Контролінг в антикризовому управлінні підприємством

Поняття «контролiнг» походить від англійського «to control», яке з економічного погляду означає управління, спостереження, контроль.

Комплекс функцій, спрямованих на інформаційну підтримку менеджменту (відповідно, фінансового менеджменту) підприємства різними авторами позначається як «контролінг (сontrolling)», «управлінський облік (mana­gerial accounting)» або «управлінський контроль (management control)».

Три основні концепції контролінгу:

1. Контролінг, зорієнтований на функцію контролю. У пра­цях американських економістів А. Аткінсона, Р. Каплана, Р. Хіл­тона обґрунтовується концепція контролінгу, котрий сконцентрований переважно на функції контролю. Аналогічний підхід про­стежується у визначенні контролінгу, запропонованому І. А. Блан­ком, згідно з яким, фінансовий контролінг — це контролююча система, що забезпечує концентрацію контрольних процедур на найбільш пріоритетних напрямах фінансової діяльності підприємства. Таким чином, характерною ознакою цієї концепції контролінгу є ототожнення його з системою внутрішнього контролю на підприємстві. Саме в цьому, на наш погляд, криється основний недолік даної концепції, оскільки контролінг включає ширший діапазон функцій та завдань, ніж контроль.

2. Контролінг як інформаційна функція. Згідно з Т. Райхманном, Ч. Хорнгреном, Р. Ентоні система контролінгу має бути зорієнтована насамперед на інформаційну підтримку процесу планування та контролю. Зміст концепції полягає в тому, що контролінг є елементом системи інформаційного забезпечення під­приємства і зорієнтований на збір, обробку та перевірку інформації для прийняття управлінських рішень.

3. Контролінг як функція координації. Найпоширенішою є концепція контролінгу, згідно з якою пріоритет надається функції координації різних підсистем управління, зокрема планування, контролю та інформаційного забезпечення (Й. Вебер, Г. Кюппер, П. Хорвач)

На фінансовий контролінг покладаються здебільшого такі завдання:

• стратегічне та оперативне планування;

• складання управлінських звітів (для керівництва, ради директорів, акціонерів);

• аналіз та розроблення пропозицій із вдосконалення процедур фінансових операцій, систем управлінського та бухгалтерського обліку, з підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та трудових ресурсів, калькулювання цін і тари­фів, поліпшення розрахунково-платіжної дисципліни;

• налагодження систем внутрішнього контролю й управління ризиками;

• методична підтримка менеджменту з питань оцінки ризиків, здійснення фінансових операцій та регламентів обліку;

• оптимізація оподаткування та податкове планування.

Контролінг можна визначити як сукупність методів та процедур з координації планування, обліку, контролю та ризик-менеджменту, а також з інформаційного, методичного та консультаційного забезпечення управлінських рішень. Служба контролінгу безпосередньо не приймає рішень, а здійснює їх підготовку, функціональну та інформаційну підтримку і контроль за реалізацією. Типовими «продуктами» контролінгу є звіти, доповідні записки, аналітичні оцінки, система інформаційного забезпечення менеджменту, система планування, результати аналізу відхилень, ідентифікація та аналіз ризиків.

Залежно від цілей, виконуваних функцій та інструментарію фінансовий контролінг поділяють на стратегічний та оператив­ний. Принципова відмінність між зазначеними напрямами контролінгу полягає у характері об’єктів стратегічного та оперативного планування і, відповідно, контролю.

У теорії і практиці виокремлюють різні напрями (сектори) контролінгу: фінансовий контролінг, контролінг збуту, контролінг персоналу, дивізіональний контролінг, контролінг виробництва та закупівель тощо.

Фінансовий контролінг охоплює фінансове планування, бюджетний контроль та рапортування на підприємстві.

Ряд економістів головне завдання контролінгу вбачають у координацiї різних підсистем системи управління, що діють на підприємстві. Потреба в цьому зумовлюється поділом системи управлiння на складовi: органiзацiя, система планування та контролю, iнформаційна система, система управління персоналом, система цiлей i принципiв управлiння.

Окремої уваги заслуговує така функція контролінгу, як внутрішній контроль. Функцію контролю, що покладається на службу контролінгу, не слід підміняти внутрішнім аудитом, котрий здійснюється в інтересах власників і спрямований на подолання інформаційної асиметрії між інвесторами та топ-менедж­ментом.