24. Пенсійний фонд України, джерела формування доходів та напрями використання коштів

Доходи бюджету Пенсійного фонду формуються за рахунок таких надходжень:

— зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

— коштів державного та місцевих бюджетів;

— добровільних внесків і пожертвувань підприємств, установ, організацій та громадян;

— сум фінансових санкцій, стягнених за порушення порядку сплати зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування;

— сум відсотків за користування тимчасово вільними коштами фонду;

— інших надходжень.

Кошти Пенсійного фонду України використовуються на фінансування таких заходів:

— виплат пенсій за віком (у тому числі працюючим пенсіонерам), за інвалідністю, у разі втрати годувальника, за вислугу років, соціальних та інших пенсій, установлених законодавством;

— виплат допомоги у зв'язку з доглядом за дитиною і щомісячної допомоги на кожну дитину до досягнення нею віку, встановленого законодавством;

— підвищень пенсій у зв'язку зі зміною індексу споживчих цін і зростанням заробітної плати;

— реалізації державних і регіональних програм соціальної підтримки пенсіонерів, інвалідів, дітей та інших категорій населення;

— забезпечення поточної діяльності та утримання органів управління фонду;

— зміцнення матеріально-технічної бази системи фонду, органів і установ соціального забезпечення;

— організації роз'яснювальної роботи серед населення і здійснення інших заходів відповідно до завдань Пенсійного фонду.

25. Податкова політика, напрями її здійснення

Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері установ і стягнення податків. Головними критеріями податкової політики є екон. ефективність і соціальна справедливість. Ключовим питанням податкової політики України в сучасних умовах є формування податкової системи, орієнтованої на економічне зростання.

Важливими є такі характеристики податкової системи: 1) заг. рівень оподаткування; 2) нейтральність оподаткування з точки зору впливу на розподіл обмежених народногосподарських ресурсів як у часі, так і між різними секторами економіки.

Податкова політика держави є складовою частиною екон. політики, яка базується на сукупності юридичних актів, що встановлюють види податків, зборів та обов'язкових платежів, а також порядок їх стягнення та регулювання. Кожна конкретна податкова система є відображенням податкової політики, яка проводиться державою.

Суть, структура та роль системи оподаткування визначаються податковою політикою, яка є виключним правом держави, яка самостійно проводить цю політику в країні, виходячи з завдань соц-ек розвитку. Через податки, пільги та фінансові санкції, а також обов'язки по сплаті податків і відповідальність за порушення норм податкового законодавства держава висуває єдині вимоги до ефективного ведення господарства в країні.

Податкова політика являє собою систему заходів, які проводяться урядом країни, по вирішенню певних завдань, які стоять перед суспільством, за допомогою системи оподаткування. До довгострокових завдань належать досягнення екон. зросту, максимального рівня зайнятості населення, росту рівня його благополуччя. Короткостроковими цілями відносно податкової політики можуть бути наповнення держ. бюджету, досягн. його збалансованості, стимулювання інвестиційної діяльності тощо.

Важливою умовою ефективної податкової політики є її стабільність і передбачуваність, завдяки чому у підприємств виникає можливість планувати господарську діяльність та правильно оцінювати ефективність прийнятих рішень.

Податкова політика провадиться, виходячи з певних принципів, які відображають її завдання: 1) Податок, який повинен сплачувати кожний, повинен бути точно визначений; 2) Кожен податок повинен стягуватись у такий час і таким чином, які найбільш зручні для платника; 3) Кожен податок повинен бути так побудований, щоб він забезпечував стягнення коштів з платника якомога менше від того, що надходить до каси держави.