- •Передмова
- •1. Загальні положення
- •2. Зміст та обсяги розділів дипломного проекту
- •2.1. Структура дипломного проекту
- •2.2. Основні розділи проекту Вступ
- •Розділ 1. Геолого – екологічна характеристика об’єкту проектування
- •Розділ 2. Технологічна частина
- •2.1. Визначення меж відкритих гірничих робіт
- •2.2. Виробнича потужність кар’єра
- •2.3. Система розробки
- •2.3.1. Вибір доцільної системи розробки
- •2.3.2. Вибір технології ведення гірничих робіт та обладнання
- •2.4. Водовідлив
- •2.5. Підготовка гірських порід до виймання
- •2.5.1 Первинні буровибухові роботи
- •1. Вибір методу та способу ведення вибухових робіт
- •2. Вибір типу вибухової речовини
- •3. Встановлення діаметру підривних свердловин
- •4. Вибір способу буріння вибухових свердловин та бурового обладнання
- •5. Вибір способу буріння вибухових свердловин та бурового обладнання
- •6. Розрахунок параметрів буро вибухових робіт
- •7. Визначення необхідної кількості бурових верстатів
- •2.7. Транспорт на експлуатації
- •2.7.1. Вибір виду кар'єрного транспорту та обґрунтування типу обладнання
- •2.7.2. Визначення необхідної кількості транспортного обладнання Розрахунок залізничного транспорту
- •Розрахунок автомобільного транспорту
- •2.8. Відвалоутворення
- •2.8.1. Вибір способу відвалоутворення та механізації відвальних робіт
- •2.8.2. Розрахунок параметрів відвалоутворення
- •3. Площа відвалу
- •2.9. Рекультиваційні роботи
- •2.9.1. Обгрунтування вибору напрямку рекультивації
- •2.9.2. Визначення послідовності проведення робіт з гірничотехнічної рекультивації
- •2.9.3. Розрахунок обсягів рекультиваційних робіт
- •2.9.4. Розрахунок потужності та кількості гірничого обладнання для зняття чорнозему
- •2.10. Аналіз впливу відкритих гірничих робіт на довкілля
- •2.10.1. Розрахунок обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферу при роботі основного обладнання кар'єра
- •1. Бурові роботи
- •2. Екскаваторні роботи
- •3. Кар’єрний транспорт
- •Бульдозери
- •Автотранспорт
- •2.10.2. Вплив обсягів вскришних робіт і якості руди на кількість пилогазовиділення
- •1. Вплив обсягів вскришних робіт якості руди на пилогазовиділення з кар'єру
- •Розділ 3. Спеціальна частина
- •Приблизна тематика спеціальної частини
- •Розділ 4. Техніко-економічна ефективність природоохоронних рішень
- •Розділ 5. Техніка безпеки, промислова санітарія, охорона праці і навколишнього середовища
- •1.2. Графічна частина
- •Приблизний зміст графічної частини
- •3. Оформлення дипломного проекту
- •3.1. Вимоги до оформлення пояснювальної записки
- •3.1.1. Структура пояснювальної записки
- •3.1.2. Формули і математичні рівняння
- •3.1.3. Ілюстрації, графіки
- •3.1.4. Таблиці
- •3.1.5. Додатки
- •3.1.6. Перелік посилань
- •3.2. Вимоги до оформлення графічної частини проекту
- •Рекомендована література
3. Площа відвалу
Під відвали відводять найменш можливу площу за рахунок збільшення кількості ярусів та загальної висоти відвалу. Але площа, відведена під відвали та місткість відвалів, повинні забезпечити розташування усього об'єму вскриші.
Для одноярусних відвалів:
(2.58)
Для двохярусних відвалів:
(2.59)
де
-
об’єм
вскриші, яку необхідно скласти у відвал:
(2.60)
де - річна продуктивність кар'єру по вскриші м3,
Т - термін відробки покладу, років,
Кр.в = 1,05..1,15 - коефіцієнт розпушення породи у відвалі;
-
висота ярусу відвалу, м;
=
0,5..0,7 - коефіцієнт заповнення породою
площі другого ярусу.
2.9. Рекультиваційні роботи
2.9.1. Обгрунтування вибору напрямку рекультивації
Будь-який з напрямків рекультивації повинен забезпечувати раціональне і ефективне використання території, створення гармонійних ландшафтних напрямків, що найбільш повно відповідають господарським, економічним,соціальним та естетичним вимогам населення і природним умовам району.
Напрямок рекультивації визначає кінцеве використання порушених земель після проведення відповідних гірничо-технічних, інженерно-будівельних, біомеліоративних заходів. Вибір, за звичай, виконується з урахуванням наступних факторів:
1) природні умови району;
2) агрохімічні та агрофізичні властивості порід та їх сумішей у відвалах;
3) господарські, соціально-економічні умови та санітарно-гігієнічний стан району розміщення порушених земель;
4) технології, використання комплексів гірничо-рекультиваційних машин;
5) плани перспективного розвитку територій, що підлягають рекультивації.
Виконуємо аналіз наведених даних та вибір раціонального і доцільного напрямку рекультивації відвалу (таблиця 2.13).
Таблиця 2.13. Вибір напрямку рекультивації
Напрямок |
Позитивні фактори |
Несприятливі фактори |
Водо- та рибогосподарська |
|
|
Рекреаційна |
|
|
Будівельна |
|
|
Сільськогосподарська |
|
|
Лісогосподарська |
|
|
2.9.2. Визначення послідовності проведення робіт з гірничотехнічної рекультивації
Гірничотехнічна рекультивація, передбачає виконання робіт щодо підготовки земель, що звільнилися після гірничих розробок родовищ до подальшого цільового використання в народному господарстві. В цей період підприємства або виробничі об'єкти, які здійснюють розробку родовищ, виконують такі роботи:
- селективне зняття, складування і збереження придатних для біологічної рекультивації розкривних порід, у тому числі родючий шар грунту;
- селективне формування відвалів розкривних порід;
- за потреби планування і покриття спланованої поверхні шаром родючого грунту або потенційно родючих розкривних порід,
- засипання і планування деформованих поверхонь (провали, карстові лійки та ін.);
- влаштування під'їзних доріг;
- меліоративні та протиерозійні заходи.
Відповідно до напрямку рекультивації проектуються основні технологічні процеси до та після початку гірничих робіт.
