58.Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: фінансові аспекти діяльності

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є складовою фінансової системи України та важливим елементом державних фінансів. Він розглядається як фонд грошових коштів, а також як орган державної виконавчої влади. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності сформований і функціонує як некомерційна самоврядна організація.

Доходи бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності плануються за рахунок надходжень від сплати страхових внесків, коштів за путівки, інших надходжень. Кошти загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, не включаються до Державного бюджету України.

Контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів здійснюють страхувальники, виборні органи профспілкових організацій на підприємстві, в установі, організації, комісії (уповноважені) із соціального страхування на підприємстві та органи Фонду.

Останні організаційні заходи Фонду соціального страхування України покликані зміцнювати діючу систему соціального страхування як важливий фактор соціального захисту людей і виробити єдині підходи до ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності органів Фонду. У підвищенні цієї роботи неабияку роль відіграють знання механізму соціального страхування, його законодавчої та нормативної бази.

Важливість державного цільового фонду полягає в тому, що він може він може виступати інвестором та учасником фінансового ринку. Фонд містить резерви, а тому вільні кошти може вкладати в цінні папері. Доходи від інвестицій є додатковим джерелом надходжень до фонду. Органи управління фондом обмежують вкладення коштів тільки у певні види цінних паперів, які мають державні гарантії.

59.Форми і методи страхового захисту. Система страхових фондів

За формою проведення С (страхування) поділяється на: обов’язкове і добровільне.

Обов’язкове здійснюється на підставі відповідних законодавчих і нормативних актів, що передбачають перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому страхуванню, рівень і норму страхового забезпечення, обсяг стр-вої відповідальності, мах. страхові тарифи і міn. страхові суми, періодичність внесення страхових платежів і інші суттєві умови.

Обов’язковому страх-ню притаманні принципи суцільного охоплення об’єктів С, автоматичності поширення С на дані об’єкти, нормування С забезпечення. Обов’язкове с дозволяє знизити страхові тарифи і здешевити страхові послуги при умові певної конкуренції серед страховиків. Однак при цьому не повністю враховуються фінансові можливості кожного страхувальника та особливістю об’єктів С і страхових ризиків. В Україні передбачено законом здійснення 27 видів обов’язкового С, решта видів С, що не ввійшли сюди здійснюються у добровільній формі.

Добровільне С здійснюється на основі договору між страховиком і страхувальником. Загальні умови і проведення ДС визначається правилами С, що встановл. страховиком самост відповідно до вимог чинного законодавства. Конкретні умови С визначаються при укладанні договору С відповідно до затверджених правил С.

групи методів страхування:

- методи повного страхування;

- методи часткового страхування.

Повне страхування покриває весь конкретний ризик, тобто максимально можливий збиток обраного класу страхових подій.

Часткове страхування обмежує відповідальність страховика, залишаючи частину ризику страхувальнику.

часткове страхування поділяється на дві групи методів:

- пропорційне страхування;

- непропорційне страхування.

Кожний із зазначених методів має свої системи здійснення страхування.