Кореляційний аналіз по методу Спірмана

Коефіцієнт кореляції рангів Спірмена є найпростішою формою коефіцієнта кореляції і вимірює зв'язок між рангами (місцями) даного варіанту за різними ознаками, не враховуючи його власного значення. Тут досліджується швидше якісний зв'язок, ніж кількісна.

Зазвичай цей непараметрический критерій використовується у випадках, коли потрібно зробити висновки не стільки про інтервалах між даними, скільки про їх ранги, а також тоді, коли криві розподілу вкрай асиметричні і не дозволяють використовувати такі параметричні критерії, як коефіцієнт кореляції Браве-Пірсона (у цих випадках буває необхідно перетворити кількісні дані в порядкові) ( Додаток Д-1 ).

Отже, за даними аналізу кореляції рангів Спірмана, кореляція відбулася між наполегливістю і самовладанням ( 0.746 ), що свідчить про наявність в групі емоційно зрілих, активних, незалежних, самостійних особистостей. Шкала наполегливості свідчить про те що студенти вважають себе діяльними, працездатними людьми, які активно намагаються до виконання наміченого, їх мобілізують перепони на шляху до мети, але відволікають альтернативи та спокуси.

Кореляція між самовладанням і самовпевненістю ( 0.362 ) говорить про те, що свідчить про емоційно стійких людей, які добре володіють собою в різних ситуаціях. Властивий їм внутрішній спокій, впевненість в собі звільняє від страху перед невідомістю, підвищує готовність до сприйняття нового, несподіваного і, як правило, поєднується зі свободою поглядів, тенденцією до новаторства і радикалізму. Разом з тим прагнення до постійного самоконтролю, надмірне свідоме обмеження спонтанності може призводити до підвищення внутрішньої напруженості, переважанню постійної заклопотаності і стомлюваності.

Висновки до другого розділу

Згідно проведених досліджень ми отримали такі дані: 80% високий рівень вольової саморегуляції, що свідчить про наявність в групі емоційно зрілих, активних, незалежних, особистостей; шкала наполегливості - становить 70% , це свідчить про те що студенти являються діяльними, працездатними людьми; шкала самовладання складає 80%, свідчить про емоційно стійких людей, які добре володіють собою в різних ситуаціях. 35% хлопців та 35% дівчат за шкалою спрямованість на себе, свідчать про відносно низький рівень агресивності у досягненні статусу, владності, схильності до суперництва, дратівливості.

За шкалою спрямованість на спілкування стосовно 15% хлопців можна сказати про достатньо низький рівень щодо прагнення за будь-яких умов підтримувати відносини з людьми, орієнтації на спільну діяльність, орієнтації на соціальне схвалення. Але 45% опитуваних дівчат свідчить навпаки про високий рівень спрямованості на спілкування з іншими людьми, готовності до надання допомоги, прагнення до прийнятності та схвалення з боку людей.

Що стосується шкали спрямованість на справу: 50% хлопців порівняно з 20% дівчат говорять про зацікавленість у вирішенні ділових проблем, орієнтація на ділову співпрацю, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку.

За типом «Людина – людина» ( 286;  296;  304;), можна говорити, що студенти готові працювати з самовіддачею, можуть очікувати вдячний відгук з боку інших, мають високу емоційну стійкість, витримку, самоконтроль, уміння володіти власними емоціями.

Найбільш важливою складовою освіти студенти вважають практичні заняття, проте в студентів статистично значимо зростає суб'єктивна важливість особистісного розвитку. У процесі створення "ідеального" портрета медичного працівника виявилося, що перша "трійка" найбільш важливих якостей однакова для студентів, а саме: здоровий, уважний, працездатний.

Провідним мотивом вибору медичної професії для студентів є піклування про здоров'я рідних, другу позицію в студентів займає мотив піклування про власне здоров'я, а також бажання лікувати людей. У даному випадку з усією очевидністю спостерігається зміна егоцентричної мотивації (піклування про себе) на суспільно-гуманістичну (допомагати іншим). Щодо мотивації навчання у вищому навчальному закладі, то без статистично значимої відмінності провідним мотивом для студентів виявився мотив отримання диплома. На другому місці і зі статистично значимою відмінністю – оволодіння професією. На останній позиції – мотив набуття знань, і відповідно. Загальні тенденції щодо соціально-психологічних установок особистості в мотиваційно-потребовій сфері для студентів виявились практично однаковими. Щодо вираженості самоконтролю, то загальна тенденція полягає в зменшенні його рівня. Результати аналізу свідчать, що фактор, інтерпретований нами як професійно значущі якості, містить у собі такі показники: вміння викликати довіру, організованість, соціально-психологічні установки на процес, бажання лікувати людей, піклуватися про здоров'я рідних, соціально-психологічні установки на альтруїзм, проникливість, синтетичний стиль мислення, здатність до рефлексії, спостережливість, набуття знань, толерантність, ідеалістичний стиль мислення, мовчазність, емпатійність, а також здатність до рефлексії, загальний рівень емпатії, самоповага, спрямованість на справу та на спілкування, толерантність, висока здатність до адаптації, спостережливість, альтруїзм, активність, розвинута інтуїція, запальність, можливість піклуватися про своє здоров'я, отримання диплому, ідеалістичний стиль мислення, значущість практичних занять, вміння зберігати таємниці.