Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
диплом маг стер.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
311.3 Кб
Скачать

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

Інститут менеджменту та психології

Лопатинська Оксана Сергіївна

студентка групи ПМБ-13-Г-1

Психологічні особливості формування готовності до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу

Дипломна робота на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістр

із спеціальності 8.03010201 «Психологія»

Науковий керівник

Старший викладач кафедри

Слободянюк Л.У.

Дипломна робота

допускається до захисту

рішенням кафедри загальної та практичної психології

від «___»_____________ 2015 р.

Протокол №_________________

Зав. кафедри проф. Лушин П.В. ___________________________

Київ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………......…...4

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1 Психологічна готовність до виконання професійної діяльності в сучасній літературі як складова особистості фахівця.……..…..........................................................................................................9

1.2 Особливості професійної діяльності медичного працівника.…………………………………….........................................................17

Висновки до першого розділу…...........................………………..…………….....28

РОЗДІЛ 2 ЕМІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

2.1 Методика та організація дослідження психологічних особливостей формування готовності до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу………………............................................................................29

2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів емпіричного дослідження психологічних особливостей формування готовності до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледж……………38 Висновки до другого розділу …………………………………………………….48

РОЗДІЛ 3 ПСИХОЛОГІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ДО МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО КОЛЕДЖУ

3.1 Рекомендації щодо оптимізації процесу формування готовності до майбутньої професійної діяльності для студентів медичного коледжу………………………………………………...............................................51

3.2.Програма психологічного тренінгу формування готовності до майбутньої професійної діяльності для студентів медичного коледжу…………………………………………………………………..………...53

3.3. Організація проведення формувального експерименту……………....82

Висновки до третього розділу …...........................................................................84

ВИСНОВКИ…. ..................................................................................................86

СПИСОК ВИКОРИСТАНХ ДЖЕРЕЛ...............................................…….........88

ДОДАТКИ………...………………………………………………………………...93

ВСТУП

Актуальність. Навчальна діяльність сучасних, освітніх закладів спрямована, на те щоб якомога більше уваги можна було приділити теоретичним знанням та практичним умінням у сфері обраної професії, зростаючі вимоги до професійної підготовки, як запит суспільства, які мають опанувати студенти по закінченні навчання. За допомогою цього студент може засвоїти зовнішні та внутрішні засоби діяльності. Однак процес формування особистості і зокрема психологічної готовності до виконання своїх професійних обов’язків залишається поза полем зору навчального процесу. Це призводить до того що, коли молодий спеціаліст розпочинає свою трудову діяльність, перед ним постають проблеми, до вирішення яких професійний навчальний заклад за три-чотири роки навчання його не підготував. За умов уведення у професійні навчальні заклади посади практичного психолога цей недолік підготовки молодого спеціаліста можна усунути.

Можливість довільно регулювати дії та психічні процеси, підпорядковуючи їх своїм свідомим рішенням, так само пояснюється наявністю волі, як і прояв у діях людини якостей наполегливості, рішучості, витримки, сміливості тощо. Для виникнення вольової регуляції необхідні певні умови, насамперед, наявність перешкод і перепон. Воля проявляється там, де з'являються труднощі на шляху до мети: зовнішні ( час, простір, протидія людей, фізичні властивості середовища та ін. ) або внутрішні (деструктивні відносини і установки, хворобливі стани, втома, нерішучість та ін.) перешкоди. Саме подолання перешкод вимагає зусилля волі - особливого стану нервово-психічного напруження, що мобілізує фізичні, інтелектуальні і моральні сили людини. Зовнішні і внутрішні «бар'єри», відбиваючись у свідомості, викликають вольове зусилля, яке створює необхідний тонус - мобілізаційну готовність до подолання труднощів. Отже, воля є свідоме регулювання людиною своєї поведінки і діяльності, пов'язане з подоланням внутрішніх і зовнішніх перешкод. Вольова регуляція людини спочатку формується і розвивається під впливом контролю за його поведінкою з боку соціального оточення, а потім стає функцією самоконтролю особистості.

Також однією з найважливіших особливостей соціального і психологічного буття людини є її ставлення до самого себе, до своїх вчинків, власної особистості, тобто самосвідомість.У самосвідомості проявляється складна сукупність психічних процесів і станів, за допомогою яких особистість виділяє себе з навколишнього світу, формує власне бачення світу, змінює ставлення до свого минулого, теперішнього і майбутнього. У ньому співвідносяться мотиви і вчинки, бажання, потягу, прагнення людини, в результаті чого особистість самовизначається, виділяє для себе найбільш значимі потреби.У теперішній час такий підхід до вивчення самосвідомості особистості активно розвивається в рамках вітчизняної психології особистості і загальної психології. Останнім часом різко зросла кількість різних психічних травм і неврозів, пов'язаної з діяльністю або втратою роботи в багатьох професійних категорій людей (науковці, військові, педагоги і т.д.). Значення знань про самовідношення, як частини загальної я-концепції, при цьому різко зростає в інтересах надання психологічної допомоги.

Однією з важливих потребно-мотиваційних сфер особистості є спрямованість особистості. Спрямованість особистості - це система спонукань, що визначає вибірність відношень, і активність людини. Спрямованість особистості частково характеризується потребно-мотиваційною сферою особистості, яка є вихідною ланкою спрямованості. На основі спрямованості особистості формуються її життєві цілі, які виступають в ролі загального генератора всіх приватних цілей особистості, пов'язаних з окремими діяльностями. Спрямованість особистості - це вже сформована система її найважливіших цільових програм, визначальне смислове єдність її ініціативного поведінки, що протистоїть випадковостям буття. Слід зазначити, що спрямованості особистості завжди соціально обумовлена і формується в процесі виховання. Спрямованість особистості визначає всю систему її спонукань, систему її стратегічних і тактичних цілей. Діяльність особистості направляється цими цілями. Але якщо мета - підстава діяльності, то підстава самої мети лежить поза діяльності - в системі людських потреб.

В ході інтеграційних процесів в освіті протягом останнього десятиліття спостерігається характерна тенденція до інновацій у сфері підготовки нової генерації медичних та психологічних кадрів.

На актуальності проблеми формування професійно значущих якостей майбутнього спеціаліста наголошують вітчизняні психологи О.Ф.Бондаренко, Ж.П.Вірна, А.Б.Коваленко, С.Д.Максименко, Л.П.Овсянецька, Л.Е.Орбан-Лембрик, Н.І.Пов'якель, В.А.Семиченко, Л.Г.Терлецька, Н.В.Чепелєва.

Розв'язанню важливих питань професійної освіти сприяють положення сучасних науковців: В.П.Андрушенко, Г.О.Балла, І.Д.Беха, Л.С.Возняк, С.У.Гончаренка, І.А.Зязюна, Л.М.Карамушки, П.С.Перепелиці, М.І.Пірен.

Проведений аналіз джерельної бази дає можливість констатувати, що на сьогодні накопичений певний досвід із підготовки медичного персоналу.

Актуальність порушеної проблеми, доцільність наукового пошуку ефективних шляхів формування професійно значущих якостей медичного працівника зумовили вибір теми дослідження: « Психологічні особливості формування готовності до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу».

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та перевірити методи формування професійно значущих якостей майбутнього медичного працівника.

Досягнення мети дослідження вимагали вирішення таких задач:

  1. Здійснити теоретичний аналіз поняття «готовність до виконання професійної діяльності» в психологічній літературі та визначити психологічні особливості процесу формування готовності до виконання до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу.

  2. Обґрунтувати методи діагностики формування готовності та професійно значущих якостей майбутнього медичного ппрацівника.

  3. Скласти тернінгову програму для актуалізації професійно-особистісного потенціалу студента.

  4. Провести формувальний експеримент з метою оптимізації процесу формування готовності до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу.

Для досягнення мети дослідження і вирішення поставлених завдань використовувався комплекс методів: теоретичні (вивчення й аналіз, психологічної літератури, класифікація, систематизація та узагальнення отриманої інформації); емпіричні (стандартизовані опитувальники; математичні (методи математичної статистики для обробки отриманих даних).

Об'єкт дослідженняпроцес формування професійних якостей майбутнього медичного працівника.

Предмет дослідження – психологічні особливості формування готовності до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу.

Методологічною основою дослідження слугували загальнотеоретичні й методологічні принципи теорії наукового пізнання; положення про формування всебічно розвиненої, високоморальної особистості; філософські, соціальні, медичні, психологічні ідеї щодо створення нової системи освіти в Україні, а також особистісного підходу до підготовки студентів у вищій школі; сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного підходу до змісту та форм організації навчально-виховного процесу у вищих медичних навчальних закладах.

Методи дослідження Для дослідження сформованості професійно значущих якостей у студентів – майбутніх працівників були використані методики, підібрані у відповідності до прогностичної моделі професійної підготовки медичного психолога, а саме: тест «Визначення спрямованості особистості» ( Р. Басса ), тест-опитувальник «Самовідношення» (В.В. Столін, С.Р. Пантелєєв), тест-опитувальник «Дослідження вольової саморегуляції» (А.В. Звєрькова і Є.В. Ейдмана ), тест-опитувальник «Діагностика професійної готовності» (Л.В.Кондрашова). Вихідним тест-опитувальник «Діагностика професійної готовності» (Л.В.Кондрашова)у експериментальній роботі було положення про те, що особистість майбутнього спеціаліста необхідно розглядати не тільки як носія знань, умінь, навичок професійної діяльності, але й у контексті комплексу професійно значущих якостей, які є однією з передумов професійної успішності.

Експерементальна база дослідження Дослідження проводилося на базі Київського медичного коледжу №3, а саме студенти I курсу, кількість досліджуваних становила 34 чоловіка з них 27 дівчат та 7 хлопців віком від 14 до 15 років .

Практичне значення роботи. Розроблена й апробована система методів, спрямованих на підвищення ефективності формування професійно значущих якостей майбутнього медичного працівника, надасть можливість викладачам оптимізувати й активізувати процес формування професійно значущих якостей майбутнього фахівця зі спеціальності "Медична сестра".

Структура дипломної роботи дипломна робота складається зі вступу, трьох розділів, перший з яких – теоретичний аналіз поняття «готовність до виконання професійної діяльності» в психологічній літературі та визначити психологічні особливості процесу формування готовності до виконання до майбутньої професійної діяльності студентів медичного коледжу. Другий – обґрунтування обраних методик та організація дослідження, інтерпретація отриманих результатів, третій – надання психологічних рекомендацій, обґрунтування результатів дослідження та розробки психологічних рекомендацій, висновків, додатків та списку використаної літератури, який налічує 60 найменувань.