- •1. Бюджетна система України та основні принципи її побудови
- •2. Бюджетний дефіцит: сутність та причини виникнення, його види.
- •3. Бюджетний кодекс України. Поняття про бюджетну класифікацію
- •4. Бюджетний процес, його етапи
- •5.Бюджетний федералізм, його роль і значення в економіці
- •6.Державний борг, його види
- •7.Державні видатки у країнах з розвинутою економікою
- •8. Державні доходи країн з розвинутою економікою
- •9. Джерела коштів фонду соціального страхування на випадок безробіття та напрями їх використання
- •10. Джерела погашення державного боргу, його обслуговування та управління ним
- •11. Доходи і видатки бюджету
- •12. Економічна сутність та структура міжнародних фінансів
- •13. Зміст та значення фінансової політики, її види та принципи
- •14. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
- •15. Історичний характер фінансів, їх генезис
- •16. Менеджмент державних фінансів
- •17. Менеджмент на фінансовому ринку
- •18. Методи покриття бюджетного дефіциту
- •19. Міжбюджетні відносини та їх регулювання
- •20. Міжнародні фінансові організації та міжнародні фінансові інституції
- •21. Місцеві бюджети, їх доходи та видатки
- •22. Особливості організації фінансів Європейського Союзу.
- •24. Пенсійний фонд України, джерела формування доходів та напрями використання коштів
- •25. Податкова політика, напрями її здійснення
- •26. Податкова система України, принципи її побудови.
- •27. Податковий менеджмент, його функції.
- •28. Поняття місцевих фінансів, їх функції
- •29. Поняття фінансової системи, її структура, принципи побудови
- •30. Правові засади організації фінансових відносин
- •31. Світовий фінансовий ринок, його структура.
- •32. Система регулювання фінансового ринку єс.
- •33. Система фінансового права в Україні.
- •34. Складові фінансової безпеки держави.
- •35. Специфічні ознаки фінансів, їх суспільне призначення.
- •36. Страховий ринок, його організаційна структура та учасники.
- •37. Сутність і види податків, їх елементи.
- •39. Суть, види та форми державного кредиту, його функцій.
- •40. Суть, призначення, роль та функції бюджету
- •41. Теоретичні основи фінансового менеджменту, його об’єкти та суб’єкти
- •42. Фінанси домогосподарств, їх доходи та витрати
- •43. Фінанси невиробничої сфери і громадських організацій
- •44. Фінанси суб’єктів підприємництва
- •45. Фінанси транснаціональних корпорацій
- •46. Фінанси установ соціальної сфери
- •48. Фінансовий контроль, його зміст, види, форми і методи.
- •49. Фінансовий менеджмент підприємницьких структур.
- •50. Фінансовий механізм, його складові елементи
- •51.Фінансовий ринок, його структура, функції і роль
- •52.Фінансові відносини як об’єкт вивчення фінансової науки
- •53.Фінансові категорії, їх зміст
- •54.Фінансові кризи, їх види
- •55.Фінансові посередники, їх функції та професійні риси
- •56.Фінансові ресурси, їх суть, склад, структура
- •57.Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •58.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: фінансові аспекти діяльності
- •59.Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів
- •60.Функції фінансів
- •Бюджетна система України та основні принципи її побудови
- •Бюджетний дефіцит: сутність та причини виникнення, його види.
14. Історичний аспект становлення та розвитку фінансової науки
Фінансова наука як соціальне явище досить молода. Вона виникла у середині XV століття, тобто тоді, коли досягли повного розвитку товарно-грошові відносини й уможливилося створення фондів грошових засобів насамперед для задоволення різноманітних потреб держави.
Після розпаду Римської імперії настає період культурного і наукового застою. Цього часу безпідставно шукати прояви фінансової наукової думки. Найосвіченішим класом тоді було духовенство, яке й виховало у своєму середовищі досить відомих учених. Один із них — Фома Аквінський. У XIII столітті він у своїх працях рекомендує правителям досить раціональні правила ведення державного господарства, ґрунтуючись на релігійних і моральних принципах.
У часи середньовіччя лише в державах Флоренція та Венеція було помічено досить успішну організацію фінансів у практичному сенсі. Розквіт фінансової науки почався наприкінці XV століття, коли в світі відбулися значні зміни в державному устрої, пов'язані з появою великих абсолютних монархій. Якраз із цього часу помічено досить тісний зв'язок фінансової науки з фінансовою практикою. Найзначніші наукові дослідження кінця XVI століття належать представникові Франції Ж. Бодену.
У XVII столітті значний внесок у розвиток фінансової науки зробили англійські вчені Т. Мен, Дж. Локк, Т. Гоббс. Основні їхні праці присвячені проблемам оподаткування.
Наприкінці XVIII століття спостерігається повне пожвавлення розвитку фінансової науки. Цьому сприяли нові наукові відкриття в галузях філософії, політичної економії, права, державного управління. Відбувалися докорінні перетворення в економіці та політиці.
Під час становлення політичної економії як науки фінансова наука в працях найвидатніших її представників не виділяється в окрему науку.
Можна стверджувати, що фінансова наука в XIX столітті досягла більших успіхів, ніж за весь попередній час. У другій половині XIX століття не можна не відзначити вагомий внесок у фінансову науку німецьких учених.
Загальною характерною рисою всіх наукових досліджень кінця ХІХ століття є те, що фінансова наука не виходила за рамки державних фінансів, тобто проблеми розглядалися лише в межах бюджетної системи.
15. Історичний характер фінансів, їх генезис
Фінанси - продукт наявності держави і товарно-грошових відносин. Фінанси виникли в умовах регулярного товарно-грошового обігу у зв'язку з розвитком держави і потреби у фінансових ресурсах.
Основними витратами рабовласницьких і феодальних держав були витрати на ведення війн, утримання монаршого двору, державного апарату, будівництво суспільних споруд, храмів, каналів, зрошувальних систем, доріг, водопроводів). Основними доходами були надходження від державного майна - (доменів) і регалій (монопольного права монарха на окремі промисли і торгівлю певними товарами), військова здобич, данина з покорених народів, натуральні і грошові збори, мито, позики.
З розпадом феодалізму і поступовим розвитком у його надрах капіталістичного способу виробництва все більшого значення стали набувати грошові доходи і витрати держави, а частка натуральних зборів скорочувалась.
На ранніх стадіях розвитку держави не існувало розподілу між ресурсами держави і ресурсами її глави: монархи розпоряджались коштами держави як своєю власністю. Тільки з відділенням державної казни від власності монарха (ХVІ – XVIIст.) виникають поняття:
державні фінанси
державний бюджет
державний кредит
До початку XVIII ст.. під фінансами розуміли державне публічне господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, наприклад: земство, міська община тощо. Отже, фінанси пов’язують з переданням частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та інші витрати державного змісту. У XVIII ст.. трактування поняття фінансів як державного господарства набуло подальшого розвитку. Фінансами стали називатися форми та методи добування коштів і їх витрачання під час виконання покладених на союзи функцій.
Найвищого розквіту фінанси досягли у ХХст., коли функції держави набагато розширилися і вдосконалилися, а товарно-грошові відносини посіли головне місце в економічних системах. Значний розвиток отримали місцеві (регіональні) фінанси, позабюджетні спеціальні фінансові фонди, фінанси підприємницьких структур.
Виникнення фінансів пов’язано з розвитком товарно-грошових відносин, з посиленням ролі держави, причиною появи фінансів можна вважати потреби суб’єктів господарювання і держави у фінансових ресурсах.
