пристрій обмолоту в рухомих стрічках А.А. Яковлева:

1,2 - обмолочуючі стрічки; 3 - виступ; 4 - отвори; 5 - робоча щілина; 6 - порожнина кожуха.

При роботі очісуючого пристрою з обмолотом в рухомих стрічках виникає проблема відповідності швидкості комбайна і лінійної швидкості руху стрічок. У разі порушення відсоток втрат, як осипом, так і недомолоту різко зростають.

У науково-виробничому об'єднанні "Луч" колективом авторів В.І. Рубльов, Н.Л. Конишев і А.Д. Кормщік розроблена машина для очісування рослин (рис. 1.5).

Рис. 1.5. Машина об'єднання "Луч" для очісування рослин на корені: 1. - кожух; 2 - лопатка колесо діаметрального вентилятора; 3 - лопатка; 4 - диск; 5 - колінчаста вісь; 6 - напрямні; 7,8 - регульовані заслінки; 9 - зуби очісуючого барабана.

Машина має кожух 1, всередині якого встановлено лопатка колесо 2 діаметрального вентилятора, що приводиться в обертання механізмом передачі. Лопатка колесо складається з лопаток 3 і дисків 4. Усередині лопаткового колеса на підшипниках змонтована колінчаста вісь 5 очісуючого барабана. На одному кінці колінчатою осі є механізм регулювання положення осі. Очісуючого барабан складається з окремих рамок. З боків є направляючі 6. Машина для очісування працює таким чином. Перед роботою встановлюють регульовані заслінки 7, 8 включають привід. Обертаючись, лопатка колесо діаметрального вентилятора обертає рамки очісуючого барабана. Зуби барабана 9 входять в стеблестій і очісє останній. Зменшенню втрат зерна сприяє те, що зона очесиванія поєднана з всмоктуючим вікном вентилятора. Виходячи із запропонованої схеми очісуючого пристрої неважко встановити, що суміщення робочих органів діаметрального вентилятора, очісуючого барабана і ексцентрикового механізму ведуть до ускладнення конструкції, складності при експлуатації і збільшення ваги машини. Дана машина відноситься до однобарабанні, очісуючого пристроям.

У Мелітопольському інституті механізації сільського господарства МІМСХ інженери М.М. Аблогін і М.М. Данченко розробили і запатентували пристрій для очеса зернових культур на корені [13] (рис. 1.6). Пристрій складається з очісуючого барабанів 1 і 2, циліндричного решітного барабана 3, встановленого над зерновим шнеком 4, збірки 5 прохідний фракції, розташованого усередині барабана, похилої камери 6, чистика 7, що транспортує шнека 8, збірки 9. Пристрій працює наступним чином. При поступальному русі очісуючого пристрою вперед, стебла рослин очісуючого барабанами 1, 2 і очісаних куп подається повітряним потоком, створюється барабанами, на зовнішню поверхню циліндричного решітного барабана. Вільне зерно проходить крізь решітну поверхню циліндричного барабана і потрапляє в збірник 5 прохідні фракції, звідки зерновим шнеком 4 подається в бункер цілого зерна. Соломисті частинки і необмолочене зерно, що осіли на решітну поверхню барабана 3 при його обертанні надходять до збірки 9 і шнеком 8 подаються в похилу камеру 6 і далі на доопрацювання в молотильно-сепаруючому пристрій комбайна. Соломисті частинки, що застрягли в отворах решітної поверхні циліндричного решітного барабана, знімаються обертовою щіткою очищувача 7.

Рис. 1.6. Пристрій для очісування зернових культур на корені М.М. Аблогіна і М.М. Данченко (МІМСХ): 1 - бітер-відбивач; 2 - очісуючого барабан; 3,4 - сепаруючі органи; 5 - кожух сепаруючого пристрою; 6 - транспортер; 7 - очищувач; 8 - шнек; 9 - збірник.

Цей пристрій являє собою конструкцію, за допомогою якої зроблена спроба поділу очісаних оберемків на фракції безпосередньо в камері очісуючого пристрою. Вирішення даного питання таким чином, ускладнює конструкцію і експлуатацію такого пристосування. Збільшується вага машини що небажано. За якісними показниками двохбарабанні пристрої перевершують інші, в першу чергу щодо зниження втрат осипом.

У Всесоюзному науково-дослідному інституті рису колективом авторів А.Г. Шулякова, В.Н. Погорєловим та ін. Розроблено та запатентовано пристрій для обмолоту зернових культур на корені (рис. 1.7). Пристрій містить передній і задній очісуючого барабани 1 і 2 з молотильними органами 3 і 4. Барабани мають кожухи 5 і 6. Передній барабан виконаний у вигляді діаметрального вентилятора, а нижня частина його кожуха 5 виконана гофрованої. При обертанні барабана 1 повітряний потік діє на верхівки стебел і притискає їх до молотильним органам 4 заднього барабана 2, що сприяє зниженню втрат зерна.

Аналізуючи конструкцію пристрою і технологічний процес роботи, а саме застосування бітера-відбивача у вигляді діаметрального вентилятора, передбачає виникнення втрат зерна осипом. В результаті створення потужного повітряного потоку діаметральним вентилятором і очісуючого барабаном утворюються небажані завихрення, проте конструкція пред¬полагает великі перспективи в пневмотранспортіровке очесанних оберемка.

Рис. 1.7. Пристрій ВНДІ рису для обмолоту зернових культур на корені А.Г. Шулякова, В.Н. Погорєлова: 1, 2 - очісуючі барабани; 3, 4 - молотильні органи; 5, 6 - кожухи.

Відома конструкція пристрою для збирання зернових культур на корені, яка розроблена в МІМСХе інженерами М.М. Аблогін, М.М. Данченко, П.А. Шабановим та ін (рис. 1.8). Очісуючий пристрій представлено двохбарабанної модифікацї, що дозволяє знизити втрати зерна осипом за рахунок застосування бітера-відбивача 1 з гребінками 3. Обмолот рослин виконує очісуючий барабан 2 гребінками 4. очісана купа направляється в камеру 5 очісуючого пристрою зверху обмежену кожухом 9 і сіткою 12, призначеної для виведення пилу і потоку повітря. Потім очісана купа направляється по верхньому кожуху до шнека 11, яким транспортується в похилу камеру 13. очісані стебла зрізаються ріжучим пристроєм 14 і укладаються у валок.

Рис. 1.8. Пристрій для збирання зернових культур на корені, конструкції (МІМСХ): 1 - бітер-відбивач; 2 - очісуючий барабан; 3 - гребінки бітера відбивача; 4 - гребінки очісуючого барабана; 5 - камера очісуючого пристрої; 6 - кожух бітера-відбивача; 7 - подільники; 8, 10 - регульовані заслінки; 9 - верхній кожух; 11 - шнек; 12 - сітка; 13 - похила камера; 14 - ріжучий апарат.

У Всесоюзному науково-дослідному інституті механізації сільського господарства ВІМ Е.В. Жалнин, А.С. Мнацаканов та А.І. Савченков розробили пристрій для подачі стеблової маси сільськогосподарських культур на очісування при обмолоті на корені (рис. 1.9). Пристрій працює наступним чином. При русі агрегату по полю стеблопідйомниками 3 піднімають полеглі рослини. Барабан 4, обертаючись у бік протилежний напрямку обертання очісуючого транспортера, нахиляє підняті стебла колоссям назад, притискаючи їх до стеблопідйомника. При взаємодії з стеблопідйомниками і барабаном 4 забираються пальцями 6 досягається нахил стебла колосом назад по ходу агрегату і увігнутістю стебла до очісуючого транспортеру 1. Далі сформований стебловий потік подається колоссям назад на прямолінійний ділянку очісуючого транспортера, де відбувається процес обмолоту і очесу-обриву верхівкової колосової частини рослин по прямій лінії вздовж напрямку руху очісуючого транспортера, звідки вимолочене зерно і очісана купа потрапляють до збірки продуктів очісування.

Рис. 1.9. Пристрій для подачі стеблової маси на очесування при обмолоті на корені: 1 - очісуючий транспортер; 2 - гребінки; 3 - стеблепідйомники; 4 - барабан; 5 - вісь пальців; 6 - пальці; 7 - регульована заслінка; 8 - кожух.

Верхня частина стеблепідйомників 3 розташована вище нижнього валу очісуючого транспортера 1, тому сформований стебловий потік може потрапляти безпосередньо на прямолінійний ділянку очісуючого транспортера.

Використання описаного пристрою для подачі стеблової маси на очесування при обмолоті на корені дозволить знизити втрати при збиранні ярусних, полеглих і поникли рослин на 2 ... 2,5%.

Друга конструкція пристрою для обмолоту зернових культур на корені розроблена тим же авторським колективом (рис. 1.10). Пристрій містить транспортер 1 із закріпленими на ньому гребінками 2, живильник, забезпечений вентилятором 5 і мотовилом 11, при цьому діаметр нижнього валу 3 транспортера 1 більше діаметра верхнього валу 4. Вихідна вікно 6 вентилятора 5 направлено вздовж напрямку руху очісуючого транспортера по всій його ширині, а в момент проходження очісуючого зубів по нижньої твірної циліндричної поверхні нижнього валу, нижні точки очісуючого зуба і кожуха вентилятора знаходяться на одному рівні.

Рис. 1.10. Пристрій ВІМ для обмолоту зернових культур на корені:

1 - транспортер; 2 - гребінки; 3 - нижній вал; 4 - верхній вал; 5 - вентилятор; 6 - направляє вікно; 7,8 - напрямні секції; 9 - відсікач; 10 - шнек; 11 мотовило.

При русі агрегату по полю кожух вентилятора 5 вирівнює ярусний стеблостій по висоті, нахиляючи його вперед по ходу руху агрегату. Ковзаючи по нижній частині кожуха, стебла піднімаються і притискаються до очісуючого транспортеру 1 повітряним потоком, що походить із направляючого вікна 6. Повітряний потік, створюваний вентилятором 5, спрямований під кутом до потоку вимолоченого маси і транспортує зерно і очісану купу уздовж передньої 7 і задньої 8 напрямних секцій до шнек 10. Відсікач 9 перешкоджає попаданню зерна на спадну гілку транспортера.

Колектив інженерів Асоціації "Казагросервіс" запропонували очісуючий пристрій (рис. 1.11), який копіює платформу 1 з опорними башмаками 2. На платформі встановлено шнек 3 і очісуючий модуль 4, що складається з барабанів 5 і 6, встановлених в кожусі 7. Модуль шарнірно змонтований на підвісках 8 з можливістю повороту навколо осі очісуючого барабана. На підвісках встановлений покажчик кута "атаки", виконаний у вигляді стрілки 13, а на кожусі 7 модуля 4 нанесена шкала, яка служить для початкового налаштування кута "атаки". Як показали лабораторні та польові дослідження зміни кута "атаки" дозволяє знизити відсоток втрат осипом, оптимальний кут 15-16˚.

Рис. 1.11. Очісуючий пристрій МОН-4,0 конструкції "КазАгросервіс": 1 - копіювальна платформа; 2 - опорні башмаки; 3 - шнек; 4 - очісуючого модуль; 5,6 - барабани; 7 - кожух; 8 - підвіски; 9 - гідроциліндри; 10 - похила камера; 11 - тяги; 12 - кронштейн; 13 - стрілка покажчика кута атаки.

Пристрій працює наступним чином. Копіює платформа 1 і очісуючий модуль 4 опускають в крайнє нижнє положення і шляхом зміни довжини тяг 11 встановлюють необхідний кут "атаки". Потім очісуючі барабани 5 і 6 встановлюються за допомогою опорних башмаків 2 і поворотних підвісок 8 на оптимальну в конкретних умовах прибирання ступінь заглиблення в рослинну масу. На ділянках з полеглим або високим стеблостоями оператор за допомогою поворотних підвісок, шарнірно з'єднаних з гідроциліндрами 9 опускає або піднімає очісуючого модуль 4. При цьому модуль повертається в шарнірній опорі навколо осі очісуючого барабана 5 під впливом тяг 11, зберігаючи заданий кут "атаки".

Пристрій, призначений для збирання зернових культур на корені містить раму 1 (рис. 1.12), на якій закріплений очісуючий робочий орган 2 з безліччю виступаючих назовню очісуючих елементів 3, що утворюють між собою безліч зон очісу. Кожна зона має вхідну частину, направляючий кожух 4, взаємодіє з цими елементами з утворенням транспортує каналу для потоку очесанних частини рослин. Очісуючий орган 2 може бути виконаний у вигляді ротора. Пристрій має механізм 5 поперечного переносу очесанних частини рослин і розташований за ним механізм 6 поздовжнього перенесення цієї частини рослин. Даний очісуючий пристрій являє однобарабанну конструкцію. Аналіз результатів досліджень в лабораторних умовах і польових проводяться в МІМСХе показує, що однобарабанні пристрої дозволяють отримати високий відсоток вмісту вільного зерна в очісаній купі, але при цьому мають підвищений відсоток втрат осипом.

Рис. 1.12. Пристрій для очісування на корені: 1 - рама; 2 - очісуючий робочий орган; 3 - очісуючий елемент; 4 - кожух; 5 - шнек; 6 - транспортер. З відомих технічних пристроїв з точки зору втрат і пошкодженого зерна вдалим є пристрій стриперного типу (рис. 1.13).

Рис. 1.13. Пристрій для очісування стриперного типу (Японія): 1 - стрипер; 2 - мотовило з робочими органами для очищення стрипера; 3 - стрічковий транспортер.

Дана конструкція приводиться в роботі як варіант здійснення технології обмолоту на корені. Робочий орган стрипер-пасивний, вплив роботи мотовила на технологічний процес обмолоту негативно позначиться при невідповідності окружний його швидкості і швидкості руху агрегату, а також при різній висоті рослин. Однак даних за технологічними показниками та надійності немає.